![Наслідки військової агресії в Україну для російського малого і середнього бізнесу](/sites/default/files/styles/width_862/public/2022-03/%D0%91%D0%B5%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F%20%281%29.jpg?itok=GS3TNIF5)
Шановні колеги, друзі, економісти-практики, підприємці та просто усі небайдужі громадяни, для кого важливе наше майбутнє, соціально-економічний розвиток усього цивілізованого суспільства!
Хоч останніх понад три тижні наші емоції зашкалюють, а почуття далеко не позитивні у зв’язку з безпрецедентним в історії людства терором, звірствами і геноцидом, що здійснюється в Україні російськими окупантами, хочеться не просто захищатися, відстоювати свою незалежність, свою свободу і гідність української нації.
Спробуймо разом холоднокровно й аргументовано, відкинувши зайві емоції спрогнозувати, проекстраполювати економічні наслідки сьогоднішніх дій російського злочинного уряду для підприємців, малих підприємств, простих пересічних росіян, зрештою для усього малого і середнього бізнесу.
Як відомо, економічні закони є об’єктивними за своєю природою, тобто їх дія не залежить від волі та свідомості людей, а тим паче – від указів, розпоряджень і нормативних актів урядових структур. Отже, економічні наслідки об’єктивно будуть далеко не найкращими для Росії й не тільки.
Більшість економістів – як науковців, так і аналітиків-практиків – стверджує, що сегмент малого та середнього підприємництва (МСП) формує економічне зростання найбільших економік світу. І в цьому немає сумніву – це факт, оскільки саме такі підприємства кількісно становлять 99,8 % усіх зареєстрованих підприємств у Польщі, 99,9 % – в Україні, і 98,8 % – в Росії відповідно (станом на кінець 2020 року). При цьому в розвинених країнах світу МСП виробляють близько половини ВВП – до 60–70 % у європейських країнах, 50,2 % – у Польщі, 42,9 % – в Україні. Частка МСП в економіці Росії складає на кінець 2021 – початок 2022 року – 26 %.
Однак навіть не це робить МСП домінантним в економіках країн, а зовсім інші ролі та функції. Зокрема, малі підприємства забезпечують гнучкість і стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас – виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.
Окрім цього, малі й середні підприємства, а також фізичні особи-підприємці (ФОП) виконують надважливу соціальну функцію, а саме – створення робочих місць для населення та професійне навчання. Малий бізнес – мобільний, швидко реагує на потреби й зміни ринку, є інноваційним за своїм змістом, пропонує унікальні товари та послуги. Тому МСП, індивідуальне підприємництво – це створення нових робочих місць, а також альтернатива найманій праці. І найголовніше полягає в тому, що розвиток малого та середнього бізнесу (МСБ) є базою для формування середнього класу суспільства. Про сплату податків і наповнення державного бюджету навіть не говоримо.
Отже, МСБ виконує низку важливих економічних і соціальних функцій, а саме:
- розв’язують проблеми зайнятості населення (збільшення кількості МСП призводить до створення нових робочих місць);
- надають гнучкості та адаптивності ринку (МСП швидше й оперативніше контактують зі споживачами, краще реагують на потреби ринку, якісніше обслуговують споживачів);
- формують конкурентне середовище в умовах ринкової економіки, що стимулює виробництво товарів, послуг і робіт, які будуть затребувані на ринку, створення конкуренції монополістам;
- здійснюють структурну перебудову економіки, мають свободу ринкового вибору; (у більшості випадків задають темп економічного зростання економіки),
- генерують і реалізовують інноваційні ідеї (комерційні, технічні, маркетингові, соціальні та інші), випускають новітні товари і послуги, що мають значну частку наукомісткості;
- формують середній клас, що дає змогу розвивати громадянське суспільство в державі, послаблювати соціальну нерівність, зменшити соціальну напругу, прискорити економічний розвиток.
Отже, саме МСП становить соціальну базу економічних реформ, забезпечує стабільність суспільства, протидіє люмпенізації та поширенню утримувальницької психології, зменшує безробіття, сприяє розвитку людського капіталу, пом’якшує соціальну напруженість завдяки ослабленню майнової диференціації та підвищує рівень доходів населення.
Однак, усі економісти та самі підприємці на практиці знають, що саме МСП притаманні:
- високий рівень ризику й нестабільність доходів у підприємницькій діяльності внаслідок залежності від зовнішніх чинників: політичної ситуації, зміни законодавства;
- обмеженість джерел фінансування і труднощі в отриманні кредитів, особливо довгострокових через підвищену ймовірність ризику втрат;
- часте недовантаження основних фондів, складність їх оновлення;
- висока залежність малих і середніх підприємств від держави, системи підтримки малого та середнього бізнесу;
- висока залежність від конкурентів і великих компаній;
- високий ризик банкрутства, часте розорення малих фірм.
Отже, малий і середній бізнес є дуже чутливим щодо несприятливих економічних (нестача фінансових та інших ресурсів, інфляція, циклічні коливання, податковий тиск тощо) та позаекономічних (політична та соціальна нестабільність, тиск з боку органів влади, криміналітету) чинників.
Розглянемо ці чинники впливу та наслідки їхньої дії більш детально у зв’язку з окупаційними діями РФ. Якими будуть економічні й соціальні наслідки для російського бізнесу?
Що потрібно малому бізнесу? Фінансування діяльності, тобто інвестиції, матеріальні ресурси, трудові (кваліфікована робоча сила з високим інтелектуальним потенціалом), інновації, ринок збуту (стабільний попит, висока купівельна спроможність населення), сприятливий економічний клімат, безпека ведення бізнесу.
Найперше – фінанси.
Фінансові ресурси є кровоносною системою бізнесу. Оскільки у більшості МСП власних ресурсів для фінансування поточної діяльності, а тим більше для розвитку і розширення недостатньо, постає питання ціни ресурсів та доступного кредитування.
Загальновідомо, що підприємства МСБ працюють з досить скромним рівнем рентабельності і без достатнього запасу фінансової міцності, а тому надзвичайно вразливі до підвищення цін та інфляції.
На цей момент внаслідок безпрецедентних в новітній історії світу санкцій, застосованих європейською спільнотою щодо агресора, Росія опинилася в економічному, соціальному та інформаційному вакуумі.
Що отримав російський бізнес внаслідок війни? Колосальні, руйнівні, практично катастрофічні втрати!
Факти: різке падіння курсу рубля, гіперінфляція, неможливість здійснювати безготівкові розрахунки внаслідок блокування фінансової системи (мова навіть не про відключення провідних банків Росії від системи SWIFT, платіжних карток Visa, Mastercard та інших імітованих російськими банками); неможливість рефінансування вже наявних кредитів; заблоковано дві третини валютних резервів Центробанку; дефіцит іноземної валюти, жорсткі обмеження з боку держави на рух капіталу; базова ставка Центробанку на кредити зросла майже втричі лише за два тижні. Тобто рубль перестав бути вільно конвертованою валютою. Крім того, російська економіка стрімко втрачає імпорт.
Залишається сказати «доброго дня» дефіциту! І це лише початок!
Намагаючись пом’якшити удар по економіці й бізнесу, російський уряд уже ввів низку обмежень і заборон (вимога до підприємств-експортерів продавати 80% своєї валютної виручки, обмеження на продаж валюти населенню – можна купувати лише 200 дол. чи 500 дол. на місяць).
І, перша «вишенька на торті», – введений російським урядом заднім числом захід: «З 28 лютого 2022 року російські підприємства повинні будуть конвертувати в рублі 80 % валютних надходжень. Примусовий продаж поширюється на 80 % усієї валютної виручки, отриманої російськими підприємствами з 1 січня 2022 року» (джерело: німецька консалтингова компанія «Rödl & Partner»).
Також Євросоюз заборонив продавати, постачати, передавати або експортувати євробанкноти до Росії або будь-кому для використання в Росії. У зв'язку з обмеженим надходженням доларів до Російської Федерації через санкції у відповідь на війну, яку Москва розв’язала проти України, центральний банк РФ заборонив громадянам країни купувати валюту готівкою. Повідомлення про запровадження нового порядку здійснення валютних операцій у Росії оприлюднили вночі в середу, 9 березня. Заборона діятиме пів року – до 9 вересня. Обмін валюти на російські рублі готівкою можна і надалі здійснювати без обмежень. Виникає запитання – кому зараз потрібні російські рублі?! На додаток – у Конгресі США розробляється закон щодо позбавлення Росії доступу до СОТ. Це ізоляція від світової торгівлі.
Що ці факти і санкції означають для російського бізнесу?
Російський малий і середній бізнес на 96 % складається з мікропідприємств, на яких зайнято 7,5 млн осіб. Це той сегмент економіки, який у своїй більшості живе сьогоднішнім днем і не має фінансової подушки безпеки (джерело: https://www.fontanka.ru/2021/11/29/70282286/).
Що було з російським малим і середнім бізнесом до війни?
«До початку 2021 року російський бізнес підійшов зі зарплатами співробітників, що знизилися, падінням обсягів виручки і попиту.
Приблизно у двох третин компаній виручка в пандемійному році зменшилася більш ніж на 30 відсотків, приблизно 45 відсотків скоротили фонд оплати праці.
Істотно збільшилася кредитна заборгованість суб'єктів малого та середнього бізнесу: за 2020 рік зросла на 23 відсотки і на 1 січня 2021 року досягла 5,8 трильйона рублів проти 4,7 трильйона на початок 2020-го. Такого приросту портфель кредитів малого та середнього бізнесу не показував із 2012 року.
Однак поки що суттєвою проблемою бізнесу в 2021 році залишається недостатній попит: він так і не відновився до допандемійних рівнів» (джерело: https://www.fontanka.ru/2021/11/29/70282286/).
Тобто, як бачимо, і так все було не дуже веселково.
А як буде з війною?
Малий і середній бізнес переважно зайнятий у сфері торгівлі й надання послуг, працює на локальних місцевих ринках. Неможливість здійснення закупівель матеріалів, комплектуючих (в переважній більшості вони імпортні, а багато закордонних фірм і торговельних марок, і всесвітньо відомих брендів відмовились від співпраці з російським бізнесом), зростання закупівельних цін паралізує роботу МСП повністю й надовго.
Тому вже в найближчому майбутньому (мова про тижні або навіть дні) росіяни зіткнуться з подальшими наслідками того, що сталося: простоями на виробництві або навіть його повною зупинкою через брак комплектуючих, затримку або скорочення зарплат, банкрутство бізнесу, звільнення, перебої в забезпеченні населення харчовими продуктами та споживчими товарами.
Це означає, що за нормальними (об’єктивними, як говорилось вище) законами економіки (навіть без урахування «хвиль», циклічності розвитку і т.д.) та економічної статистики банкрутств серед МСП буде не 20–30%, як зазвичай у нормальній економіці, а щонайменше – 70–80%.
Це означає надвисокий рівень безробіття у найближчій перспективі. Це означає, що працездатне населення втратить роботу (не забуваємо, що МСБ забезпечує робочими місцями та платить заробітну плату для майже 70 % громадян) і джерела доходів для фізичного виживання і задоволення елементарних базових потреб.
Це означає, що на Росію чекають інфляція у 30–40 %, безробіття і значне падіння доходів. Надалі ж картинка в обмінниках «долар по 200» стане цілком реальною для росіян, – вважають експерти (джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3419092-ekonomika-rosii-koli-zbigaetsa-kurs-rubla-i-korabla.html).
Це означає, що російський уряд свідомо і цілеспрямовано знищує своїми ж руками опору всієї економіки – свій малий і середній бізнес!
А МСБ, окрім всього іншого, це так званий середній клас, який за законами соціально-економічної стратифікації суспільства є «амортизаційною подушкою» між великим бізнесом (читаймо – корумпованими бізнес-структурами олігархів, наближених до Путіна) і пересічними громадянами, основним джерелом забезпечення існування яких є доходи від заробітної плати (за статистикою росстату – 80 % усіх доходів громадян складає заробітна плата; джерело: https://www.economy.gov.ru/material/file/d7f5f5dea44bda4c30d42aac04cc1fca/prognoz_socialno_ekonom_razvitiya_rf_2022-2024.pdf).
Це означає зростання соціальної напруженості в суспільстві, зростання бідності, катастрофічне майнове розшарування (про коефіцієнти Джині після знищення середнього класу – МСП й індивідуальних підприємців – навіть говорити соромно).
А кількість громадян, які живуть за межею бідності, уже буде не 12–14 %, (як декларує нині росстат), а удвічі, якщо не втричі більшою за рівень 2021 року.
Що це означає для МСБ? Це означає (навіть якщо гіпотетично припустити, що малі підприємства втримаються на плаву і щось їм вдасться виробляти коштом місцевих російських ресурсів, а за фактом імпорт для російського бізнесу уже заблокований), – відсутність ринків збуту, оскільки платоспроможний попит населення опиниться на нулі.
Що отримає суспільство? Правильно – поповнення лав бомжів сьогоднішніми пересічними громадянами, які так активно і гаряче підтримували Путіна і війну.
Суспільство отримає чорний ринок, тінізацію економіки, зростання криміналізації усіх сфер суспільного життя, злочинності й довічне ув’язнення в боргах, бідності та злиднях, у світовій ізоляції, яку саме ж організувало.
Ще одна з багатьох «перлина» управлінського мистецтва Путіна: 7 березня 2022 року зі 195 держав світової спільноти Росія визнала недружніми (читаймо – ворогами) близько 50 країн (джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosia-50-krain-nedruzhni-krainy/31741784.html). Уряд РФ постановив, що «усі угоди з компаніями з недружніх країн має схвалити спеціальна комісія з контролю над здійсненням іноземних інвестицій». Цікаво подивитися, які іноземні інвестори за нинішніх обставин так сильно прагнуть інвестувати в російську економіку? Як ми всі добре розуміємо, розмах соціально-економічних, політичних та й інших ризиків неприпустимі для здорового глузду.
Не важко здогадатися, що за цим наступить – заборона на виведення прибутку за кордон для іноземних інвесторів (у кращому випадку, і такі повідомлення уже з’явилися), якщо не експропріація майна (у гіршому). Це позбавить російські підприємства притоку нових і виводу з економіки країни-агресора як прямих (у виробництво), так і портфельних (у цінні папери) іноземних інвестицій. І це буде не стагнація економіки, а повний крах.
Облишивши сарказм, зауважимо, що з економічної точки зору основою руху і розвитку бізнесу є інвестиції та інновації.
Інвестування російський уряд уже «похоронив» – внутрішні інвестиції немає звідки взяти (країна бідніє навіть не по тижнях і місяцях, а по днях і по годинах), а іноземні не лише не прийдуть, а й будуть виведені з країни найближчим часом за першої ж можливості і не лише через критичні чи недопустимі ризики, а через соціальну відповідальність перед майбутнім.
А з інноваціями ситуація критична не лише для підприємств МСБ.
Дрібне інноваційне виробництво організоване на основі власної праці вчених, інженерів, винахідників. Саме тут, на МСП, проєктуються, розробляються і впроваджуються інновації, які потім запускаються у масове виробництво. Це невеликі інноваційні підприємства, які базуються на виробництві, освоєнні, комерціалізації нових науково-технічних ідей. З усіх кваліфікованих працівників - учених, інженерів, аналітиків і програмістів зайнято в малому бізнесі 37,9 %. Це досить високий показник. Наукові кадри – виконавці наукових досліджень і розробок. І предметом їхньої праці є інформація, науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР). А про яку доступність інформації, обробку й обмін нею, про яке застосування новітніх інформаційних технологій можна говорити, коли провідні ІТ-компанії відмовилися від співпраці з росіянами? Більшість цивілізованих країн припинили постачання в Росію високотехнологічної продукції.
На останок, основою результативної інноваційної діяльності є висока зацікавленість у її результатах, позитивна мотивація, і не лише матеріальна, а й нематеріальна, статусна, пов’язана з почуттям причетності до благородної справи. А як було зазначено, інноватори – це високоосвічені працівники (вчені, інженери, програмісти), для яких важливе постійне оновлення знань, навчання впродовж життя, обмін досвідом із закордонними колегами, тобто думаюча еліта, цвіт нації та її інтелектуальний капітал. Як думаєте, висока мотивація до праці на матінку-Росію у них зараз є і чи з’явиться у найближчій перспективі? Ні, бо вони в Росії перетворилися на прокажених, яким ще й 15 років ув’язнення світить за предмет прикладання їхньої праці – інформацію. Щойно РФ прийняла закон про покарання «за розповсюдження хибної інформації про дії російських військових та заклики до антиросійських санкцій». Нова стаття передбачає за ці дії покарання – позбавлення волі від 10 до 15 років (джерело: https://biz.censor.net/r3320317). Теоретично науки це «нововведення» не стосується. Але ми знаємо, що одному Богу відомо, що робиться у хворій уяві Путіна щодо державної безпеки і як застосовуватиметься «нововведення» на практиці.
Яким буде наслідок, неважко передбачити – катастрофічний відтік мізків, втрата інтелектуального потенціалу РФ, і ніяка залізна завіса і репресії від цього не врятують російську економіку.
Навіть пересічному російському громадянину доведеться відчути на собі наслідки. У Росії перестали повністю або частково працювати низка інтернет-видань і соцмереж: Facebook, Google Play, App Store, Twitter, російська служба BBC, Радіо Свобода, Deutsche Welle, Медуза. (джерело: https://biz.censor.net/r3320317). Навіть кінокомпанії Walt Disney Company, Sony Pictures, Warner Bros., Paramount, Universal вирішили зупинити прокат своїх фільмів у РФ. Росіян і їх дітей не хочуть бачити навіть у європейських ЗВО, з ними поряд не хочуть вчитися інші. Професор Університету Сассекса Пол Найтінгейл заявив, що університети «безперечно, повинні вигнати дітей російських олігархів та їхніх великих сімей» (джерело: https://biz.censor.net/r3320317).
Річ у тому, що російський уряд, як і Путін у своєму бункері, не розуміє, що світ став іншим, і свідомість людства якісно іншою. Світ існує в нових реаліях, в умовах нової, інформаційної та цифрової економіки, економіки знань та інновацій. Нині світ існує у взаємозалежності між національними економіками на новому техніко-технологічному, транспортно-комунікаційному та інформаційному базисі. Світ став глобалізованим і поняття соціальної відповідальності, в тому числі соціальної відповідальності бізнесу, – не порожній звук чи новомодна теорія. Це інклюзивний соціоекономічний розвиток. Позитивний соціальний імідж, бездоганну репутацію, повагу, прихильне ставлення громадськості, світової спільноти треба заслужити конкретними діями, а не фальшивими лозунгами і порушенням домовленостей. Це неможливо купити, завоювати, відібрати силою, як неможливо купити гідність і честь нації.
Неможливо придушити численні акції протесту усього світу проти російського тероризму, хай навіть на рівні демонстрацій і мітингів. Неможливо у XXI сторіччі феодальними й рабовласницькими методами розв’язувати свої проблеми (соціальні, геополітичні, економічні, психічні врешті решт). Про негативний енерго-інформаційний простір, сформований наразі навколо РФ, взагалі не варто говорити, залишимо цю сферу для аналізу психологам та іншим фахівцям.
І як це не смішно звучить, але Росія таки прийшла до революційної ситуації, коли «верхи не можуть, а низи не хочуть жити по-старому». Питання лише (до фахівців соціологів, політологів, економістів, істориків) – коли та в якому місці накопичений кумулятивний потенціал напруги вистрілить?
Так що вбитий, обікрадений злочинним російським урядом малий і середній бізнес, економічний колапс «ласкаво просимо до СРСР!» – буде ще квіточками, у порівнянні з громадянською війною в самій Росії, оскільки історично там завжди у таких випадках події розгортаються за алгоритмом: відбувається пошук «Хто винен?!!!», а далі – все за відпрацьованим сценарієм: «…наказание невиновных, награждение непричастных».
Тому звертаюся до «сусідів, які прийшли рятувати Україну»: рятуйте себе!!! Нас рятувати не треба! Краще подякуйте собі за мовчання і бездіяльність, подякуйте щиро вашому уряду за вами ж створену свою російську «матрицю» – життя за залізною завісою, відсутність можливості вільно пересуватися світом, втрату свободи, економічний і соціальний вакуум, інформаційну ізоляцію і вхід у новітню історію злочинцями проти людства.
Світлана БОРТНІК,
кандидат економічних наук,
доцент кафедри підприємництва і маркетингу