Ще з євангельських часів актуальним для людей лишається заклик: «Не закопуйте талантів!» На жаль, не кожен дослухається до Божественної Істини. Й тим відрадніше стає бачити, чути, спілкуватися з людьми, яких Всевишній наділив не одним даром, і які успішно реалізують свої таланти у різних напрямах творчості. В тому, що Ірен Роздобудько та Ігор Жук (це талановите подружжя завітало 24 жовтня до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки) – саме такі люди, можна пересвідчитися, хоча б заглянувши у їхні досьє…
Ірен Роздобудько – письменниця, журналістка. Працювала в газетах «Родослав», «Всеукраїнські відомості», у журналі «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором «Каравану історій. Україна» та журналістом у часописі «Академія». Авторка книг «Пастка для жар-птиці» (2000), «Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (2005), «Ґудзик» (2005), «Дванадцять, або Виховання жінки вумовах, не придатних для життя» (2006), «Зів’ялі квіти викидають» (2006), «Останній діамант міледі» (2006), «Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (2007), «Оленіум» (2007), «Ескорт у смерть»(2007), «Переформулювання» (2007), «Дві хвилини правди» (2008), «Все, що я хотіла сьогодні...» (2008), «Гра в пацьорки» (2009), «Перейти темряву» (2010), «Мандрівки без сенсу і моралі» (2011), «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (2011), «Якби» (2012), «Амулет Паскаля» (2012) та ін. Лауреат (2000, 2001) та переможець (2005), літературних конкурсів «Коронація слова». Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій. Вишиває бісером, грає на гітарі.
Ігор Жук – астрофізик, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень Національної Академії наук України та Національного космічного аґентства України, спеціаліст із комп’ютерної графіки. Автор і виконавець власних пісень (має їх близько 400 – українською, російською, польською мовами). Драматург, автор радіовистав, дитячої п’єси, сценаріїв понад 30 фільмів студії «Київнаукфільм», трьох невеликих художньо-пізнавальних книг для дітей. Відомий також як художник. Лауреат і володар спеціального призу за кращу поезію (представлення Булата Окуджави) I Всесоюзного фестивалю авторської пісні (Саратов, 1986), лауреат Всеукраїнського фестивалю авторської пісні «Оберiг» (Луцк, 1991-1995), премії імені Василя Стуса (1997) Всеукраїнського поетичного конкурсу імені Максима Рильського (2006), літературного конкурсу «Коронація слова» (2008).
Само собою зрозуміло, що зустріч із такими багатогранно обдарованими людьми мала бути цікавою, й ті, хто на це розраховував, анітрохи не помилилися й не пошкодували, що прийшли того дня до актової зали головного корпусу СНУ. Пані Ірен та пана Ігоря представили присутнім методист університетської бібліотеки Світлана Кресак і голова громадського об’єднання «Книжковий простір», співзасновник видавництва «Нора-друк» Микола Кравченко. З перших же акордів гітари Ігоря Жука (а саме його виступ став своєрідним прологом до розмови) було задано тон довірливому, демократичному в хорошому розумінні спілкуванню між гостями та залою.. Так само просто, невимушено й дотепно розкривала таємниці власної творчості й Ірен Роздобудько. Почавши з кумедних епізодів власного дитинства (зокрема, письменниця згадала, як вона, переодягнувшись королевою, обдаровувала з балкона іграшками ровесниць, а потім «настав час» більш «дорослих» предметів), пані Ірен повела серйозну розмову про складні «взаємини» митця і його слави. Ставлення до цього питання письменниця висловила відомими поетичними рядками Ліни Костенко:
О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
хоч кілька людям необхідних слів.
Взискуй прожить несуєтно і дзвінко.
Взискуй терпіння витримати все.
А справжня слава - це прекрасна жінка,
що на могилу квіти принесе.
Власне, питань до Ірен Роздобудько було чи не найбільше – адже серед студентів є юнаки й дівчата, котрі пробують себе в літературній творчості, тож спілкування з однією із культових письменниць України було для них своєрідним бліц-майстер-класом. Бо, згодьмося, таки цікаво було довідатися, за якими критеріями вибирає Ірен Віталіївна книги для читання, хто її улюблені письменники (прозвучали імена Маргарет Етвуд, Алессандро Барікко, Луї де Берньєра, Кадзуо Ісігуро, вітчизняних авторів Марії Матіос, Тараса Прохаська, Тетяни Малярчук), яким чином у наш непростий час можна «пробитися в літературу» обдарованій людині (особливий акцент у своїй відповіді письменниця зробила на участі в конкурсах – таких, наприклад, як «Коронація слова»). Слушною була й порада покласти поруч книгу когось зі славетних письменників та сторінку власного, щойно написаного твору і зіставити їх за ступенем володіння словом та стилем – таким чином виникає потужний імпульс для усвідомлення помилок, авторського самовдосконалення, навчання у класиків.
Дійство було заявлене як зустріч-концерт – тож, ясна річ, того дня звучало чимало пісень Ігоря Жука («Лист із Італії», «Лист із Гуцулії», «Розмова Павла Полуботка з Петром І у Петропавловській фортеці», «Залізна верба», «Адам і Єва», «Романс із мухами» тощо). Були й запитання до автора-виконавця – зокрема про те, як йому вдається поєднувати точну науку з поезією. Останню з композицій подружжя виконало дуетом, після чого методист бібліотеки СНУ Світлана Кресак вручила їм квіти від ректорату.
І, зрозуміло, яка з творчих зустрічей обходиться без продажу книг та автограф-сесії? Асортимент видань був доволі широким (переважала продукція видавництва «Нора-друк», де нині часто публікується Ірен Роздобудько), попит – величезним. Продавалися також аудіоальбоми Ігоря Жука. Ті, кому пощастило придбати книги та диски, мали нагоду отримати автографи.
Отже, реалізуймо таланти – нам є з кого брати приклад!
Ігор БЕРЕСТЮК
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело