Чим відрізняється справжній поет від просто віршника? Не від графомана (тут і порівнювати нема чого), а від інтелектуала, який вміє писати цілком пристойні вірші і їх вряди-годи навіть публікує в періодиці й, якщо є гроші, видає окремими книжками? Це питання за всієї зовнішньої легкості далеко не просте, поки не згадаєш призабуту нині, в час тотального цинізму, людську здатність дивуватися. Справжній поет (та й узагалі митець) – це той, хто, по-перше, вміє дивувати, а по-друге, змушує замислитися над долею як власною, так і людства.
Щодо Ігоря Павлюка, подив і cтимул до роздумів відчуваєш, либонь у кожній книзі, і з кожним новим виданням їх більше.
Таким постав відомий український письменник і на творчій зустрічі, яка відбулася 24 жовтня в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Про що б не писав поет – чи будуть це спомини про дитинство, чи екскурси в минуле краю, а чи відображення химерного сьогодення, яке теж із плином часу стане історією – всюди відчутне усвідомлення того, що події нашого життя – це великою мірою наше уявлення про них: поет прагне глянути на світ очима, вільними від стереотипів. Зрештою, й згадана зустріч (завдяки самому Ігореві та ведучій – методистові університетської книгозбірні Світлані Кресак) одразу пішла нешаблонним шляхом, явивши приклад жвавого, задушевного діалогу між поетом й аудиторією, більшість якої становила молодь.
Запитання були різноманітними. Присутніх цікавили витоки Павлюкової творчості (а вони, звісно, сягають коренями дитинства). Тепло і вдячно згадав поет шкільні роки, нелегкий період власного творчого становлення, розповів про мандрівки, яких у житті Ігоря було чимало – Росія, США, Ірландія, Грузія... Та, власне, і творчість письменника – це завжди мандри лабіринтами доль його героїв… Звучали й вірші – «Дівчинка», «Христос», «Вдома».
Учителька Будятичівської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів, поетеса Світлана Костюк виступила у двох «амплуа» – детально проаналізувала зв’язок творчості Ігоря Павлюка з життєвими реаліями й прочитала декілька доброзичливих пародій на вірші поета (даремно багато хто вважає цей жанр «образливим» – це своєрідна реклама, й письменник нерідко повинен заслужити увагу пародиста: на будь-кого пародій не пишуть). Зворушливими спогадами були позначені роздуми директора ЗОШ І–ІІ ступенів с. Залісці Рожищенського району Тамари Ткачук (саме в цій школі поет тривалий час навчався). Літературний критик, член Національної спілки письменників України Ігор Ольшевський наголосив на синтезі поезії та прози у творчості І. Павлюка, який дає право говорити про зародження нового виду літератури (т. зв. «проезії»), провівши цікаві паралелі з доробком інших митців, зокрема забутого українського поета 10–20-х рр. минулого століття Василя Алешка.
Перш аніж зустріч переросла у традиційну фото- і автограф-сесію, Ігор Павлюк запропонував присутнім поетичну прем’єру (у його виконанні прозвучали нові вірші – «Напиши мені морем…», «Переформатування», «Сповідь у сільському храмі», «Ранок» та ін.), а завідувач відділу культурно-просвітницької роботи бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Лариса Млинар вручила поетові квіти від ректорату університету.
Представив письменник того дня й свої відомі книги – «Магму», «Заборонений цвіт», «Стратосферу», збірки, видані останнім часом поза межами України – у США («Catching Gossamers» / «Ловлячи осінні павутинки»), Росії («Исповедь последнего волхва»), Польщі («Męskie wróżby» / «Чоловіче ворожіння»), а також монографію Оксани Пухонської «Творчість Ігоря Павлюка: проблематика та тропіка». Як бачимо, Ігорева муза долає не лише земне тяжіння, а й утворені політиками кордони, все більше розширюючи видавничу географію його творів. Окрім згаданих видань, твори поета перекладено білоруською, англійською, латиською, болгарською, французькою, японською та іншими мовами. Чесно кажучи, якби дізнався, що в момент написання цих рядків його вірші й проза, пардон, «проезія» вже перекладаються, скажімо, мовою хінді, суахілі чи самоанською, нітрохи б не здивувався, бо отакий він є – Ігор Павлюк, талановитий і непередбачуваний.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело