Народна артистка України, перший лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки, член Національної спілки журналістів України, актриса Волинського академічного обласного українського музично-драматичого театру імені Т. Г. Шевченка Людмила Приходько – вірний друг Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і завжди бажаний гість у його стінах. Це й не дивно: адже за 50 років сценічного життя, серед 150 акторських робіт Людмили Іванівни – роль Мавки у «Лісовій пісні» (ще в Тернополі, до приїзду в Луцьк) і втілений на сцені Волинського облмуздрамтеатру образ патронеси нашого вишу – Лесі Українки, – у виставі «Одержима» за п’єсою Миколи Олійника. Та й нині Людмила Приходько бере активну участь у виставах театру за творами Лесі Українки (ролі Долі в «Лісовій пісні» й Першої Ноти у «Семи струнах»).
6 березня в Музеї Лесі Українки СНУ відбулася зустріч студентів із цією талановитою актрисою і непересічною особистістю. Ясна річ, присутніх цікавила робота пані Людмили над роллю геніальної Лесі, тож поважна гостя докладно спинилася на цьому етапі своєї діяльності – і недарма: за словами Людмили Іванівни, п’єса М. Олійника не зовсім відповідала режисерському і акторському баченню й була, по суті, наново переписана режисером-постановником – тодішнім головним режисером театру, заслуженим артистом України Еділом Ольшевським (на превеликий жаль, нині покійним) та виконавицею головної ролі (актриса навіть прочитала написаний особисто нею монолог із вистави). Цікавою була й розповідь пані Людмили про найперший доторк до Лесиної творчості – роль Мавки на тернопільській сцені. Драматургію Лесі Українки народна артистка називає підручником життя – проблеми стосунків «побут – духовність» та «митець – влада» не лише не втрачають своєї актуальності, а навпаки набувають ще більшої злободенності (роздуми Людмили Іванівни постійно підкріплювалися численними цитатами з Лесиних творів). Доцент кафедри української літератури Олена Маланій-Рисак проілюструвала розповідь унікальними світлинами, де актриса зображена саме в ролі Лесі Українки.
Звичайно, на зустрічі йшлося не лише про згадані вистави. Пані Людмила говорила й про свої роботи у виставах «Іркутська історія» Олексія Арбузова (реж. Еділ Ольшевський), «Лісістрата» Аристофана (реж. Михайло Ілляшенко; це перша постановка в Україні), інших. Тепло згадувала своїх друзів – як живих (Іван Драч), так і тих, хто відійшов у засвіти (Іван Миколайчук), вдячним словом пом’янула ректора Лесиного вишу у 1980–1989 роках Нестора Бурчака, професора-лесезнавця Олександра Рисака. Прозвучали також (сповнені доброго гумору бувальщини-спогади з акторського життя (при цьому актриса майстерно перевтілювалая в людей, з якими їй випало знатися («Миргород»). Відповіла Людмила Іванівна й на запитання студентів, закликавши їх читати, любити й вивчати Лесю Українку. Заключним акордом зустрічі стало прочитане Людмилою Приходько «Замовляння до Лесі» Івана Драча.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото автора
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело