У рамках святкування Дня студента Первинна профспілкова організація студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки організувала туристичну поїздку для кращих спудеїв.
Протягом 23–25 листопада юнаки та дівчата ознайомилися з історико-архітектурними пам’ятками Поділля.
Екскурсійний маршрут розпочався з огляду Кам’янця-Подільського – значного культурного осередку Хмельниччини, розташованого у мальовничій місцевості на річці Смотрич. Місто ще називають «містом семи культур» через те, що в різні часи на території Кам’янця-Подільського проживали українці, поляки, євреї, литовці, турки, татари та вірмени. Про це свідчать назви мікрорайонів населеного пункту: Руські Фільварки, Польські Фільварки, Карвасари, Біланівка, Підзамче. Тут знаходяться численні музеї, функціонують об’єкти, що відкриті для екскурсійного обслуговування: Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, фортеця (XIV–XVI ст., перебудована в XVII–XVIII ст.), Петропавлівський кафедральний костел (XVI ст.), дерев’яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.) тощо.
Студенти Лесиного університету також відвідали Бакоту. Тут знаходиться древній скельний монастир, із джерел тече смачна, цілюща вода, а навколишня природа настільки красива, що перехоплює подих. Уперше Бакота згадується в далекому 1240 р. Саме тоді тут відбувалися монголо-татарські навали. Примітно, що слово «Бакота» перекладається як бажане місце, й судячи з краси довколишніх пейзажів це відповідає істині.
Екскурсанти проживали в чудовому комплексі відпочинку «Ксенія», що знаходиться за містом. Саме там для волинян була організована прогулянка катером по Дністру. Із борту плавзасобу молодь могла оцінити унікальні краєвиди природи Дністровського каньйону. Поїздка завершилася акцією «Запали свічу пам’яті» та хвилиною мовчання. Студенти СНУ імені Лесі Українки виклали зі свічок у лампадках імпровізований хрест на знак вшанування пам’яті жертв Голодомору.
Останній день відпочинку розпочався з подорожі на Чернівецьку землю. Юнаки та дівчата ознайомилися з одним із семи чудес України – Хотинською фортецею (XIIІ–XVIII ст.). Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги, знімати фільми, а молодята прогулюються з весільним кортежем.
Далі туристична дорога пролягла на Тернопільщину, а саме в с. Кривче, яке розташоване на крутих берегах р. Циганка. На південно-західній околиці села знаходиться печера «Кришталева», протяжність екскурсійного маршруту якої становить 2,8 км. Вхід у підземелля розташований на крутому схилі долини, вище русла річки на 60–70 м. Печера вимита підземними водами в товщі жовто-бурого, крупнокристалічного гіпсу неогенової системи. Загальна довжина ходів – 23 км. Стіни багатьох печерних галерей покриті білосніжними або забарвленими у різноманітні кольори кристалами вторинного гіпсу. Середньорічна температура в печері – +12 градусів, вологість – 84–100 %. Перші 500 м – це підземний коридор, яким прямують у зали, а там вже цікавіше – навколо кристали. Під землею можна побачити створену природою голову буйвола, змії, кисть господаря печери та голову ящірки тощо. Відвідувачам підземелля дарує можливість загадати бажання, доторкнувшись до «каменю щастя». Існує безліч байок, легенд, пов’язаних із «Кришталевою». Найпопулярніша розповідає про грізного володаря печери та його бранку-обраницю Наталку.
Подорож завершилася, проте враження, отримані під час поїздки, залишаться назавжди.
Валентина КОРНІЙЧУК
Фото Вадима КУРИЛЮКА,
Світлани КУЗЬМІШИНОЇ
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело