![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/1529066070_ii.jpg?itok=dHkqBb3Q)
У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки на базі факультету психології та соціології вже майже місяць функціонує Центр духовно-психологічної підтримки населення у стресових ситуаціях.
Перші дзвінки у Центр надійшли 2 квітня.
Варто зазначити, що Університет був ініціатором створення центру та разом із представниками Волинської єпархії Православної Церкви України реалізували задумане.
За майже місяць роботи можна говорити і про результати.
За словами декана факультету психології та соціології, кандидата психологічних наук, доцента Тамари Дучимінської, з часу створення Центру духовно-психологічної підтримки населення у стресових ситуаціях психологи отримали 49 дзвінків-звернень.
Людей, які зверталися до психологів турбувало погіршення стосунків батьків з дітьми, здебільшого, з підлітками, негативні зміни подружніх взаємин, проблеми у стосунках із старшим поколінням – батьками, порушення власної емоційної стабільності чи найближчого оточення (батьків, партнера): прояви страху, паніки, депресії тощо.
Найбільше звернень стосувалося порушень у батьківсько-дитячих взаєминах: батьки розгублені через неочікувано непрогнозовану поведінку дітей (грубість, агресія, неприйняття намагання конструктивних домовленостей). Також були скарги на нехтування дітьми карантинних заходів і самоізоляції, тривога за безпеку і здоров’я дітей.
На другому та третьому місцях були проблема погіршення стосунків між партнерами та порушення емоційної стабільності: страх захворіти, тривога, панічні настрої, прояви депресії, часті симптоми погіршення здоров’я (чого раніше не було), потреба в періодичному вимірюванні температури, страх смерті тощо.
«У зверненнях-запитах абоненти озвучували, що їхні взаємини з партнером давно є порушеними, дисгармонійними, що вони відчувають відчуження один від одного, але нинішні умови постійного перебування поруч загострили не лише партнерські стосунки, а й втягнули в конфлікти та напругу у стосунках дітей і власних батьків. Окремі дзвінки були з приводу погіршення стосунків саме із старшим поколінням – батьками», - розповіла Тамара Дучимінська.
«Особливо важливим є те, що непоодинокими були випадки, де абоненти відчували розгубленість, розчарування від виявлення того, що спільне перебування такий тривалий період в ізоляції показало, що насправді стосунки між членами сімей є зовсім не такими, як здавались, – насправді, виявились більш байдужими, більш прискіпливими, з постійними звинуваченнями один одного», - додала вона.
Крім того, психологиня виділила ще одну категорію звернень – потребу у спілкуванні, вербалізації власних соціальних проблем, незадоволення діями влади, незадоволення забезпеченням населення захисними засобами, тощо.
Декан факультету психології та соціології запевняє, що робота з надання психологічної допомоги населенню ще більше засвідчила безсумнівну як нагальну, так і довготривалу потребу функціонування Центру.
«Спираючись на досвід надання телефонної допомоги населенню, хочеться зауважити, що кількість телефонних дзвінків та звернень до психологів збільшується з плином часу, оскільки людина, як правило, довго виношує проблему, намагається «зжитися» з нею, і, лише з часом, коли ситуація стає нестерпною, шукає допомоги», - зазначила Тамара Дучимінська та підкреслила, що часто дзвінки відбувалися за рекомендацією інших абонентів, які звернулись до психолога і отримали допомогу.
Оскільки у створенні Центру брали участь не тільки психологи Лесиного вишу, а й представники Волинської єпархії ПЦУ, про надання допомоги розповів і головний військовий капелан Волинської єпархії, настоятель Свято-Покровського храму з села Княгининок протоієрей Михайло Бучак, який теж приймав дзвінки.
Душпастир зазначив, що за період роботи Центру до нього зверталися за допомогою близько 20 людей. Цікаво, що Центр «вийшов» за межі Волині, адже дзвінки надходили і з інших областей, зокрема Закарпатської.
Найчастіше людей турбували сімейні конфлікти і питання віри. Також телефонували люди, які залишилися вдома самі та переживали депресію.
Священник вважає, що робота Центру духовно-психологічної підтримки населення у стресових ситуаціях ще не повинна завершуватися, адже багато людей потребують допомоги та підтримки.
«Це має бути довготривалий процес, бо відразу ми не отримаємо таких результатів, як би нам хотілося. Коли є тривала робота – люди обговорюють це, переказують знайомим, рідним, тоді воно буде спрацьовувати. Завжди є якась недовіра до «телефону довіри», - каже отець Михайло.
Варто зазначити, що священник свого часу здобував фах психолога у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (тоді ще Волинському національному університеті імені Лесі Українки, - прим.авт.). Отець Михайло Бучак розповів, що у його діяльності таке поєднання дуже допомагає.
Наразі Центр духовно-психологічної підтримки населення у стресових ситуаціях продовжує свою роботу, тож усі охочі отримати допомогу психолога чи священника можуть звертатися на «гарячу лінію» за телефонами:
0969296597, 0508060641 – священник;
0638964616, 0992729631 – психолог.
Спеціалісти готові працювати із громадянами у часових проміжках із 10:00 до 13:00 та з 15:00 до 18:00.
Фахівці допоможуть:
- розібратися з причинами деструктивної моделі поведінки, спробувати усунути або, принаймні, зменшити негативні чинники;
- переосмислити, що відбувається, розібратись у собі, знайти причини стресу;
- зрозуміти, що робити, щоб у майбутньому уникати таких реакцій;
- пережити карантин усередині сім’ї, що в сьогоднішній ситуації – непросте завдання; навчитися знаходити можливість ізолюватись у родинному просторі, визначати особистісні межі;
- вчитись бути разом, не втрачаючи себе; правильно побудувати й організувати стосунки з дітьми, зі старшим поколінням.
Усі послуги безкоштовні.
Відділ зв’язків із громадськістю