29 жовтня у Луцькій музичній школі № 1 імені Фридерика Шопена (до слова – це перший музичний навчальний заклад на Волині, відкритий ще 1 грудня 1939 р.) відбулася творча зустріч із визначним українським композитором, диригентом, хормейстером, заслуженим діячем мистецтв України, лауреатом премії імені Степана Кривенького, почесним професором Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Мирославом Стефанишиним.
Представила маестро присутнім заступник директора з виховної роботи й викладач-методист відділу хорових дисциплін і сольного співу Тамара Артюшевська.
Мирослав Степанович розпочав свою розповідь спогадами про родину, в якій виріс і в якій формувалися його музичні смаки (батько композитора був дуже талановитою, музикальною людиною, віртуозно грав на багатьох інструментах, а в роки Першої світової війни привіз із Італії скрипку роботи славетного Андреа Гварнері), навчання в Івано-Франківському (тоді ще Станіславському) музичному училищі, в яке, за словами маестро, він не увійшов, а буквально «влетів» завдяки чудовій підготовці, отриманій у сім’ї, і звідки його скерував до консерваторії видатний композитор (по суті, класик) Анатолій Кос-Анатольський.
Особливо теплими були спомини пана Мирослава про роки навчання у Львові, легендарних викладачів консерваторії, корифеїв української музики Станіслава Людкевича, Адама Солтиса, Миколу Колессу, нині сущого Павла Муравського. Не міг композитор обійти увагою свою педагогічну й мистецьку працю власне на Волині (1-й Волинський народний хор, Луцьке музичне училище, Луцький педінститут, Волинський, а нині Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки), період, коли очолював обласне об’єднання композиторів-аматорів, зрештою – постання на теренах Лесиного краю Волинської організації Національної ліги українських композиторів (її головою Мирослав Степанович є з 1996 р.).
Тим, хто завітав того дня на задушевну, позбавлену офіціозу, щиру розмову про життя і музику, цікаво було довідатися й про співпрацю маестро з відомими виконавцями та колективами. Добре, вдячне слово мовлено про народну артистку Зою Комарук, а також співаків, котрі відійшли за межу земного буття – народну артистку України, Героя України Раїсу Кириченко, заслужених артистів України Володимира Карпося, Івана Секлія і, звичайно, учня Мирослава Степановича – незабутнього Віталія Бобицького. До речі, на зустрічі була присутня й удова Віталія Миколайовича – Галина Бобицька, котра у розмові з автором цих рядків підтвердила, що навчатись у такого педагога, як Мирослав Стефанишин, було справжнім щастям.
Увага акцентувалась і на станові пісенної культури, зокрема естрадної. В цілому прихильно ставлячись до кращих зразків естрадної музики, композитор рішуче виступив проти несмаку та профанації.
Ясна річ, на цій зустрічі просто не могли не звучати пісні маестро. Тож присутнім було запропоновано своєрідний музичний колаж. У ньому фрагментарно прозвучали записи найвідоміших творів Мирослава Стефанишина, зокрема «Гімн Східноєвропейського університету імені Лесі Українки» (слова Василя Слапчука, виконують хори інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки й «Оранта»), «Сопілчина» (сл. Олександра Богачука, вик. Волинський народний хор), «Горить моє серце» (сл. Лесі Українки, вик. тріо бандуристок Лесиного вишу «Дивоструни» під керівництвом професора Мирослави Сточанської), «Ой у полі три тополі» (сл. народні, вик. народна артистка України Раїса Кириченко), «Луцький вальс» (сл. Миколи Кузьо, вик. Олена Новічіхіна), «Мовчить зоря» (сл. Йосипа Струцюка, вик. заслужена артистка України Алла Опейда та В’ячеслав Судима), «Волинянко моя» (сл. Миколи Кузько, вик. Віталій Бобицький і Юрій Токар), «Шовкова косиця» (сл. Тетяни Байди, вик. Леонід Гнатюк), «Осанна» (сл. Івана Корсака, вик. Віталій Бобицький).
Наприкінці зустрічі завідувач відділу хорових дисциплін і сольного співу, бандуристка й співачка Ірина Марчук-Котлицька вручила Мирославові Степановичу квіти, а заступник директора з виховної роботи Тамара Артюшевська – подарунок. І, ясна річ, усе завершилося фотосесією.
Ігор БЕРЕСТЮК
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело