![«Я пісням дарую крила...»](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_3300.jpg?itok=KABmQMi5)
Ці рядки визначного українського поета з Волині Олександра Богачука, що лягли в основу пісні Світлани Кресак «Колір сльози», по праву можуть вважатися творчим кредо цієї талановитої жінки.
Наші краяни (зокрема, лучани) знають Світлану Олександрівну як методиста бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, авторку багатьох оригінальних сценаріїв і незмінну ведучу більшості літературно-мистецьких дійств, що відбуваються у Лесиному виші та за його межами. Впродовж п’яти років вона була керівником поетичної студії «Суцвіття», удостоєної численних відзнак. Однак 23 травня пані Світлана виступила в зовсім іншому, дещо несподіваному амплуа – як композитор і співачка, презентант збірника власних вокальних творів на вірші українських поетів «Благослови мене, Любове!». Це видання побачило світ цьогоріч у Волинській мистецькій агенції «Терен».
Збірник відкривається передмовою видатного композитора, заслуженого діяча мистецтв України, професора Мирослава Стефанишина. Навівши на початку відому євангельську притчу про таланти, маестро проектує її на пісенний доробок Світлани Кресак і зазначає, що саме «усвідомлення наявності Божих дарів розкриває перед нею новий шлях – творення власних мелодій». По суті, для пані Світлани цей шлях є не надто новим, оскільки перші свої пісні вона почала складати ще в дитинстві, яке минуло в селі Ярославичі Млинівського району на Рівненщині. Про ті ранні джерела творчості згадували того дня як ведучий дійства, – відомий радіожурналіст, актор і співак Андрій Роїк, – так і сама презентантка. Спомини Світлани Олександрівни стосувалися перших кроків у музиці, навчання у Рівненському державному музичному училищі, досвіду роботи вокалістом у Рівненській державній філармонії. Багато теплих і щирих слів пролунало на адресу чоловіка, друга й музичного наставника співачки – відомого композитора та педагога Юрія Кресака (до речі, Юрій Павлович здійснював комп’ютерний набір книжки)
На імпрезі було чимало зворушливих моментів. Наприклад, розповідь по історію створення пісні «Сповідь» на вірші Тамари Севернюк, яку пані Світлана присвятила пам’яті своєї матері Марії Антонівни Мельничук, або прем’єра твору «Спогад про шкільний вальс» (слова Валентини Штинько), перед виконанням якого композиторка запросила до себе однокласниць і вони супроводжували спів подруги… вальсом. І, звичайно, щедрими на квіти (зокрема, від керівництва Лесиного вишу букет Світлані Олександрівні вручила заступник начальника відділу молодіжної політики та соціальної роботи Наталія Завальна), подарунки, віншування були, либонь, усі, хто завітав того дня до книгозбірні Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, де відбувалося це святкове дійство. З усього цього розмаїття особливо запам’яталися виступи директора бібліотеки Володимира Собчука (висловив глибоку подяку нинішньому ректорові СНУ імені Лесі Українки, професору Ігореві Коцану за сприяння у діяльності книгозбірні та професору Іванові Олексеюку як будівничому бібліотеки), радіожурналістки Ольги Кононенко, завідувача сектора музично-хорового мистецтва і шкіл естетичного виховання обласного навчально-методичного центру культури Волині, композитора та співака Ігоря Баранюка, протоієрея Михайла Бучака, заступника директора Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Євгенії Євтушок, головного методиста відділу методико-соціологічної роботи та менеджменту Волинської обласної бібліотеки для юнацтва Зої Корчинської, поетеси Світлани Олексеюк, педагога та поетеси Олесі Ковальчук, членів Національної спілки письменників України Валентини Штинько (передала вітання від знаної художниці Валентини Михальської), Ігоря Ольшевського, провідного редактора інформаційно-видавничого центру Василя Голюка (він є співавтором багатьох пісень С. Кресак), депутата Волинської обласної ради Анатолія Грицюка, народної артистки України Людмили Приходько, заслуженої артистки України Галини Кажан, завідувача кафедри історії та культури української мови, професора Світлани Богдан, завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, професора Марії Моклиці, доцента кафедри зоології Марії Білецької, старшого викладача кафедри філології та методики початкової освіти Тетяни Здіховської.
Упродовж презентації звучали пісні Світлани Кресак в авторському виконанні – «Колір сльози» (вірші Олександра Богачука), «Гостям» (вірші Ніни Горик), «Валентина» (слова Михайла Каменюка), «Сповідь» (вірші Тамари Севернюк), «Спогад про шкільний вальс» (вірші Валентини Штинько), «Хризантемний вальс», «Осінні скрипки», «Ранній снігопад», «Сизокрилі журавлі» (всі чотири – на слова Василя Голюка). Аранжування здійснив відомий музикант, композитор Геннадій Гусенцев. У запису прозвучав також романс композитора Вайнсбурга на вірші Лесі Українки «Когда цветёт никотиана».
Завершилося дійство словами щирої подяки Світлани Кресак ректору вишу, професору Ігореві Коцану, директору бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Володимирові Собчуку, завідувачу відділу культурно-просвітницької роботи Ларисі Млинар, меценатам, за чиєї фінансової підтримки збірник побачив світ – Благодійному фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк», письменникові Іванові Корсаку, депутатові Волинської обласної ради Анатолієві Грицюку, видавцеві, директору Волинської мистецької агенції «Терен» Андрію Криштальському, Геннадію Гусенцеву, ведучому Андрію Роїку, родині, друзям, однокласникам, усім, хто взяв участь у презентації, яку пані Світлана присвятила рідному університету, в якому має честь працювати.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело