Зазвичай студентські роки – найкраща пора для кожної людини. Не зважаючи на недоспані ночі через підготовку до семінарських і практичних занять, написання курсових робіт, переписування конспектів, студенти не відчувають себе втомленими або нещасливими. Вони не лише отримують задоволення від студентського життя, а й водночас із навчанням знаходять час ще й для роботи.
Наша героїня Зоряна Гаврилюк – із когорти тих, хто може давати майстер-класи з тайм-менеджменту та поєднування багатьох справ. Варто зазначити, що поєднання доволі успішне, адже кожна справа, за яку береться дівчина, дає хороший результат.
Нині Зоряна закінчує перший семестр навчання на магістратурі на кафедрі обліку і оподаткування факультету економіки та управління. Як пояснила нам сама дівчина, здебільшого вона займається роботою, наразі готується до наукового конкурсу, сесії та фінансової звітності.
Отож, якщо хочете знати, як успішно поєднувати наукову діяльність, навчання та роботу, ви повинні прочитати це інтерв’ю.
– Познайомся з нашими читачами, розкажи про себе, чим займаєшся?
– Я Зоряна Гаврилюк, навчаюся на І курсі магістратури на факультеті економіки та управління на кафедрі обліку і оподаткування. Також працюю в консалтинговій компанії в Луцьку. Ці два види діяльності займають левову частку мого часу.
– Після успішного навчання в бакалавраті чому вирішила не зраджувати своїй альма-матер? Не було бажання змінити обстановку, спробувати себе в іншому місті, в іншій спеціальності?
– Узагалі не мала ні бажання, ні потреби щось змінювати. Я звикла до міста й Університету. Тут доволі лояльні викладачі та система, можна легко оформити індивідуальний план і спокійно поєднувати навчання з роботою – практикувати і паралельно здавати дисципліни. Це для мене дуже важливо. Крім того, я мала диплом освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» і хотіла завершити справу та здобути диплом магістра. Хотілося вчитися ще, оскільки зараз модно бути освіченою. Навіть думаю про вступ до аспірантури. Хотілося б спробувати викладати.
– Розкажи про свою аргументацію.
– Я працюю в консалтинговій компанії, бачу цю ділянку роботи на практиці. Можливо, тому мені хотілося б донести студентам, молоді практику, показати інший шлях, ніж звичайна освітня програма.
– Саме це дуже цікаво. Ти працюєш і водночас навчаєшся. Як почала, де береш час, чи не важко?
– Консалтингова компанія, у якій я працюю, має декілька бухгалтерів. Ми надаємо бухгалтерські послуги на аутсорсингу. Наприклад, я маю клієнтів – ФОПів різних груп по всій Україні. І я онлайн надаю їм бухгалтерські послуги. Є клієнти з Луцька, які можуть звернутися до нас безпосередньо.
Я маю вже близько 70 ФОПів. Це передбачає нагадування їм про сплату податків, декларації, постійне відстежування нової інформації, вивчення законів і повідомлення підприємців, складання договорів, підготовка накладних. Тобто різний спектр. Ми жартуємо, що бухгалтер – дуже творча професія, оскільки щодня відбувається щось нове і ти мусиш щось шукати, вчитися і вдосконалюватися. Мене взяли на роботу на ІІІ курсі. Якщо чесно, в теорії ти думаєш, що знаєш все, а на практиці виходить, що ти не знаєш нічого. Мене багато чого навчили, але я і далі продовжую вчитися. Моя професія передбачає постійне навчання, бо закони настільки швидко змінюються... Ми тільки вивчили новий закон, навчилися працювати, а в нього вже внесли зміни. Постійне навчання.
– Не було страшно працювати?
– Я не дуже нормальна людина в цьому плані (сміється). Я хотіла працювати. Після закінчення школи шукала підробітки. Не могла сидіти на місці. Саме на ІІІ курсі думала про пошук роботи за спеціальністю. Але розуміла, що без досвіду мене ніхто не працевлаштує. Я пробувала шукати, але думала: «Напевно, піду не за спеціальністю». Але так склалося, що потрібна була людина для виконання елементарної роботи з опцією подальшого навчання. Я пройшла стажування і почала працювати. Так, було страшнувато, бо це велика відповідальність, ти ухвалюєш рішення, маєш справу з грошима, але я хотіла.
– Не страждає студентське життя і дозвілля?
– Я, може, шкодувала б, якби не карантин, війна. У нас, по-суті, не було студентського життя як такого. Був класний І курс, мені подобалося. Далі – карантин і війна. Можливо, якби мої одногрупники десь гуляли без мене, щось відвідували, то мені було б шкода, а ми були на карантині. Тому мені було класно, що є робота.
– Бухгалтер – дуже важлива, потрібна професія, але я ніколи не чув, щоб діти хотіли стати саме бухгалтером. Ким у дитинстві хотіла бути ти?
– До 8 класу в школі я не знала, ким хочу бути. Уже пізніше мені «стрельнуло», що бухгалтером. Було кілька причин. По-перше, я завжди матиму роботу. Якщо не буду бухгалтером, то працюватиму в суміжній сфері. Хочу власну справу. Щоб розвивати свій бізнес, потрібно орієнтуватися у виплаті податків тощо. У подальшому також можна надавати бухгалтерські послуги.
Я не уявляю себе деінде. Мені здається, що я ідеально себе знайшла і можу реалізуватися не тільки як бухгалтер, а й дорости до власного бізнесу.
– Завжди захоплююся молодими людьми, які займаються наукою. Що тебе спонукало до цього?
– Нас у науку з І курсу ведуть викладачі. Вони спонукають. Спочатку мотивували додатковими балами за окремі предмети, до рейтингового списку на отримання стипендій. Тобто матеріальне заохочення. Також я маю хорошого наукового керівника Аллу Олександрівну Фатенок-Ткачук, яка спонукає, пропонує нові конкурси і ми працюємо. Ми знайшли з нею «конект». Я отримую задоволення і від самого наукового процесу, і від результатів. Дуже приємно, коли навіть на рівні Університету тебе нагороджують, висвітлюють це у соцмережах. Це така нематеріальна нагорода. Також дуже цікаво щось досліджувати, ти це шукаєш, тратиш багато часу, нервів, але дуже приємний результат, коли воно вже написано і ти відчуваєш: «Так, я це зробила». Це дуже класно.
– Чи задумувалася ти колись, ще до навчання в Університеті, що займатимешся наукою?
– Для мене наука – це було щось дуже далеке. Навіть коли я вступила на І курс, то думала: «Ні, є облік, а є наука». Час вносить свої корективи. Я задоволена, що роблю саме те, що роблю.
– Яка сфера твоїх наукових інтересів?
– Тема, яка найбільше фігурує в моїх статтях, тезах, наукових роботах – «Обліково-аналітичне забезпечення інноваційної діяльності підприємств». Неповністю досліджена тема обліковування новації підприємств – вироби, винаходи, ноу-хау. Тобто є проблема, оскільки немає такої нормативи, щоб чітко описувати, як це обліковувати. Ми досліджували по підприємствах Волині, як вони здійснюють цю роботу, і я виклала це все в працю. У подальшому розвиватиму цю тему. Ми з науковим керівником плануємо перекладати мою роботу, щоб подати її на міжнародні конкурси.
– Знаю, що ти маєш багато успіхів у науковій роботі. Розкажи про них. За що отримувала перші місця на конкурсах? Чи багато зусиль доводиться прикладати?
– Така діяльність затратна по часу. Плюс додатково ще навчання та робота. Рятує те, що на кафедрі обліку і оподаткування дуже лояльні викладачі. Якщо сьогодні я не маю змоги доздати якийсь предмет, то можу зробити це за тиждень. Я навчаюся на індивідуальному плані і до мене ставляться з розумінням, оскільки знають, що я займаюся і наукою, і роботою. Здебільшого доводиться трішки сидіти вечорами.
Але, як я вже казала, маю винагороду, яка мене мотивує. Під час XVІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» у номінації «Кращий студент-науковець ВНУ» я отримала диплом ІІ ступеня, також була переможницею першого етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт. Мене це дуже мотивує і заряджає.
– Тобі вистачає часу? Поділися секретами тайм-менеджменту.
– У мене все просто, Америки я не відкрию. Я стараюся все планувати. Маю конкретні дедлайни і в науковій діяльності, і в роботі, і в навчанні. Певний час займаюся суто однією діяльністю, потім певний відрізок часу присвячую роботі, потім кілька днів «підганяю» навчання. Але я планую свій час, щоб виділити його і на особисте життя. Це дуже дисциплінує.
– Наскільки робота – твоя перевага в навчанні?
– Робота дуже допомагає в навчанні. Наприклад, ми вивчали бухгалтерську програму «М.Е Doc» і як подавати об’єднані звіти по працівниках. Доки мої одногрупники освоїли предметний мінімум, я вже це знала. Якщо ми розглядаємо банальні задачки, то я знаю, що на практиці може бути доволі складніша ситуація. Я знаю те, з чим стикалася на роботі, знаю типові помилки.
Я конкурентоспроможніша на ринку праці, бо маю хоч і невеличкий, але досвід. Багато дисциплін, які ми вивчали, я не завчала, а знаю на практиці.
– Радила б нинішнім студентам починати працювати ще під час навчання?
– Так, я радила б працювати, але, напевно, десь із ІІІ курсу. На першому ти ознайомлюєшся зі всім, на другому вчиш облік, податки, а на третьому уже можеш щось починати.
– Як проводиш вільний час?
– Я маю хлопця і ми проводимо вільний час разом. Любимо прогулятися по парку, сходити на каву, дивимося фільми.
– Навчаючись на V курсі, ти маєш певний студентський досвід, враження. Чи радила б майбутнім абітурієнтам обирати наш Університет?
– Безумовно, я радила б майбутнім абітурієнтам наш Університет і мій рідний факультет економіки та управління. Найголовніша причина – на нашому факультеті працюють викладачі, які не тільки розповідають теорію, а ще й вчать студентів на практиці. Один із прикладів такої роботи – Ірина Борисівна Садовська, яка має кейси і давала нам реальні баланси, оборотки, показувала, де помилка. Ми могли бачити усе на практиці, а не тільки отримувати суху теорію.
Також студентоорієнтованість викладачів. Ти можеш і працювати, і навчатися. Є й інші можливості – зарахування дисциплін за рахунок неформальної освіти. Крім того, в нас хороший факультет із хорошою матеріально-технічною базою.
Розмовляв Андрій ПЕТРУШКО
Фото Олександра ПІЛЮКА