25 травня 2023 року на факультеті філології та журналістики у змішаному (офлайн й онлайн) форматі відбувся круглий стіл «Українська філологія: вектор європейського розвитку», під час якого обговорили проєкти бакалаврської та магістерської освітньо-професійних програм «Українська мова та література. Світова література» за спеціальністю 035 Філологія. Зокрема, проаналізували рекомендації експертів і стейкхолдерів щодо якості підготовки філологів-україністів, стан, позитивні аспекти та проблеми, можливості працевлаштування випускників в умовах сучасних викликів ринку праці, окреслили перспективи вищої філологічної освіти в європейському контексті.
Спершу учасників заходу привітав ректор ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось, який подякував філологам за хороші гуманітарні ініціативи й побажав усім гарної дискусії, оптимальних рішень та практичних рекомендацій, які поліпшать і так високу якість викладання на цьому факультеті, зокрема для реалізації обговорюваних освітніх програм.
Вітальний дискурс продовжив проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик, який, відзначивши високу якість підготовки бакалаврської й магістерської освітніх програм, їхню практичну зорієнтованість, регіональну унікальність, побажав успішного проходження акредитаційної процедури та плідної результативної дискусії під час круглого столу.
Виступ гаранта бакалаврської ОПП «Українська мова та література. Світова література» Ірини Левчук був присвячений розгляду рекомендацій експертної групи та галузевої ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти й визначення завдань на короткострокову та довгострокову перспективу подальшого вдосконалення реалізації програми до зразкового рівня. Зокрема, гарант принагідно відзначила про поступ на цьому шляху: внесення у силабуси для ІІІ–ІV курсів таблиць, які деталізують специфіку адаптації авдиторного навантаження та позаавдиторної роботи з малокомплектними групами; продовження залучень роботодавців, фахівців-практиків до освітнього процесу; комплекс обговорень і конструктивних рішень у межах кафедр, відповідальних за реалізацію програми. Під час виступу Ірина Левчук подякувала всім залученим до акредитаційної процедури за успішну командну роботу та висловила сподівання щодо подальшої активної співпраці всіх груп стейкхолдерів над обговорюваним проєктом програми редакції 2023 року.
На продовження зустрічі Олександр Межов, гарант магістерської ОПП «Українська мова та література. Світова література», наочно й вербально продемонстрував стейкхолдерам динаміку освітньої програми упродовж останніх трьох років і закликав роботодавців, академічну спільноту, випускників, здобувачів освіти до активного її обговорення, внесення пропозицій щодо поліпшення якості філологічної освіти в контексті європейського вектора розвитку зі збереженням регіональних особливостей.
Першим до обговорення долучився Олександр Гоцка, голова правління Організації роботодавців м. Нововолинська, генеральний директор ТзОВ «ВМК-Україна», який висловив цілковиту підтримку розвитку філологічних освітньо-професійних програм, що спрямовані на підготовку фахівців інтегративного типу, а також подякував за реалізацію в програмі підготовки бакалаврів його рекомендацій щодо посилення мовнокомунікативних компетентностей здобувачів із урахуванням прикордонної специфіки регіону та відповідних потреб ринку праці.
Тетяна Литвиненко, заслужений працівник освіти України, директор Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації, відзначила високу якість підготовки і бакалаврської, і магістерської програм, їх практичну зорієнтованість, належний фаховий рівень випускників-філологів, їхню затребуваність на ринку праці, зокрема в органах державної влади та місцевого самоврядування. Для цього потрібно і надалі розвивати саме практичний аспект, мовнокомунікативні компетентності здобувачів освіти, їхні вміння створювати документи тощо під час авдиторних занять, виробничих практик, а науково-академічний контент більше пропонувати студентам для самостійного опрацювання.
Ірина Левчук принагідно зауважила, що напередодні обговорювала подальші вектори розвитку бакалаврської програми, зокрема питання практичної підготовки, з начальником відділу забезпечення діяльності керівництва Волинської обласної ради, представницею бази практик ОПП Оленою Козюпою та заступником директора Департаменту «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Тетяною Книш. Робоча група з перегляду програми обов’язково врахує висловлені пропозиції щодо послідовності виробничих практик.
Оксана Важатко, директор Волинського краєзнавчого музею, і Валентина Машлай, випускниця факультету, завідувач відділу музейного розвитку та екскурсійного забезпечення цього ж музею, розповіли про можливості працевлаштування філологів у різних відділах краєзнавчого музею і їх реалізації як науковців-дослідників, фахівців із комунікацій, що передбачає, зокрема, й роботу з текстами; реалізовані й заплановані спільні наукові проєкти з факультетом. На їхню думку, освітньо-професійні програми підготовки магістра й бакалавра філології відповідно до стратегії та місії ВНУ, безперечно, вибудувані у контексті європейських і національних пріоритетів зі збереженням регіональної унікальності волинських освітньо-наукових традицій, що віддзеркалено в розділі «Особливості програми» і засвідчено у деяких нормативних і вибіркових дисциплінах. Проте доцільно більше уваги сфокусувати на феномені «волинського тексту», вивченні регіональних особливостей української мови, філологічної науки та літературної творчості на рівні курсових, магістерських досліджень, мініпроєктів через уведення (хоча б у циклі вибіркових дисциплін) освітніх компонентів на зразок «Література Волинського краю», «Мовотворчість волинських письменників» з метою популяризації Волинського регіону, що дозволить посилити й вияскравити унікальність ОПП.
Микола Савельєв, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України, директор Володимирського фахового педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського Волинської обласної ради, подякував академічній спільноті за постійну співпрацю та реалізацію ініціатив, зокрема філологічного спрямування. Він зазначив, що бакалаврська освітньо-професійна програма «Українська мова та література. Світова література» упродовж 2019–2021 років була вдосконалена з урахуванням потреб ринку праці та результатів громадського обговорення. Вона вирізняється з-поміж філологічних програм інших ЗВО, зокрема професійною кваліфікацією, що присвоюється випускникам – «Фахівець з української та англійської/польської мов, української та зарубіжної літератури». Для прикордонного регіону це особливо цінно. Водночас Микола Савельєв погодився з думкою, що уточнення мети та цілей програми відповідно до стратегічних пріоритетів розвитку Університету буде ще одним кроком до зразковості. Роботодавець відзначив високий рівень магістерської ОПП, випускники якої отримують не лише кваліфікацію філолога, а й викладача філологічних дисциплін у закладах вищої та фахової передвищої освіти, що відповідає запитам ринку праці, а також запропонував внести уточнення до переліку професій, за якими відповідно до оновленого Класифікатора професій ДК 003:2010 можливе працевлаштування випускників.
Микола Мартинюк, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри філології КЗВО «Луцький педагогічний коледж», проаналізувавши у порівняльному аспекті бакалаврську та магістерську програми з позиції завідувача кафедри, науковця, викладача, письменника, перекладача, видавця й редактора (саме в таких іпостасях реалізував себе Микола Іванович), відзначив як унікальність кожної ОПП, відображення в них регіональної специфіки, освітньо-наукових традицій волинської філологічної школи, зокрема краєзнавчоцентричність, полілінгвальність бакалаврської програми, проєктну, науково-дослідницьку зорієнтованість магістерської; закликав закцентувати увагу на вивченні української літератури як підґрунтя для формування національної свідомості; запросив здобувачів освіти до співпраці з власним видавництвом «Твердиня» на рівні дуальної форми навчання з метою розвитку редакторських компетентностей.
Наталія Ляшук, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна», вказала на важливість використання елементів дуальної освіти в процесі підготовки магістрів філології, потребу її активізації, що уможливить оптимальне поєднання роботи за фахом та навчання здобувачів.
Наталія Совтис, доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови імені професора К. Ф. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету, рекомендувала більше уваги приділити розвиткові перекладацьких компетентностей майбутніх фахівців, які нині особливо затребувані на ринку праці, зокрема введення до списків літератури джерела англійською та польською мовами для їх перекладу й опрацювання; завдання на переклад текстів, порівняння мовних явищ; прочитання й переклад фрагментів оригіналів художніх текстів, вивчення перекладацької спадщини, опрацювання перекладів українських письменників, залучення до освітнього процесу перекладачів-практиків тощо.
Галина Мартинюк, кандидат філологічних наук, заступник ректора з навчально-наукової роботи та міжнародної співпраці КЗВО «Волинський медичний інститут», відзначивши високий рівень бакалаврської та магістерської освітніх програм, навела приклади широкого спектру професій, посад, за якими працевлаштовані випускники-філологи нашого факультету; закцентувала на важливості засвоєння студентами методик лінгвістичних експертиз, психології спілкування, основ інтернет-комунікацій, медіаграмотності, професійної етики (хоча б на рівні вибіркових дисциплін), аби відповідати сучасним викликам ринку праці.
Лариса Тиха, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної та української філології Луцького національного технічного університету, закцентувала на необхідності усвідомлення здобувачами вищої освіти методологічного, організаційного та правового підґрунтя, потрібного для досліджень та/або інноваційних розробок у галузі філології, що можливо завдяки глибшому опрацюванню питань мовної політики держави, мовної ситуації в Україні, правових норм академічної доброчесності, відповідальності за їх порушення; вивченню методологічних принципів, засад, концепцій, теорій відомих мовознавців і літературознавців минулого століття й сучасності, методів наукового дослідження.
Ірина Чернюк, викладач української мови та літератури вищої категорії, голова циклової комісії української та іноземної філології ВСП «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права ВНУ імені Лесі Українки», підтримала минулорічну практику запровадження у вивченні мовознавчих дисциплін написання мініпроєкту як одну з форм тематичного чи модульного контролю, вважаючи необхідним увести такий складник у силабуси освітніх компонентів і літературознавчого циклу, що сприятиме поглибленню дослідницьких компетентностей здобувачів освіти.
Світлана Лупенко-Ковтун, голова циклової комісії викладачів-словесників Володимирського фахового педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського, викладач-методист, схвалила введення в редакції ОПП 2022 р. інтегрованих курсів, що уможливлюють належну не лише лінгвістичну, літературознавчу підготовку магістрів філології, а й методичну. Проте професійна кваліфікація випускника ОПП (викладач української мови, української та зарубіжної літератур ЗВО), на її думку, все ще вимагає посилення методичного складника у підготовці магістра філології через уведення й до інших навчальних дисциплін циклу професійної підготовки тем або питань і завдань із методики їх викладання у вищій школі. У бакалаврській програмі учасниця круглого столу відзначила відповідне сучасності формулювання розділу, присвяченого викладанню та навчанню; внесення компетентностей, пов’язаних із м’якими навичками; а також запропонувала уточнити й деталізувати їх відповідно до спроєктованих надважливих навичок майбутнього або на рівні самої програми, або на рівні силабусів.
Ірина Поляк, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови і літератури та методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, порадила ввести до силабусів усіх ОК перелік Soft skills, зосереджуючи більше уваги під час викладання дисциплін, керівництва практиками, науково-дослідницькою діяльністю на формування у здобувачів освіти соціальних навичок, зокрема через застосування інноваційних форм і методів навчання.
Діана Кичан, випускниця факультету, аспірантка ВНУ ім. Лесі Українки (спеціальність 035 Філологія), порадила посилити дослідницький складник у підготовці магістра філології через уведення питань із методології наукових досліджень у низку нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, а також шляхом активізації роботи проблемних груп та залучення магістрів до наукової діяльності кафедр, лабораторій з метою формування дослідницьких компетентностей, якісного написання кваліфікаційної роботи.
До обговорення віддалено приєдналася Аліна Приходько, випускниця бакалаврської програми «Українська мова та література. Світова література» 2022 року, а нині спеціаліст загального відділу апарату Волинської обласної державної адміністрації. Вона відзначила високу якість підготовки філологів і як представниця робочої групи, яка перебуває на стажуванні в Польщі, висловила власні міркування щодо подальшого розвитку програм у європейському спрямуванні.
Внутрішніх стейкхолдерів на засіданні круглого столу представляли завідувачі кафедр, викладачі, здобувачі освіти.
Із завершальним словом виступила кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету філології та журналістики Лілія Лавринович, яка окреслила стан і перспективи викладання літературознавчих дисциплін на освітніх програмах, внісши вагомі пропозиції щодо поліпшення їхньої якості, а також подякувала учасникам дійства за цікаву дискусію, слушні рекомендації та пропозиції.
Упродовж роботи круглого столу постійно відбувалася відеокомунікація дистанційних учасників на платформі Zoom, яку модерувала Тетяна Тарасюк, представниця проєктної групи програми бакалаврату.
Усіх зацікавлених організатори заходу запросили долучитися до громадського обговорення проєктів освітнього-професійних програм 2023 року на сайті Університету.
Ірина ЛЕВЧУК,
кандидат філологічних наук,
доцент кафедри історії та культури української мови;
Олександр МЕЖОВ,
доктор філологічних наук,
професор кафедри української мови
Фото Дмитра БАЙДИ