У місті Києві 20–22 вересня відбувся XV Рішельє-форум публічної служби. Темою цьогорічного заходу стала інституційна стійкість публічної служби в умовах війни. Це міжнародна платформа для експертного діалогу, обміну досвідом, практиками та сучасними тенденціями з актуальних питань підвищення ефективності державного управління і державної служби.
Участь у представницькому форумі взяв декан факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки Ярослав Ярош. Це зумовлено тим, що заклад вищої освіти готує фахівців за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування.
Під час урочистого відкриття форуму голова НАДС Наталія Алюшина зачитала вітальну адресу від Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука. Він побажав учасникам заходу сміливого втілення новаторських ідей, ініціатив і рішень, що виведуть публічну службу на новий рівень та зроблять її ефективнішою та відповідальнішою.
Із вітальним словом також виступив міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов. Він наголосив, що українська система державного управління максимально сприятлива та відкрита до впровадження кращих міжнародних практик і стратегічних ініціатив. Ідеться, зокрема, про реформу системи оплати праці на державній службі, формування культури доброчесності та доступності, просування принципів гендерного балансу.
Начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім розповів, що з перших днів повномасштабного вторгнення жителі Миколаївщини всі як один стали на боротьбу з окупантами. Кожен робив усе можливе, аби допомогти у цій справі. І саме публічні особи та лідери місцевих громад стали опорою для людей, аби було можливим чинити опір і допомагати ЗСУ.
Голова НАДС Наталія Алюшина як традиційна модераторка Рішельє-форуму коротко нагадала про багаторічну історію цього заходу, який за 15 років існування став міжнародною комунікативною платформою для обміну досвідом і сучасними тенденціями щодо впровадження в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування кращих практик публічного управління.
Під час форуму спікери та глядачі дискутували про те, який міжнародний досвід релевантний для України, які є тренди формування доброчесності на публічній службі, як можна просувати доброчесність через відповідальне лідерство та чи можна формувати культуру доброчесності шляхом навчання.
Наталія Алюшина зауважила, що у НАДС із 2019 року досліджують настрої державних службовців, а з 2023-го – і посадових осіб місцевого самоврядування в опитуванні «Публічна служба: Ваша точка зору». Один із блоків запитань присвячено вимірюванню доброчесності. За словами голови агентства, цьогоріч доброчесність посіла третє місце серед цінностей, що обрали для себе державні службовці (44 %). Це засвідчує, що значна частина службовців поділяє принцип доброчесності та нульового ставлення до корупції.
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков наголосив на неможливості подолання корупції лише через покарання: «Є рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку, в яких зазначено, що шлях посиленого масштабування правил, обов’язкових до виконання, і посилення покарання за їх порушення обмежено ефективний. Дієва практика успішних країн світу – потреба поширення цінностей публічної доброчесності».
У межах форуму відбувся міжнародний семінар «Трансформація жіночого лідерства в умовах війни: нові виклики та перспективи». Захід із питань гендерної рівності вже втретє відбувся в межах Рішельє-форуму публічної служби. «Ми прагнемо запроваджувати гендерний мейстримінг у публічній службі, зокрема серед представників вищого корпусу, категорії “Аˮ. Саме вони відповідають за цілісність і дієвість інституцій, а також за посилення кадрового потенціалу. Гендерний баланс на рівні ухвалення рішень варто розглядати як пріоритет європейської інтеграції України. Відзначу, що кількість жінок на посадах категорії “Аˮ в Україні зростає. Їх уже 31 % станом на червень 2023 року. І це важливий чинник в інтеграції гендерної рівності у публічній службі», – зауважила Наталія Алюшина.
Формування відповідального жіночого лідерства у публічному управлінні в умовах воєнного стану, менторство як інструмент формування такого лідерства, успішні освітні кейси з професійного навчання з питань забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок – такі питання були ключовими під час тематичних панелей. Учасниками стали уповноважені особи/координатори з питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, представники підрозділів, що опікуються питаннями гендерної рівності, посадові особи місцевого самоврядування, освітяни й експерти.
Серед спікерів були Уляна Токарєва, заступниця міністра соціальної політики України; Джулія Бруссард, заступниця Представниці ООН Жінки в Україні; Павло Замостян, заступник Представника Фонду ООН в галузі народонаселення; Катрійн Коппенс, виконавча директорка Фонду доктора Деніса Муквеге; Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики; Вікторія Покатіс, заступниця головного редактора ділового видання Mind.ua, авторка книги «Незламні».
Зауважимо, що кількість тем і програм із питань державної гендерної політики щороку зростає. Торік у регіональних центрах підвищення кваліфікації та Вищій школі публічного управління з питань гендерної рівності та недискримінації навчалося 5087 осіб. Упродовж 2023 року у Вищій школі разом із експертами проєкту «ЄС за гендерну рівність» розроблено й реалізовано чотири програми підвищення кваліфікації та підготовлено 50 тренерів серед державних службовців.
Приємною несподіванкою для учасників Рішельє-форуму під час відкриття став виступ спеціального гостя – Себастьяна Юнґера – відомого письменника, воєнного репортера та психолога, автора культової книги «Плем’я». С. Юнґер активно досліджує трансформації суспільств, у які повертаються військові. Ключовою умовою успішної реінтеграції Юнґер вважає відчуття військовими належності до громадянської спільноти. Саме це стало лейтмотивом його відеозвернення до учасників Форуму.
У своїй книзі «Плем’я» автор задається питанням: «Як дати ветеранам відчути, що вони вертаються у згуртоване суспільство, за яке їм варто боротися?». Письменник досліджує психологію громад під час глобальної кризи, вважаючи, що у часи глобальних катастроф люди схильні спрямовувати енергію на благо спільноти. Саме в цьому варто шукати ключ до зміцнення суспільства та відродження України. Ідеї з «Племені» й інших творів американського автора, а також його оцінки українсько-російської війни надзвичайно актуальні для українців, тих, хто воює і забезпечує публічне управління, хто збирає волонтерську допомогу та генерує економічну активність. Адже усі ми прагнемо знайти вихід із тіні, що тимчасово накрила Україну.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=WaDBpiwmCEQ
Ярослав ЯРОШ,
декан факультету історії,
політології та національної безпеки