До широко відчиненого для культурно-мистецьких і науково-інтелектуальних подій вікна Волинського національного університету імені Лесі Українки 25 березня, теплого й сонячного дня, при-LE-тіла символічна та знакова «ластівочка»...
Так метафорично можна назвати зустріч із молодою композиторкою Яною Шлябанською, співавторкою Re:post-опери «LE» формації NOVA OPERA режисера Влада Троїцького. Вона провела презентацію опери під час тижня факультету культури і мистецтв у межах започаткованого на кафедрі музично-практичної підготовки проєкту «Леся Українка: голосом музики».
Дякуючи за запрошення, гостя зазначила, що перша презентація опери в академічному середовищі цілком логічна саме в Університеті, що носить ім’я Лесі Українки.
Яна Шлябанська здобула композиторську освіту в Національній музичній академії імені П. І. Чайковського (клас Людмили Юріної). Сьогодні її музику виконують не лише в Україні, а й у багатьох європейських країнах. Вона також відома як саунд-артистка та співзасновниця електроакустичного дуету GUMA.
Під час презентації Яна розповіла про грандіозний проєкт «Леся Українка: 150 імен», що відбувся у Національному центрі «Український дім», частиною якого була постановка опери; про формацію NOVA OPERA, її учасників і вже здійснені постановки; про засновника формації – режисера Влада Троїцького, його проєкти, унікальність творчого методу та внесок у розвиток сучасної української культури.
Було надзвичайно цікаво довідатися, як «витворювалася» опера «LE», яку сама формація називає «дослідженням простору й звуків у тісному контакті зі словом Лесі Українки»; про музичну мову й естетику опери; про нестандартні режисерські рішення Влада Троїцького, пошук нових шляхів комунікації театру з аудиторією та застосування кінематографічних прийомів; про надзвичайну атмосферу під час роботи, глибинний творчий зв’язок членів команди та легкість спілкування; про серйозні розмови, роздуми та творчі пошуки з режисером під час спільних репетицій та імпровізаційних сесій усіх артистів-перформерів, до яких належать: чотири вокалісти – Мар’яна Головко, Анна Кірш, Руслан Кірш, Андрій Кошман; композитори, які одночасно є інструменталістами, – Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська; інструменталісти – Жанна Марчинська, Андрій Надольський та Олексій Кабанов.
Яна розповіла про використання незвичних інструментів (ситар, колісна ліра, кобза) та live-електроніку; про особливості творчої колаборації трьох композиторів; про свою роботу з унікальним архівним записом голосу Лесі Українки; про дивовижну сценографію Марії Волкової (об’ємна відеопроєкція на 360 градусів); про неповторність місця як невід’ємної частини дійства (атріум «Українського дому»), а також про оригінальність самої драматургії опери, створення лібрето на основі текстів Лесі Українки, символіку окремих мікросцен, лейт-теми та кульмінаційні моменти, сольні й ансамблеві номери, незвичні режисерські рішення, серед яких обрамлення опери записом голосу Лесі Українки, та багато інших захопливих моментів творчого процесу. Презентація супроводжувалася слайдовими матеріалами та відеофрагментами постановки опери.
Під час зустрічі привертав увагу та викликав подив образ самої Яни: юна, легка й тендітна дівчина, яку ми бачимо перед собою; ерудована молода науковиця, аспірантка НМАУ імені П. І. Чайковського, що майстерно проводить презентацію вишуканою українською мовою, вміє заінтригувати і тримати увагу слухача, і водночас потужна молода жінка-композиторка на екрані, яка, наче Мойра, спільно з колегами, магічно тче музичне полотно опери, пильно вслухаючись у плин звукового потоку.
Виникло стійке, переконливе і приємне відчуття – ось воно, тут і зараз, перед нами, – наше молоде українське покоління талановитих митців, яке, з одного боку, дуже близько – на відстані кількох годин на авто до столиці чи іншої точки на карті України, живе поруч із нами, або ще ближче – на відстані одного кліку чи дотику до смартфона. А з іншого боку – це покоління уже так далеко попереду...
Вражає, наскільки мудро досвідчений режисер, як істинний Майстер, відчуваючи Дух часу, розпізнає, згуртовує і спрямовує цих талановитих людей, даючи їм украй потрібну свободу для повного розкриття «крил», щоб спільно прийти до творчого інсайту. Як вони разом буквально «розгойдують», «розкручують», «витягують», мов величезну сферу, сучасний український музично-театральний простір уже в абсолютно іншому вимірі.
Зазвичай після того, як оповідач підіймає «завісу», демонструючи всю складність конструкції досліджуваного предмета, розбираючи його на деталі й елементи, таємниця частково щезає. Цього аж ніяк не можна сказати про презентацію Re:post-опери «LE» Яною, якій вдалося ще більше заінтригувати слухача та пробудити бажання ретельно відстежувати анонс наступної постановки опери, щоб мати змогу почути й побачити її наживо.
І хоча наш захід припав на період, коли в передчутті локдауну всі поспішали завершити справи, і майже одночасно в місті відбувалося безліч мистецьких подій, у тих, кому все ж вдалося потрапити на презентацію, залишилося відчуття дотику до абсолютно нової, нестандартної, красивої і, що особливо важливо, дуже світлої сучасної української мистецької реальності. Реальності, яку витворюють сповнені творчої жаги люди, котрі, за словами Яни, позбавлені гену розчарування і щиро вірять у культурну унікальність України та її успішну перспективу.
Ми надзвичайно вдячні Яні Шлябанській за презентацію. Сподіваємося, що це лише перша зустріч, яка переросте у тривале творче спілкування.
Було б чудово, якби творці Re:post-опери «LE» розпочали подорож «Лесиними стежками» з Волині – магнетичної землі, яка в один час дала свою силу двом українським геніям – Лесі Українці й Ігореві Стравинському – і велично піднеслася «Лісовою піснею» та «Весною священною».
«...мені нігде так не добре, як вдома, і робота тут найліпше робиться», – писала Леся Українка про Колодяжне. Можливо, під час мандрів формації волинськими стежками на світ з’явиться ще одна унікальна опера...
«Ле-ті-ти...» – звучать слова наприкінці опери. Ми ж, звертаючись до її творців, промовляємо: «ЛЕ-тіть до нас іще!..»
Наталія НИКИТЮК,
авторка проєкту «Леся Українка: голосом музики»