Закінчення школи та подальший вибір закладу вищої освіти – завжди важливий етап життя, до якого батьки та випускники ставляться скрупульозно. Доволі часто школярі з одного класу розлітаються, наче пташенята з рідного гніздечка. Дуже цікаві та рідкісні випадки, коли понад третина учнів вступають до одного закладу вищої освіти.
Саме так сталося чотири з половиною року тому, коли тодішні учні Луцької спеціалізованої загальноосвітньої школи № 1 стали студентами Волинського національного університету імені Лесі Українки. Тож цілком виправдане жартівливе порівняння їх із фільмом «12 друзів Оушена».
І хоч обрали Уляна Благовірна, Ірина Бекеша, Іванна Дерко, Юлія Зваріюк, Родіон Войнаровський, Денис Каневський, Назар Моклиця, Максим Горчинський, Юлія Сащук, Юрій Соломатін, Анна Ткачук й Анастасія Шевченко різні факультети, лідером стала іноземна філологія.
Любов до рідного міста й упевненість у ВНУ імені Лесі Українки як закладі вищої освіти № 1 – ось основні причини того, що аж 12 однокласників вступили до нашого Університету.
Так, наприклад, Настя хотіла залишитись у Луцьку, бо зовсім не була охоча їхати в інше місто. Обрала прикладну лінгвістику, оскільки бажала вчити мови.
Денис – студент факультету економіки та управління. Завжди хотів вміти гарно керувати фінансами. Має взірець – свою маму, яка є економістом із напряму бухгалтерського обліку. Сам же Денис захотів бути обізнаним у всьому, тож його спеціальність «Аналітична економіка» об’єднує чи не всі рамки економіки.
Ірина ж жартома зізналася, що дуже зраділа, коли побачила Юлю у своїй групі. Це була приємна несподіванка, бо німецька – це мова, яку вона ніколи не вчила. Дівчина думала, що це буде дуже стресово й дуже страшно, а потім зустріла Юлю і зраділа. «Ого, буде кому мені підказувати на тестах», – ледве не вголос тоді промовила Ірина.
«І я подумала приблизно те саме, що й Іра», – парирувала Юлія. Також студентка зізналася, що у школі в старших класах робила акцент тільки на англійській, тому вибір був або іноземна філологія, або філологія іноземна. І коли вона пройшла на німецьку філологію, то сприйняла це як знак того, що англійську доведеться зрадити.
«Я обрала ВНУ імені Лесі Українки, якщо казати чесно, то передовсім через те, що він у Луцьку. Не хотіла міняти місце проживання. Ще зі школи мені подобалося вивчати іноземні мови, а англійська давалася легко. Я не шкодую, що обрала факультет іноземної філології, оскільки, крім англійської, маю змогу опанувати французьку на доволі достойному рівні. Тож планую продовжити своє навчання далі, пов’язуючи його з іноземними мовами. Наш Університет дав мені багато можливостей і розуміння того, чим я хочу займатися. Крім того, поки навчалася в школі, чула багато схвальних відгуків від своїх друзів, знайомих, які навчалися у ВНУ імені Лесі Українки», – підсумувала Уляна Благовірна.
Ось такі вони, Лесині однокласники – не за віком мудрі, драйвові, патріотичні, веселі та кмітливі.
Відділ інформаційної політики