![«Літературознавчий десант» у філологів та журналістів](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/golov_13.jpg?itok=nx85nmw3)
Ще однією яскравою сторінкою тижня інституту філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки став «літературознавчий десант» – так декан ІФтаЖу, доцент Юрій Громик схарактеризував зустріч із відомими вченими-літературознавцями Юрієм Ковалівим (Київ), Миколою Зимомрею (Дрогобич), Степаном та Мартою Хороб (Івано-Франківськ).
«Десант» був справді потужним – і річ навіть не так у регаліях, що були наділені поважні гості (хоч і вони мали значення), як в інформації, яку присутні викладачі та студенти інституту мали нагоду почути з їхніх вуст. Так, відомий поет, критик, літературознавець, поет, критик, літературознавець, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів презентував свою грандіозну і за обсягом, і за багатством матеріалу працю «Історію української літератури», яка в повному обсязі має охоплювати 10 томів. У процесі розповіді слухачі дізналися чимало цікавого і навіть унікального: скажімо про те, що впливу письменників Ренесансу на українську літературу того часу не було – вона сама становила явище Ренесансу (той же Юрій Котермак), що Іван Котляревський не був першовідкривачем нової української культури, що рух деяких талановитих письменників і вчених у політику (В. Винниченко, М. Грушевський та ін.) призвів, зрештою, до трагедій – як творчих, так і суспільних. На глибоке переконання Юрія Івановича, українську літературу необхідно розглядати у світовому контексті. Вчений також високо оцінив доробок поетів Лесиного краю, зокрема Галини Яструбецької та нинішнього голови Волинської організації НСПУ Петра Коробчука.
Літературознавець, критик, перекладач, доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, академік АН вищої школи України, лауреат Міжнародних літературних премій імені Івана Кошелівця та Богдана Лепкого, ініціатор встановлення в інституті філології та журналістики меморіальної дошки поетові Якову Гудемчукові Микола Зимомря представив присутнім книгу «Відлуння: світло поетичного світу Т. Шевченка», повівши мову про особливості перекладу творів Великого Кобзаря на російську та німецьку мови, відзначивши неабиякі успіхи перекладацької роботи саме в Німеччині (до речі, серед інтерпретаторів Кобзаревої творчості був і брат Генріха Гейне – Максиміліан). Учений також привітав професора ІФтаЖу Галину Яструбецьку із виходом нової поетичної книги «1=3».
Доктор філологічних наук, доктор філософії, доктор габілітований, професор Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, заслужений діяч науки і техніки України Степан Хороб подарував інститутові картину із зображенням церкви в Рогатині, де була охрещена славнозвісна Настя Лісовська (майбутня Роксолана), а кафедрі української літератури – низку книг. Власне, й виступ ученого був присвячений виданням, які він готував у різні часи до друку (твори Василя Мельника-Лімниченка, Григорія Лужницького, Володимира Державина, Леоніда Білецького, Івана Зубенка та ін.).
Літературознавець, літературний критик, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Марта Хороб презентувала свою книгу «Грані художнього буття: нариси з української літератури ХХ століття (дослідження, статті, критичні етюди)», висловивши цікаві міркування про творчість Василя Стефаника, Леся Мартовича, Михайла Козоріса, Катрі Гриневичевої, Ростислава Єндика, Наталени Королевої, Віктора Петрова (Домонтовича), Мирослава Ірчана, Юрія Шкрумеляка, Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Олеся Гончара, Романа Іваничука Валерія Шевчука та ін.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело