Повномасштабне вторгнення росії, безперечно, завдало потужного удару економіці країни, унеможливило діяльність економіки на великій території України, порушило сільськогосподарські посіви та збір врожаю. Негативного впливу зазнали галузі, в яких неможлива дистанційна робота. Зокрема, авіаційні, морські перевезення, сфера послуг, де бізнес працює безпосередньо зі споживачами. Унаслідок блокування росією українських морських портів відбулося скорочення експорту майже вдвічі, а експорту зерна, який визначав лідерські позиції України на світових ринках, – на 90 %.
На десять областей, де відбуваються бойові дії, припадає половина ВВП. За прогнозами Світового банку, обсяг виробництва в Україні скоротиться на 45,1 %.
Водночас Україна набула позитивного досвіду функціонування у період криз, як економічних, так і внаслідок пандемії COVID-19. Це навчило нас працювати в екстремальних умовах. Сьогодні ми швидко адаптуємося до нових критичних умов: освіта без особливих перешкод налагодила дистанційне навчання, підприємства відновлюють свою діяльність у порівняно безпечних регіонах. Уряд оголосив програму переміщення бізнесу, зобов’язуючись надати безкоштовний переїзд, потрібні виробничі приміщення та допомогу з переміщенням працівників. П’ять західних регіонів також пропонують регіональні програми переїзду.
Приклад якісного проходження кризи – функціонування банківської системи України. На час війни НБУ зафіксував курс долара, стримуючи інфляцію. Разом із суворим контролем операцій за поточним рахунком, рахунком капіталу та своєчасними валютними інтервенціями це дало змогу обмежити паніку на готівковому ринку. Із початку березня Нацбанку навіть вдалося збільшити золотовалютні резерви України на 2 %. Реакція НБУ на підвищені ризики відтоку валюти та капіталу була швидкою і навіть у розпал війни українська банківська система продовжує працювати.
Уряд швидко відреагував вчасними заходами для захисту ділової активності та збереження найважливіших державних функцій, щоб захистити вразливі групи громадян і виграти війну. Запроваджено податкову підтримку українського бізнесу та максимальну дерегуляцію бізнесу для забезпечення нормальної роботи бізнесу.
Ключовою зміною стало надання можливості переходу на Спрощену систему оподаткування для середніх та великих підприємств; зниження ставки єдиного податку з 5 % до 2 %; зняття обмежень на види економічної діяльності (окрім підакцизних товарів і грального бізнесу). Підприємства на загальній системі оподаткування отримали змогу сплачувати податок у розмірі 2 % від обороту замість ПДВ (20 %) та податку на прибуток (18 %).
Законодавці також звільнили платників 1 та 2 груп від сплати єдиного податку, відмінили сплату екологічного та земельного податків на об’єкти в зоні бойових дій, затвердили нульову ставку акцизу та 7 % ПДВ на бензин (раніше – 20 %). Також змінами до законодавства скасовано митні збори на всі товари, окрім ввезених із росії, білорусі та тимчасово окупованих територій. Такі зміни створюють стимули для більшості суб’єктів господарювання.
Важливе нововведення для відновлення економіки в умовах війни, зважаючи на проведену реформу децентралізації, – надання місцевим органам влади права запровадження нових чи зміни ставок уже чинних місцевих податків. Це дає змогу враховувати потреби місцевого бюджету, економічну ситуацію та ділову активність, які швидко змінюються зі змінами у воєнній обстановці та масовим переміщенням громадян і бізнесу.
На тлі військової загрози зросла національна свідомість і згуртованість українців. Нас об’єднала боротьба зі спільним ворогом – і це визначає майбутнє України та перспективи її соціально-економічного піднесення.
Ірина ЦИМБАЛЮК,
професор кафедри підприємництва і маркетингу,
доктор економічних наук, професор