2 липня відбулися парламентські слухання «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави», ініційовані Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти. У засіданні взяла участь делегація Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у складі проректора з наукової роботи, доктора юридичних наук, професора Михайла Яцишина та кандидатів юридичних наук, доцентів кафедри кримінального права і процесу Юлії Фідрі й Олександра Крикунова.
Мета цих парламентських слухань – напрацювання нових підходів до реформування та розвитку наукової сфери в Україні в контексті підготовки змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
До участі в парламентських слуханнях долучилося загалом понад 500 учасників – народні депутати, керівники Уряду, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, національних академій наук, керівників і представників місцевих органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, наукових кіл, Профспілки працівників освіти і науки України, громадських організацій.
Розпочинаючи роботу заходу, заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський наголосив на тому, що парламентські слухання мають визначити, які завдання є головними сьогодні для підтримки наукової галузі.
У своєму виступі міністр освіти і науки України Сергій Квіт визнав, що протягом довгих років вітчизняні науковці не мали належної підтримки з боку українського законодавства і здійснювали свою роботу фактично на голому ентузіазмі. Проте прийняття нового закону «Про вищу освіту» допоможе подолати перепони і для науки. Сергій Миронович висловив переконання, що сучасний розвиток науки – запорука майбутнього України як високотехнологічної, демократичної та європейської держави.
Обговорюючи законопроект про науку та науково-технічну діяльність, голова профільного комітету Лілія Гриневич поінформувала, що до створення документа були залучені представники різних груп. У результаті попередніх обговорень спочатку було отримано концепцію законодавчих змін, а потім і сам законопроект, який потрібно разом доопрацювати.
У законопроекті, зокрема, усувається підґрунтя для «фінансової дискримінації» галузевої науки, створюються передумови для запровадження грантової системи для прикладних досліджень. Важливо й те, що документом передбачено й соціальний захист вітчизняних науковців.
Учасники слухань у своїх виступах зазначали, що останні двадцять років в Україні фактично відсутній запит на наукові дослідження і високотехнологічні розробки, держава майже не надає реальних пріоритетів цьому напрямку, а наука існує за залишковим принципом фінансування. Також залишено без уваги систему державного управління науково-технічною сферою, яка наразі неефективна.
Думки вчених збігалися на тому, що в Україні відсутні дієві механізми довгострокового та середньострокового прогнозування і планування соціально-економічного розвитку держави, застаріла технологічна бази науки та бракує коштів для проведення наукових досліджень сучасності.
Насамкінець роботи науковці й експерти наголосили, що вітчизняна наука ще має потенціал, а фінансова підтримка держави та законодавче забезпечення зможе дати новий шлях розвитку науково-технічної сфери в державі.
фото з сайту http://www.mon.gov.ua
Вл. інф.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело