Частими зараз є «гастролі» різноманітних екстрасенсів, цілителів, магів у «енному» поколінні, котрі, роз’їжджаючи по країні, обіцяють вилікувати людей від страшних хвороб, зняти пристріт, повернути втрачене кохання тощо. Не знаю, як щодо пристріту й утраченого кохання, але шанс на ефективне зцілення від нудьги та поганого настрою 25 квітня отримав, либонь, кожен, хто завітав того дня до актової зали Центру культури і дозвілля Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.
Одразу скажу: екстрасенси тут ні до чого, оскільки гості, які відвідали нашу «альма-матер» і яких представила присутнім проректор з навчально-виховної роботи, доцент Ірина Констанкевич – це добре знайомі всім «бу-ба-бісти» в особі патріарха гурту Юрія Андруховича та підскарбія – Олександра Ірванця. Уже перший епізод – примірювання паном Юрієм «золотої» корони, яка дивним чином виявилася на сцені, налаштовував на неординарність дійства. А коли О. Ірванець зробив собі «окуляри» з двох шоколадних медальок і представив «патріарха» як прокуратора гурту Віктора Неборака, а Юрій Андрухович Ірванця – як самого себе, стало зрозуміло – бурлеску, балагану та буфонади (а саме так розшифровується назва «Бу-Ба-Бу») на зустрічі не бракуватиме. Отже, тому, хто наважився того дня сумувати й нудьгувати, лишалося або залишити залу, або прийняти правила гри й узяти в ній участь.
За правилами офіціозу, представляючи високоповажну особу, ведучий виголошує доповідь про її заслуги на терені чи то літератури, чи то політики, й вона зазвичай довжелезна і провокує позіхи в більшості глядачів та слухачів. Розповідь же Олександра Ірванця про Юрія Андруховича складалась усього з чотирьох речень-означень: Ю. Андрухович – український поет; визначний український поет; визначний український поет із Прикарпаття; патріарх «Бу-Ба-Бу».
Представивши таким чином свого колегу, пан Підскарбій зайняв місце за столом, терпляче (а подекуди й не дуже) чекаючи, коли настане час виступати йому (тим паче, що «Санітарочку Раю» йому вже замовляли). А пан Юрій у цей час не стомлювався тішити шанувальників віршами зі своєї книжки вибраного «Листи в Україну». Відсутність третього учасника гурту – Віктора Неборака (з поважної причини він не зміг прибути на зустріч, тож, як пожартував із цього приводу Ю. Андрухович, на сцені присутні «Бу-Ба…») з успіхом компенсувалася «Пісенькою про Лялю Бо» та його ж, Небораковою, «Причинною» (інша назва – «Королева дебілів») у виконанні пана Юрія. Таким чином, кінцеве «Бу» у назві гурту все-таки прозвучало.
О. Ірванець порадував присутніх уже відомими «Травневою баладою», «Колисковою для Вітчизни», а також низкою нових поезій, позначених сатирично-гротесковим сприйняттям реалій сьогодення.
Було місце навіть для своєрідного флеш-мобу, коли глядачі хором декламували вірші поважних гостей. Подивувала величезна кількість письмових запитань (авторам найкращих із них подаровано книги Юрія Андруховича й Олександра Ірванця – ясна річ, із автографами). Власне, автограф-сесією й завершилася зустріч із бурлеском, балаганом, буфонадою, а коротко кажучи – із «Бу-Ба-Бу».
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело