Відійшов у вічність працівник Волинського національного університету імені Лесі Українки, український поет, перекладач, прозаїк, літературний критик, есеїст, філософ, мелодист-аматор, лауреат низки літературно-мистецьких премій – Ольшевський Ігор Едилович.
Ігор Едилович народився 26 серпня 1958 року в місті Володимирі на Волині, в родині творчих працівників театру.
Після закінчення Луцької середньої школи № 4 (нині – гімназія) здобув вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. Із 1982 року трудився на педагогічній, культурно-освітній і журналістській роботі. Працював у відділі зв’язків із громадськістю та редакційно-видавничому відділі Волинського національного університету імені Лесі Українки та Волинській обласній філармонії (керівник літературно-драматургічної частини).
Перекладав із російської, білоруської та польської мов. Друкувався також під псевдонімами Ігор Берестюк, Максим Кириленко, Аркадій-Арефа Сікорський, Драгомир Піляку, Джафар Алішеров, Гоша О. Його твори опубліковані на сторінках часописів України, Білорусі, Польщі, Словаччини та Греції.
У коло наукових інтересів Ігоря Ольшевського входило містичне літературознавство, біблійна нумерологія, релігієзнавство, астрономія, альтернативна історія, медицина, психологія, музика. Пісня Ігоря Ольшевського «Лесі Українці» на слова Лілії Михальчук часто звучить під час концертів тріо бандуристок «Дивоструни» (керівник – професор Мирослава Сточанська).
Ігор Ольшевський – член Національної спілки письменників України з 2005 року.
Глибоко сумуємо з приводу передчасної смерті Ігоря Едиловича. Це велика втрата для друзів, колег, рідних і близьких. Він назавжди залишиться в пам’яті як талановитий науковець, добра, відкрита, весела, товариська людина.
Світлі спогади про Ігоря Ольшевського – у серцях тих, хто його знав…