Велична, щедра і прекрасна мова,
Прозора й чиста, як гірська вода, –
То України мова барвінкова, –
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й душу з ранніх літ,
Ця мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ.
Юлія Косинська
10 листопада в бібліотеці СНУ імені Лесі Українки відбулося поетично-мистецьке свято «Дай нам мудрості й сили, мово рідна», присвячене Дню української писемності та мови.
Із сивої давнини бере початок наша мова. Історія розвитку й становлення української мови – це історія утисків і заборон, тернистий шлях боротьби. Багато складних часів пережила українська мова, проте вона жива і буде жити вічно, допоки ми будемо її плекати, оберігати, примножувати. Так стверджують учасники поетично-мистецького свята, яке підготували працівники бібліотеки та центру культури і дозвілля Лесиного університету.
Цього дня у виконанні тріо бандуристок «Дивоструни», співака Олександра Голощука, студентів-першокурсників факультету філології та журналістики, дітей прозвучала поезія, музичні твори, гуморески, прислів’я. Присутні в залі переглянули уривок із кінострічки «Наталка Полтавка» за твором Івана Котляревського та спектаклю «Катерина» Тараса Шевченка. Ведуча дійства Світлана Кресак зачитала уривок із роману Олександра Ірванця «Хвороба Лібенкрафта» й один із творів відомого українського письменника-сатирика Євгена Дударя.
На жаль, сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. Варто пам’ятати всім про те, що мова – великий скарб, який треба шанувати, берегти та розумно збагачувати, адже поки існує мова – існує народ!
А на завершення поетичні слова Софії Вдовиченко:
Коли до серця крадеться тривога, –
За долю України я боюсь, –
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Прошу для України в Бога щастя
І захисту для всіх її дітей.
А мова українська, мов причастя,
Теплом своїм торкається грудей...
О Боже мій, Великий, Всемогутній,
Мою вкраїнську мову порятуй.
І в світлий день пришестя, день майбутній
Вкраїні Царство Щастя приготуй.
Коли до серця крадеться тривога, –
За долю України я боюсь, –
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Валентина КОРНІЙЧУК
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело