Про ХХ Міжнародний книжковий форум видавців у Львові вже писалося. Із різних причин, на жаль, не всі, хто бажав, змогли побувати на цьому святі книги. Та 17 вересня львівський форум сам завітав до Лесиного вишу в особі відомого письменника та видавця Василя Габора й не менш відомого поета, Прокуратора літературного гурту «Бу-Ба-Бу» Віктора Неборака. Саме так охарактеризував цю зустріч її ведучий – доцент кафедри української літератури СНУ імені Лесі Українки Віктор Яручик, – у своєму вступному слові.
Василь Габор – завжди бажаний гість у нашому навчальному закладі. Шанувальники красного письменства знають: поява пана Василя у стінах СНУ – це, по-перше, знайомство з цікавими літераторами (навіть якщо це відомі всім імена, кожен із авторів у свій новий приїзд розкривається по-новому, із зовсім несподіваних граней), а по-друге – розмаїття продукції видавничої агенції «Піраміда» із неодмінним позначенням «Приватна колекція».
Цього разу В. Габор спершу надав слово Вікторові Небораку (котрий доволі охоче відгукується й на «французький» псевдонім Торвік Боракне). Розкривши збірку своїх поезій, пан Віктор запропонував аудиторії вибрати сторінку, й, зваживши на студентський вибір, прочитав вірш саме з цієї сторінки. Потім були твори, можна сказати, хрестоматійні (без «Пісеньки про Лялю Бо», звісно, не обійшлося – як же без неї?). При цьому В. Неборак читав не лише власні вірші, а й колег-бубабістів. Цікавою була розповідь гостя про становлення його як поета і педагога (після закінчення Львівського університету пан Віктор певний час вчителював на Луганщині). Власне, ці спогади були презентацією його нової книги «Колишній, інший…».
Василь Габор же представляв продукцію «Піраміди» й, звісно, своє вистраждане дітище – славнозвісну «Приватну колекцію». Імена промовляли самі за себе: від античних ліриків Алкея і Сапфо та драм Вільяма Шекспіра до наших сучасників – Романа Іваничука, Ніни Бічуї, Євгена Пашковського, Марії Матіос, Галини Пагутяк, Юрія Винничука, Віктора Неборака й ін.
Аудиторія ставила гостям чимало запитань, найрізноманітніших за тематикою. Це й перспектива перекладу Джойсового «Улісса» українською мовою, і співпраця В. Неборака з рок-музикантами, й улюблений вірш поета (пан Віктор, до речі, назвав вірш Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати…» з циклу «В казематі» й звернув увагу присутніх на те, яким непростим є цей, здавалося б, «простий» вірш).
Виставка-продаж книг, автограф- та фотосесія були гідним завершенням цієї цікавої зустрічі.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело