Народився Нестор Бурчак 27 липня 1931 р. в с. Струтин Золочівського району Львівської області в сім’ї робітників.
Після закінчення школи й обліково-економічного факультету Львівського торгово-економічного інституту був зарахований слухачем курсів підготовки викладачів суспільних наук при Київському державному університеті імені Тараса Шевченка. За рік він отримав спеціальність викладача політичної економії. 1954 р. було дві приємні події: народився син Богдан, а також складено іспити кандидатського мінімуму, а отже – відкрито шлях до наукових пошуків.
1954 р., за направленням Міністерства народної освіти України, почалася трудова діяльність разом із дружиною Ольги у Луцькому педінституті імені Лесі Українки. Розпочав Нестор Бурчак свій трудовий шлях асистентом. Із 1957 р. він – старший викладач, упродовж 1961–1962 рр. – доцент кафедри марксизму-ленінізму.
За цей час у сім’ї Бурчаків сталися і приємні, і прикрі події. 1955 р. померла мама Нестора – Іванна Михайлівна. 1958 р. народився син Ігор. На початку 1960-х рр. важко захворів батько – Володимир Васильович, а 1963 р. трагічно загинув старший син Богдан. Проте життя тривало. 1964 р. Нестор Бурчак захистив кандидатську дисертацію й отримав вчене звання кандидата економічних наук, а 1968 р. затверджений у вченому званні доцента. 1965 р. в сім’ї Бурчаків народилася донька Наталя. 1971 р. Нестора Володимировича обрано завідувачем кафедри політичної економії і філософії Луцького педінституту імені Лесі Українки, а 1980 р. він очолив колектив педінституту, ставши ректором.
За сумлінну роботу з виховання молоді Нестор Бурчак відзначений численними нагородами: орденом «Знак пошани», медаллю «За доблесну працю», нагрудними знаками «Відмінник народної освіти УРСР» і «Відмінник освіти Узбецької РСР», медаллю А. С. Макаренка (за заслуги в галузі освіти). 1981 р. Несторові Володимировичу Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно почесне звання заслуженого працівника вищої школи Української РСР.
Очоливши Луцький державний педагогічний інститут, Бурчак розбудував його і перетворив у заклад вищої освіти першої категорії, тим самим заклав основи його реорганізації в університет – науковий, освітній, культурний центр Західного регіону України.
Як науковець Нестор Володимирович працював у галузі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та вдосконалення форм і методів використання трудових ресурсів. Він – автор низки наукових монографій і статей з названої тематики.
Як організатор навчального процесу був новатором: постійно його удосконалював й ініціював низку починань і заходів, спрямованих на різнобічну (культурну, естетичну, фізичну) підготовку майбутніх педагогів.
Як керівник потужного закладу вищої освіти дбав про його матеріально-технічну базу. Розбудова корпусів, гуртожитків, бібліотеки, створення лабораторій, музеїв – ось неповний перелік справ ректора в цій царині.
Як організатор і координатор роботи великого колективу був його натхненником: постійно дбав про атмосферу доброзичливості, людяності, моральності й патріотизму.
Як сім’янин Нестор Бурчак – приклад для наслідування: вдячний син і брат, люблячий чоловік, батько, дідусь.
Як громадський діяч, якого неодноразово обирали депутатом до Волинської обласної ради, опікувався розвитком освіти, пропагував патріотизм, щиру любов до Волинського краю.
Серед здобутків Нестора Володимировича на користь Університету:
- 1981 р. – відкрито факультет підвищення кваліфікації керівників шкіл.
- 1985 р. – створено музей Лесі Українки.
- 1983 р. – збудовано аудиторний корпус на вул. Потапова, 9.
- 1984 р. – споруджено навчально-лабораторний корпус.
- 1984 р. – збудовано гуртожитки № 4, № 5; відкрито нові спеціальності («Музика», «Образотворче мистецтво», «Хореографія»).
- 1984 р. – колектив педінституту нагороджено перехідним червоним прапором ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС та ЦК ВЛКСМ. Педінститут визнано найкращим у Радянському Союзі.
- 1987 р. – відкрито відділення початкової військової підготовки, на якому навчалося понад 1000 студентів.
- 1989 р. – розпочато будівництво гуртожитку № 6 і бібліотеки.
І хоч Нестору Бурчаку назавжди 58, його справа живе у послідовниках, розробках, навіть будівлях…
Світла пам’ять, Несторе Володимировичу! І це не порожні слова, адже наш Університет пам’ятає і шанує кожне Ваше починання, кожним наступним кроком до розвитку намагаємося тримати високу планку, поставлену Вами…
Пам’ятаємо… Сумуємо… І передаємо пам’ять про Вас наступним поколінням…