![геофак](/sites/default/files/styles/width_862/public/2023-01/IMG_20221020_125345%20%281%29.jpg?itok=qL7vbB22)
Під час проведення заходів, присвячених Тижню географічного факультету, на базі Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки відбулося практичне заняття на тему «Комплекс основних заходів експлуатації осушувальної системи» для здобувачів ОП «Гідрологія» магістерського та бакалаврського рівнів у межах співпраці зі стейкхолдерами за участі науково-педагогічних працівників кафедри фізичної географії – доцентів Ірини Нетробчук, Зої Карпюк і співробітника лабораторії краєзнавчих атласів Романа Качаровського.
Заняття стосувалося меліоративних осушувальних систем і гідротехнічних споруд заплави річки Стир. Доцент Сергій Полянський ознайомив здобувачів вищої освіти з комплексом меліоративних заходів щодо функціонування гідротехнічних споруд Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.
![географи](/sites/default/files/inline-images/IMG_20221020_125409.jpg)
Мета заняття – проаналізувати комплекс основних заходів експлуатації осушувальної системи й основні відомості про осушення та осушувальні меліорації. Студентам потрібно було, враховуючи комплекс основних заходів експлуатації осушувальної системи, запроєктувати у плані осушувальну мережу на ділянці водопроникних земель площею 50 га і забезпечити своєчасне зниження рівня ґрунтових вод до норм осушення в критичні періоди.
![геофак](/sites/default/files/inline-images/IMG_20221020_125012.jpg)
Доцент Сергій Полянський повідомив, що до комплексу меліоративних заходів при освоєнні заплавних земель входять: акумуляція стоку на водозборі, регулювання річок-водоприймачів, осушення та зволоження заплавних земель, обвалування заплав і механічне відкачування води з обвалованих територій, підвищення поверхні низовини.
![геофак](/sites/default/files/inline-images/IMG_20221020_124813.jpg)
Найефективніший спосіб меліорації заплав полягає у влаштуванні відкритої або закритої осушувально-зволожувальної мережі, яка дає змогу регулювати водний і повітряний режими ґрунту впродовж літньо-осіннього періоду після вивільнення заплави від весняних паводкових вод.
Унаслідок різноманітності природних і кліматичних умов заплав не можна запропонувати універсальної схеми осушення й освоєння заплавних земель. Проєкт осушення кожної заплави індивідуальний і складається у комплексі з урахуванням усіх природно-кліматичних чинників, технічних можливостей на основі техніко-економічних показників і доцільності ухваленого рішення.
![геофак](/sites/default/files/inline-images/IMG_20221020_124302%20%281%29.jpg)
Проведене на базі Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки заняття сприяло розвитку практичних навичок студентів і формуванню потрібних компетентностей для їхньої професійної діяльності.
Кафедра фізичної географії