![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/img_5146.jpg?itok=1oSJgl1t)
13–16 червня на Рівненщині та Волині пройшла XXVIII Міжнародна історико-правова конференція «Людиноцентристський вимір в історії права, держави і юридичноїдумки: до 150-річчя початку наукової діяльності М. П. Драгоманова».
Співорганізатори заходу – Міжнародна асоціація істориків права, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Комісія історії українського права при Президії НАНУ, cекція історії держави і права Наукової ради НАН України з координації фундаментальних правових досліджень.
У конференції взяли участь близько 90 науковців: професорів і докторів наук, кандидатів наук і доцентів, аспірантів і здобувачів. Вони обговорили такі питання: Михайло Драгоманов як політичний мислитель і конституціоналіст; творча спадщина М. Драгоманова і сучасність (юридичний аспект); вплив особистості на розвиток державно-правових інститутів і процесів; принцип гуманізму в історії права, держави та юридичної думки; історія держави, права та юридичної думки на західноукраїнських землях.
Змістовною й актуальною була доповідь директора Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктора юридичних наук, професора Юрія Шемшученка, який зосередив увагу на проблемі людиноцентризму в українському конституціоналізмі. Таку тематику доповіді вибрано невипадково, адже Юрій Сергійович – співголова Конституційної асамблеї, котра має за мету підготовку законопроекту (законопроектів) про внесення змін до Конституції України. Він навів власні думки щодо зміни деяких статей Основного Закону: варто не тільки вказати про поділ влади, а й зафіксувати положення про взаємодію влади; чіткіше визначитися з формою правління (зокрема, Юрій Шемшученко обстоює таку – президентсько-парламентська республіка); необхідно повернути чи ввести в Конститутуцію України певні категорії, терміни, принципи: «конституційна законність», «громадянське суспільство», «правопорядок», «колективна власність», «земля як національне надбання» тощо.
Про розвиток юридичної науки й освіти на Волині розповів проректор із наукової роботи СНУ імені Лесі Українки, доктор юридичних наук, професор Михайло Яцишин. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки – класичний університет з традиціями, що формувались протягом минулого століття. Сьогодні Лесин виш працює за IV рівнем акредитації та здійснює підготовку близько 14 тисяч студентів за 43 бакалаврськими програмами, а також за 46 програмами освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та 47 магістерськими програмами, що дає змогу майже повністю забезпечити відповідними кадрами Волинську та сусідні області. Важливим етапом у розвитку СНУ імені Лесі Українки стало створення у його складі 1993 р. юридичного (до листопада 1998 р. – правничого) факультету, на якому здійснюється підготовка фахівців за трьома ОКР «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Юридична освіта у СНУ імені Лесі Українки тісно поєднується не лише з наукою, але й практикою. Так, при факультеті діє юридична клініка «Ad Astra». «Ми не можемо зараз апелювати до традицій юридичної освіти, які склалися, скажімо, у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Значна частина наших викладачів та аспірантів-юристів проходить саме підготовку у цьому виші. За мірками усталених традицій ми молодий факультет, що, з одного боку, полегшує роботу, створюючи простір для ініціативи і нестандартних рішень, а з іншого – зобов’язує, бо покладає велику відповідальність за наші дії. Ми в досить складний час торуємо шлях для того, щоб юридичний факультет СНУ імені Лесі Українки став базовим для підготовки юристів у північно-західному регіоні України», – повідомив Михайло Михайлович.
Міжнародна асоціація істориків права, Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Комісія історії українського права при Президії НАНУ, cекція історії держави і права Наукової ради НАН України з координації фундаментальних правових досліджень визнали юридичний факультет Лесиного вишу генератором нових ідей і підтримали ініціативу видання «Історико-правового часопису». Уже готові два випуски цього журналу.
Маємо надію, що Східноєвропейський національний університет імені Лесі України, маючи потужні багаторічні напрацювання в галузі історії, розвине й інші необхідні для становлення власної держави наукові школи, зокрема юридичного спрямування.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело