![Письменник повинен повернути собі статус духовного пастиря](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_5200.jpg?itok=HQuE6_Bx)
Поет, публіцист, драматург, перекладач, громадський діяч, член Національних спілок письменників і журналістів України, заслужений працівник культури України, лауреат премій імені Михайла Коцюбинського, Костянтина Гришина, Миколи Трублаїні, Андрія Малишка, Олександра Олеся, Євгена Гуцала, кавалер ордена Нестора Літописця УПЦ. Це далеко не повний перелік царин діяльності й регалій голови Вінницької організації НСПУ Михайла Каменюка, адже він ще й нагороджений «Золотим пером» від НСЖУ та почесною відзнакою «За заслуги перед Вінничиною». Та до цього поважного списку в біографічних довідках про письменника чомусь «забувають» додати, що це надзвичайно талановита людина й цікавий співрозповник.
23 жовтня в цьому могли переконатися всі, хто завітав до бібліотеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на зустріч із паном Михайлом та його колегою по перу – відомим українським поетом, прозаїком, народознавцем, заслуженим діячем мистецтв України, директором Департаменту з книговидання і преси Держтелерадіо України Олексієм Кононенком. Ведучою зустрічі була методист бібліотеки вишу Світлана Кресак.
Михайло Каменюк висловив щире захоплення Волинським краєм, Луцьком та лучанами, зокрема й нашим університетом. Поезії, читані того дня, були переважно присвячені вічній темі кохання – в них не було модної нині заполітизованості, декларативності або ж надмірної ускладненості. Водночас це вірші абсолютно українські за настроєм і почуттями, що ще раз підтвердило: навіть інтимна лірика, яка по-справжньому бере за душу й спонукає людей бути добрішими, сердечнішими, в основі своїй громадянська. А читати, далебі, було що: в доробку Михайла Феодосійовича поетичні збірки «Чотири струни», «Брати по вогню», «Дихання ріки», «Прямовисний вітер», «Чорнило для Геродота», «Спасівка», «Окільцьовані птахи», «Птах безодні. 100 поезій про кохання», «Місячна ніч в Григорівці», тритомник («2000», «Татуювання коня», «Меч і троянда»; останній том відзначений на Міжнародній книжковій виставці у Києві спеціальним дипломом «Найкраща книга нової доби»), «Стрітення», «Пісні ніжного волоцюги».
З вдячністю згадував поважний гість свого старшого друга та вчителя – поета-шістдесятника Миколу Холодного (пан Михайло – автор та упорядник публіцистично-літературознавчого збірника «Другий крик з могили Миколи Холодного, почутий і записаний Михайлом Каменюком у Вінниці», 2010).
Презентувано на зустрічі й відновлений з ініціативи Михайла Феодосійовича літературно-краєзнавчий збірник «Русалка Дністровая». Письменник на правах головного редатора й упорядника цього видання закликав до співпраці в ньому і волинських краєзнавців.
Олексія Кононенка більшість шанувальників поетичного слова й музики знає як задушевного пісняра, автора понад 150 творів цього жанру (такі пісні, як «Доня моя, донечка», «Синку мій», «Червоні вишні», «Кленове прощання», «Все буде добре», «Отаман Карпат», «Козацька застава», «Я люблю» та ін. здобули заслужену прихильність українського слухача). Окрім збірки вибраного «І розкраяну душу рятує душа…» (2014), на виставці-продажу того дня було представлено й прозовий доробок митця – повісті «Нелюб», «Безхатько», «Месник», а також його фундаментальна народознавча праця «Українська міфологія та культурна спадщина». Читання віршів пан Олексій поєднував із болісними роздумами про ставлення значної частини молодого покоління до книги («Молодь перестала читати», – такий висновок поета). Для того, щоб щось змінилося, на його думку, письменник повинен повернути колишній статус духовного пастиря.
Наприкінці зустрічі завідувач відділу культурно-просвітницької роботи бібліотеки СНУ імені Лесі Українки Лариса Млинар вручила поважним гостям квіти. Не обійшлося того для й без пісень, зокрема прозвучали твори Світлани Кресак «Чому так тебе люблю?» на вірші Михайла Каменюка та широковідомий український хіт «Доня моя, донечка» Миколи Свидюка на вірші Олексія Кононенка у виконанні авторів музики, – i, зрозуміло, без автограф-сесії.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело