![Чому Росія вже програла (з погляду військового аналітика)](/sites/default/files/styles/width_862/public/2022-03/thumbnail_241199713_706624504071128_1313691813545907489_n.jpg?itok=IVLk9M8t)
Військове оточення Путіна у досягненні геополітичних цілей використовує принцип «маленькой победоносной войны (рус.)». Це могло б спрацювати у межах порівняно невеликих територій Абхазії, Придністров’я, Чечні, Південної Осетії, Криму, в окремих районах Донецької та Луганської областей, Сирії, Центрально-Африканській Республіці й інших регіонах, де з’являлися «іхтамнєти» чи «вагнеровці».
Але російські воєначальники під час підготовки пропозицій до ухвалення Путіним рішення на вторгнення регулярних військових частин і з’єднань збройних сил РФ в Україну АБСОЛЮТНО НЕПРАВИЛЬНО оцінили і загальну, і військово-політичну ситуацію (обстановку) у нашій державі. По-перше, це зростаюча обороноздатність країни (не менше 5 % видатків від державного бюджету на оборону); по-друге, 8-річний досвід ведення бойових дій на Сході України; по-третє, співпраця з НАТО; по-четверте, масштаб майбутнього театру воєнних дій (тобто території України, в окремих районах смугою від кордону до 500 км, із урахуванням можливості агресії з території Білорусі).
Окрім того, важливим стримувальним чинником повинна була б стати наростаюча активність зовнішньополітичних зв’язків України з ЄС та США перед початком війни; санкційні застереження західних партнерів для Росії щодо неприпустимості воєнних дій стосовно України; потужне зростання військово-технічної допомоги для наших Збройних сил.
Врешті, з початку 2022 року набув чинності Закон України «Про основи національного спротиву», завдяки якому оборона держави стала реально всеохопна, з використанням різних механізмів протидії ворогові: територіальна оборона, зокрема за участі добровольців, розвідувально-підривна діяльність українського руху опору на тимчасово окупованих територіях, активна участь спеціалістів із військової підготовки громадян і робота волонтерів для логістики наших військ.
Тактика противника «швидким наступом великими механізованими колонами по основних транспортних шляхах» себе не виправдала, їх логістика повністю провалена. Наша держава зуміла швидко перелаштуватись на умови воєнного стану, особливо в питаннях цивільного захисту та раннього попередження про можливі повітряні атаки, мобілізації громадян у всі структури ЗСУ, інші збройні формування та правоохоронні органи України.
Ворог поніс значні втрати у живій силі та техніці. Відтак для досягнення своїх загарбницьких цілей кремлівське керівництво примушуватиме збройні сили Республіки Білорусь до участі до вторгнення, залучатиме резерви з інших регіонів РФ, проводитиме мобілізацію своїх громадян, а це питання часу, додаткового «зомбування» людей і ймовірності виникнення стихійних масових антивоєнних протестів в Росії та Білорусі.
Загроза застосування РФ ядерної зброї та шантажу ядерної катастрофи під час утримання ними українських ядерних об’єктів (зона відчуження ЧАЕС та м. Енергодар і майданчик розміщення ЗАЕС) може призвести до масштабної катастрофи усього людства, Це тільки підсилює опір усього цивілізованого світу.
Тобто Путін програв війну через власні амбіції, можливі тривалі психічні розлади, недолугість порад своїх військових і політичних помічників, які обіцяли йому підкорити Україну за три дні.
Олег ДМИТРЕНКО,
кандидат військових наук, завідувач кафедри державної безпеки