Перейти до основного вмісту
Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

У першокурсників груп Гео-11, Гідр-12, Гео-13О та ПН-15О географічного факультету й факультету біології та лісового господарства, які навчаються за ОПП «Географія», ОПП «Гідрологія», ОПП «Середня освіта. Географія. Економіка» та ОПП «Природничі науки» відбулася чергова частина навчальної природничо-наукової практики.

Студенти разом із керівниками практики, співробітниками кафедри фізичної географії доцентом Олександром Вовком та старшим викладачем Валентиною Стельмах здійснили п’ятиденну подорож до Карпат за маршрутом Луцьк – Львів – Івано-Франківськ – Яремче – Верховина – Рахів – Міжгір’я – Синевирська Поляна – Пилипець – Воловець – Луцьк.

Значна частина подорожі була присвячена поглибленому вивченню геології, закріпленню та удосконаленню теоретичних знань. Студенти разом із доцентом Олександром Вовком описати флішеве відслонення у с. Дора (передмістя м. Яремче) та виходи пісковиків ямненської свити на «Стежках Довбуша».

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Флішеве відслонення на березі р. Прут (м. Яремче). Флексура

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Викопна фауна, знайдена біля відслонення

Під час виїзної практики студенти мали можливість зануритися в історію, побут і традиції гуцулів. Відвідавши «Стежки Довбуша» у м. Яремче, полинули в далеке минуле, захопившись розповідями про легендарних гуцульських лицарів – опришків.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти групи Гео-13О з керівниками практики Олександром Вовком та Валентиною Стельмах

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Відслонення пісковиків ямненської свити

Також студенти познайомилися з гуцульським побутом і традиціями весілля, повправлялися у гуцульських танцях. Окрім того, відвідали музей гуцульської магії, дізналися, хто такі відуни, примівники і мольфари, які магічні дива відбувалися на Гуцульщині.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти у ролі нареченого та нареченої на гуцульському весіллі

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Музей гуцульської магії у м. Верховина

Однією з найважливіших частин поїздки для студентів стало сходження на найвищу вершину Українських Карпат – гору Говерлу. Шлях був нелегким, але надзвичайно цікавим та сповненим позитивних емоцій. Неймовірні гірські краєвиди надихнули на підкорення нових висот!

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти з керівниками та гідом на вершині Говерли (2061 м)

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти під час спуску з Говерли

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Карпатські краєвиди під час спуску

Водночас, під час сходження студенти здійснили низку метеорологічних вимірювань за елементами погоди та виявили особливості зміни метеовеличин в умовах висотної поясності.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

 

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Вимірювання метеорологічних величин в умовах висотної поясності

На спуску студенти побачили витік річки Прут і відвідали Говерлянський водоспад. Окрім того, на шляху у міжгір’ї натрапили на ділянку, вкриту снігом, котрий досі не розтав. Таким чином, у неймовірну спеку вдалося зіграти у сніжки.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти поблизу Говерлянського водоспаду

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Залишки снігового покриву у міжгір’ї

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти грають у сніжки під час спуску з Говерли

Пройшовши понад 20 км шляху, виснажені, проте щасливі та задоволені студенти повернулися до табору, готували смачні вечері на вогнищі, співали пісень та грали на музичних інструментах.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Наметове містечко біля підніжжя Говерли

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студентське дозвілля

Однією із ключових точок на маршруті було с. Ділове Рахівського району – географічний центр Європи, де перетинаються лінії, що з’єднують різні точки нашої частини світу. Тут же відвідали музей-колибу, де зібрана величезна колекція експонатів, що розповідають про життя місцевого населення різних епох.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Студенти-практиканти разом з керівниками у географічному центрі Європи – с. Ділове Рахівського району

Побували студенти і в єдиному в Україні та Європі реабілітаційному центрі бурих ведмедів, створеному на території Національного природного парку Синевир у кінці 2011 року. Подивилися на диких звірів, які потерпали від людського панування, а тепер проходять реабілітацію та перебувають під опікою у цьому центрі.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Мешканець Реабілітаційного центру бурих ведмедів

Зачарувало молодь своєю мальовничою красою високогірне озеро загатного походження Синевир, що знаходиться на висоті 988 м над рівнем моря. Виникло воно в результаті землетрусу, в озеро стікають три гірських потоки, підтримуючи високий рівень води в будь-яку пору року.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Учасники практики на узбережжі озера Синевир

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Озеро Синевир

Побували студенти і на двох водоспадах – Труфанецький та Шипіт. Водоспад Труфанець є найвищим водоспадом Закарпаття. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків та утворює п’ять каскадів. Висота падіння води в ньому сягає 35 м. Шипіт – найзнаменитіший водоспад Карпат. Струмені води зриваються з 14-метрової висоти декількома каскадами.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Труфанецький водоспад

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Водоспад Шипіт

Активні студенти мали змогу спробувати свої сили у сплаві на рафтах річкою Чорний Черемош. Це не лише прилив адреналіну, а й змога відчути красу мальовничої та водночас стрімкої ріки із крутими урвистими схилами і густими лісами.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Рафтинг на річці Чорний Черемош

Отже, студенти під час практики розширили й поглибили теоретичні знання про процеси, що відбувалися в минулі геологічні епохи на території України, про мінерали та гірські породи, з яких складені українські Карпати, про особливості рельєфу та геоморфологічні процеси, навчились організовувати і проводити маршрутні мікрокліматичні спостереження за погодою тощо. А окрім того, ближче познайомилися з культурою і традиціями українського народу, розширили кругозір, відновили фізичний та духовний стани.

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

 

Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах

Учасники походу здійснюють спуск із Говерли

Студенти і керівники практики вдячні гідові, випускникові географічного факультету Володимиру Десятнику, та деканові географічного факультету Юрію Барському за сприяння в організації практики.

Географічний факультет

86 переглядів

Всі новини

пн вт ср чт пт сб нд
28
29
30
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
1