![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/styles/width_862/public/2021-07/1%282%29.jpg?itok=3wpTwJWt)
У першокурсників груп Гео-11, Гідр-12, Гео-13О та ПН-15О географічного факультету й факультету біології та лісового господарства, які навчаються за ОПП «Географія», ОПП «Гідрологія», ОПП «Середня освіта. Географія. Економіка» та ОПП «Природничі науки» відбулася чергова частина навчальної природничо-наукової практики.
Студенти разом із керівниками практики, співробітниками кафедри фізичної географії доцентом Олександром Вовком та старшим викладачем Валентиною Стельмах здійснили п’ятиденну подорож до Карпат за маршрутом Луцьк – Львів – Івано-Франківськ – Яремче – Верховина – Рахів – Міжгір’я – Синевирська Поляна – Пилипець – Воловець – Луцьк.
Значна частина подорожі була присвячена поглибленому вивченню геології, закріпленню та удосконаленню теоретичних знань. Студенти разом із доцентом Олександром Вовком описати флішеве відслонення у с. Дора (передмістя м. Яремче) та виходи пісковиків ямненської свити на «Стежках Довбуша».
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/2%282%29.jpg)
Флішеве відслонення на березі р. Прут (м. Яремче). Флексура
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/3%282%29.jpg)
Викопна фауна, знайдена біля відслонення
Під час виїзної практики студенти мали можливість зануритися в історію, побут і традиції гуцулів. Відвідавши «Стежки Довбуша» у м. Яремче, полинули в далеке минуле, захопившись розповідями про легендарних гуцульських лицарів – опришків.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/4%282%29.jpg)
Студенти групи Гео-13О з керівниками практики Олександром Вовком та Валентиною Стельмах
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/5%282%29.jpg)
Відслонення пісковиків ямненської свити
Також студенти познайомилися з гуцульським побутом і традиціями весілля, повправлялися у гуцульських танцях. Окрім того, відвідали музей гуцульської магії, дізналися, хто такі відуни, примівники і мольфари, які магічні дива відбувалися на Гуцульщині.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/6%282%29.jpg)
Студенти у ролі нареченого та нареченої на гуцульському весіллі
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/7%282%29.jpg)
Музей гуцульської магії у м. Верховина
Однією з найважливіших частин поїздки для студентів стало сходження на найвищу вершину Українських Карпат – гору Говерлу. Шлях був нелегким, але надзвичайно цікавим та сповненим позитивних емоцій. Неймовірні гірські краєвиди надихнули на підкорення нових висот!
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/8%282%29.jpg)
Студенти з керівниками та гідом на вершині Говерли (2061 м)
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/9%282%29.jpg)
Студенти під час спуску з Говерли
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/10%282%29.jpg)
Карпатські краєвиди під час спуску
Водночас, під час сходження студенти здійснили низку метеорологічних вимірювань за елементами погоди та виявили особливості зміни метеовеличин в умовах висотної поясності.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/11%282%29.jpg)
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/12%282%29.jpg)
Вимірювання метеорологічних величин в умовах висотної поясності
На спуску студенти побачили витік річки Прут і відвідали Говерлянський водоспад. Окрім того, на шляху у міжгір’ї натрапили на ділянку, вкриту снігом, котрий досі не розтав. Таким чином, у неймовірну спеку вдалося зіграти у сніжки.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/13%282%29.jpg)
Студенти поблизу Говерлянського водоспаду
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/14%281%29.jpg)
Залишки снігового покриву у міжгір’ї
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/15%281%29.jpg)
Студенти грають у сніжки під час спуску з Говерли
Пройшовши понад 20 км шляху, виснажені, проте щасливі та задоволені студенти повернулися до табору, готували смачні вечері на вогнищі, співали пісень та грали на музичних інструментах.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/16%281%29.jpg)
Наметове містечко біля підніжжя Говерли
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/17%281%29.jpg)
Студентське дозвілля
Однією із ключових точок на маршруті було с. Ділове Рахівського району – географічний центр Європи, де перетинаються лінії, що з’єднують різні точки нашої частини світу. Тут же відвідали музей-колибу, де зібрана величезна колекція експонатів, що розповідають про життя місцевого населення різних епох.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/18%281%29.jpg)
Студенти-практиканти разом з керівниками у географічному центрі Європи – с. Ділове Рахівського району
Побували студенти і в єдиному в Україні та Європі реабілітаційному центрі бурих ведмедів, створеному на території Національного природного парку Синевир у кінці 2011 року. Подивилися на диких звірів, які потерпали від людського панування, а тепер проходять реабілітацію та перебувають під опікою у цьому центрі.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/19%281%29.jpg)
Мешканець Реабілітаційного центру бурих ведмедів
Зачарувало молодь своєю мальовничою красою високогірне озеро загатного походження Синевир, що знаходиться на висоті 988 м над рівнем моря. Виникло воно в результаті землетрусу, в озеро стікають три гірських потоки, підтримуючи високий рівень води в будь-яку пору року.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/20%281%29.jpg)
Учасники практики на узбережжі озера Синевир
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/21.jpg)
Озеро Синевир
Побували студенти і на двох водоспадах – Труфанецький та Шипіт. Водоспад Труфанець є найвищим водоспадом Закарпаття. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків та утворює п’ять каскадів. Висота падіння води в ньому сягає 35 м. Шипіт – найзнаменитіший водоспад Карпат. Струмені води зриваються з 14-метрової висоти декількома каскадами.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/22_2.jpg)
Труфанецький водоспад
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/23_0.jpg)
Водоспад Шипіт
Активні студенти мали змогу спробувати свої сили у сплаві на рафтах річкою Чорний Черемош. Це не лише прилив адреналіну, а й змога відчути красу мальовничої та водночас стрімкої ріки із крутими урвистими схилами і густими лісами.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/24_0.jpg)
Рафтинг на річці Чорний Черемош
Отже, студенти під час практики розширили й поглибили теоретичні знання про процеси, що відбувалися в минулі геологічні епохи на території України, про мінерали та гірські породи, з яких складені українські Карпати, про особливості рельєфу та геоморфологічні процеси, навчились організовувати і проводити маршрутні мікрокліматичні спостереження за погодою тощо. А окрім того, ближче познайомилися з культурою і традиціями українського народу, розширили кругозір, відновили фізичний та духовний стани.
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/25.jpg)
![Навчальна природничо-наукова практика студентів у Карпатах](/sites/default/files/inline-images/26.jpg)
Учасники походу здійснюють спуск із Говерли
Студенти і керівники практики вдячні гідові, випускникові географічного факультету Володимиру Десятнику, та деканові географічного факультету Юрію Барському за сприяння в організації практики.
Географічний факультет