У першокурсників груп Гео-11, Гідр-12, Гео-13О та ПН-15О географічного факультету й факультету біології та лісового господарства, які навчаються за ОПП «Географія», ОПП «Гідрологія», ОПП «Середня освіта. Географія. Економіка» та ОПП «Природничі науки» відбулася чергова частина навчальної природничо-наукової практики.
Студенти разом із керівниками практики, співробітниками кафедри фізичної географії доцентом Олександром Вовком та старшим викладачем Валентиною Стельмах здійснили п’ятиденну подорож до Карпат за маршрутом Луцьк – Львів – Івано-Франківськ – Яремче – Верховина – Рахів – Міжгір’я – Синевирська Поляна – Пилипець – Воловець – Луцьк.
Значна частина подорожі була присвячена поглибленому вивченню геології, закріпленню та удосконаленню теоретичних знань. Студенти разом із доцентом Олександром Вовком описати флішеве відслонення у с. Дора (передмістя м. Яремче) та виходи пісковиків ямненської свити на «Стежках Довбуша».
Флішеве відслонення на березі р. Прут (м. Яремче). Флексура
Викопна фауна, знайдена біля відслонення
Під час виїзної практики студенти мали можливість зануритися в історію, побут і традиції гуцулів. Відвідавши «Стежки Довбуша» у м. Яремче, полинули в далеке минуле, захопившись розповідями про легендарних гуцульських лицарів – опришків.
Студенти групи Гео-13О з керівниками практики Олександром Вовком та Валентиною Стельмах
Відслонення пісковиків ямненської свити
Також студенти познайомилися з гуцульським побутом і традиціями весілля, повправлялися у гуцульських танцях. Окрім того, відвідали музей гуцульської магії, дізналися, хто такі відуни, примівники і мольфари, які магічні дива відбувалися на Гуцульщині.
Студенти у ролі нареченого та нареченої на гуцульському весіллі
Музей гуцульської магії у м. Верховина
Однією з найважливіших частин поїздки для студентів стало сходження на найвищу вершину Українських Карпат – гору Говерлу. Шлях був нелегким, але надзвичайно цікавим та сповненим позитивних емоцій. Неймовірні гірські краєвиди надихнули на підкорення нових висот!
Студенти з керівниками та гідом на вершині Говерли (2061 м)
Студенти під час спуску з Говерли
Карпатські краєвиди під час спуску
Водночас, під час сходження студенти здійснили низку метеорологічних вимірювань за елементами погоди та виявили особливості зміни метеовеличин в умовах висотної поясності.
Вимірювання метеорологічних величин в умовах висотної поясності
На спуску студенти побачили витік річки Прут і відвідали Говерлянський водоспад. Окрім того, на шляху у міжгір’ї натрапили на ділянку, вкриту снігом, котрий досі не розтав. Таким чином, у неймовірну спеку вдалося зіграти у сніжки.
Студенти поблизу Говерлянського водоспаду
Залишки снігового покриву у міжгір’ї
Студенти грають у сніжки під час спуску з Говерли
Пройшовши понад 20 км шляху, виснажені, проте щасливі та задоволені студенти повернулися до табору, готували смачні вечері на вогнищі, співали пісень та грали на музичних інструментах.
Наметове містечко біля підніжжя Говерли
Студентське дозвілля
Однією із ключових точок на маршруті було с. Ділове Рахівського району – географічний центр Європи, де перетинаються лінії, що з’єднують різні точки нашої частини світу. Тут же відвідали музей-колибу, де зібрана величезна колекція експонатів, що розповідають про життя місцевого населення різних епох.
Студенти-практиканти разом з керівниками у географічному центрі Європи – с. Ділове Рахівського району
Побували студенти і в єдиному в Україні та Європі реабілітаційному центрі бурих ведмедів, створеному на території Національного природного парку Синевир у кінці 2011 року. Подивилися на диких звірів, які потерпали від людського панування, а тепер проходять реабілітацію та перебувають під опікою у цьому центрі.
Мешканець Реабілітаційного центру бурих ведмедів
Зачарувало молодь своєю мальовничою красою високогірне озеро загатного походження Синевир, що знаходиться на висоті 988 м над рівнем моря. Виникло воно в результаті землетрусу, в озеро стікають три гірських потоки, підтримуючи високий рівень води в будь-яку пору року.
Учасники практики на узбережжі озера Синевир
Озеро Синевир
Побували студенти і на двох водоспадах – Труфанецький та Шипіт. Водоспад Труфанець є найвищим водоспадом Закарпаття. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків та утворює п’ять каскадів. Висота падіння води в ньому сягає 35 м. Шипіт – найзнаменитіший водоспад Карпат. Струмені води зриваються з 14-метрової висоти декількома каскадами.
Труфанецький водоспад
Водоспад Шипіт
Активні студенти мали змогу спробувати свої сили у сплаві на рафтах річкою Чорний Черемош. Це не лише прилив адреналіну, а й змога відчути красу мальовничої та водночас стрімкої ріки із крутими урвистими схилами і густими лісами.
Рафтинг на річці Чорний Черемош
Отже, студенти під час практики розширили й поглибили теоретичні знання про процеси, що відбувалися в минулі геологічні епохи на території України, про мінерали та гірські породи, з яких складені українські Карпати, про особливості рельєфу та геоморфологічні процеси, навчились організовувати і проводити маршрутні мікрокліматичні спостереження за погодою тощо. А окрім того, ближче познайомилися з культурою і традиціями українського народу, розширили кругозір, відновили фізичний та духовний стани.
Учасники походу здійснюють спуск із Говерли
Студенти і керівники практики вдячні гідові, випускникові географічного факультету Володимиру Десятнику, та деканові географічного факультету Юрію Барському за сприяння в організації практики.
Географічний факультет