Цього року виповнюється 30 років від часу заснування Музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. З цієї нагоди 28 травня в бібліотеці вишу відбулася історико-культурна презентація, організована Науково-дослідним інститутом Лесі Українки університету (й із залученням до участі історичного факультету й інституту філології та журналістики).
Ведучих дійства було двоє: гостей-істориків представляв кандидат історичних наук, доцент Володимир Пришляк, літературознавців – докторант вишу Сергій Романов.
Журнал «Пам’ятки України» веде свій початок із 1969 року й відтоді проводить виняткову роботу зі збереження історичної пам’яті українського народу. Низка номерів часопису присвячена історико-культурним заповідникам, а також містам України і є водночас ґрунтовними путівниками по них. Головний редактор «Пам’яток України» доктор історичних наук, завідувач сектора грушевськознавства Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, член-кореспондент УВАН у США, дійсний член НТШ Ігор Гирич презентував, окрім примірників журналу, видання першого тому супільно-політичних творів В’ячеслава Липинського (до книги ввійшли праці, написані в період між 1908 і 1917 роками), а також власну книгу «Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – ХХ ст.), де виведено знакові для українства постаті Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Володимира Леонтовича, Андрія Жука й ін.
Кандидат історичних наук, завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова розповіла про наукову діяльність музею, який є справжньою лабораторією досліджень постаті й спадщини видатного українського вченого та політика, і представила збірку праць М. Грушевського під символічною назвою «Повороту не буде!» (ще на початку української революції для майбутньої держави було визначено європейські орієнтири).
\
Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, науковий співробітник Інституту шевченкознавства УВАН у США Олесь Федорук презентував факсимільний варіант «Гайдамаків» Тараса Шевченка. Це копія найпершої публікації поеми у 1841-му. Розгорнутий коментар до цього унікального видання написав визначний український літературознавець у США Григорій Грабович. Серед інших книг, представлених аудиторії того дня – «Тарас Шевченко в критиці» (презентовано перший том, який містить статті про творчість Великого Кобзаря, написані за життя Поета, й проанонсовано наступний, який охоплюватиме період після 1861 року), «Тарас Шевченко: джерелознавчі студії» Віктора Дудка та «Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: Рецепція та інтертекстуальні зв’язки» Олександра Бороня.
Роль хранителя Музею-архіву імені Дмитра Антоновича Української вільної академії наук у США, члена-кореспондент УВАН, невтомної Тамари Скрипки в сучасному лесезнавстві й зокрема в діяльності Науково-дослідного інституту Лесі Українки важко переоцінити. Адже пані Тамара передала інститутові безліч унікальних матеріалів та меморій родини Драгоманових-Косачів. Зрештою й презентація, про яку йдеться, стала можливою значною мірою завдяки їй. Тамара Скрипка представила другу книгу впорядкованого нею чудового видання «Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія» і том епістолярної спадщини яскравих представників українського літературознавства в діаспорі Юрія Лавріненка та Юрія Шевельова (Шереха). До останнього з видань увійшли листи періоду 1945–1949 років, тобто коли обидва автори перебували в таборах для переміщених осіб (ще до переїзду за океан).
Книги, презентовані того дня, були подаровані бібліотеці СНУ імені Лесі Українки.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело