![роковини](/sites/default/files/styles/width_862/public/2021-01/img088.jpg?itok=ihNXhb3C)
Сьогодні, 23-го січня, другі роковини смерті ректора 1993–1995 рр. нашого Університету. Колектив та студенти закладу освіти пам’ятають про значний внесок Анатолія Вадимовича у розвиток Університету Лесі Українки, віддають шану його світлій пам’яті.
Анатолій Вадимович Свідзинський (1929–2019) – доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, перший ректор Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Народився 1 березня 1929 р. в м. Могилеві-Подільському Вінницької області. У 1946 р. після закінчення дев’ятого класу екстерном склав усі іспити за десятирічку на «відмінно» і вступив до Львівського технологічного інституту будматеріалів. 1949 р. перевівся на 2 курс фізико-математичного факультету Львівського державного університету імені І. Франка. У 1952 р. закінчив із відзнакою фізичне відділення фізико-математичного факультету й отримав рекомендацію до аспірантури.
1956 р. захистив дисертацію «Метод функціонального інтегрування в теорії функцій Гріна» (науковий керівник – М. Боголюбов), у 1972 р. – докторську дисертацію з теорії надпровідності «Струмові стани в просторово-неоднорідних надпровідних системах».
Із 1975 р. – на викладацькій роботі в Сімферопольському державному університеті, де відкрив спеціалізацію з теоретичної фізики на кафедрі математичної фізики (пізніше кафедру перейменовано на теоретичної та математичної фізики). Започаткував у Сімферополі наукову школу теоретичної фізики.
У 1993 р. переїздить на Волинь для організації університету в Луцьку. Стає першим ректором Волинського державного університету імені Лесі Українки. За короткий термін і в тяжких економічних умовах організовує колектив на розбудову основної структури університету, зокрема збільшує приблизно вдвічі кількість факультетів. У травні 1995 р. залишає посаду ректора і віддається викладацькій та науковій роботі, розгортає формування волинської школи фізиків-теоретиків.
Член Наглядової ради Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Автор багатьох статей, підручників («Математичні методи теоретичної фізики» (1998), «Лекції з термодинаміки» (1999), «Вступ до спеціальної теорії відносності» (2007), монографій («Мікроскопічна теорія напівпровідності» (Т. І, 1999), «Математичні методи теоретичної фізики» у 2-х томах (2009, Інститут теоретичної фізики НАН України)).
Анатолій Свідзинський мав широкий діапазон наукових інтересів. Він – автор низки праць із теорії релігії, політології, філософських проблем природознавства та історії, атомної енергетики. У книзі «Синергетична концепція культури» (2009) вчений аналізує цілу низку актуальних культурологічних проблем.
Активно працював членом товариств «Знання» та «Просвіта». Наукова та громадська робота на ниві пропаганди знань проходила в 90-х роках у межах Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові. У 1998 р. його обирають дійсним членом НТШ.
Нагороди: нагрудні знаки МОН України «Відмінник освіти України» (1998), «Петро могила» (2006), Почесна грамота МОН України (2003), Почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом (2004), орден Архістратига Михаїла від Патріарха Філарета за заслуги перед Українською помісною церквою, Подяка голови Волинської обласної ради (2004), Подяка ВНУ імені Лесі Українки (2008), почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (2009), почесний доктор Інституту теоретичної фізики імені М. Боголюбова НАН України.
Досягнення на посаді ректора: 1993 р. наказом Президента України педінститут реорганізовано у Волинський державний університет імені Лесі Українки; cтворено юридичний факультет, 1994 р. – факультети міжнародних відносин, економічний, Інститут мистецтв та Інститут соціальних наук; розпочав роботу редакційно-видавничий відділ «Вежа».