20 листопада у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбувся семінар «Науковий журнал: міжнародні видавничі стандарти», організований заступником директора бібліотеки з наукової роботи Галиною Онисько.
У засіданні взяли участь головні редактори, відповідальні секретарі наукових журналів вишу, завідувачі кафедр, науковці.
Відкрив захід проректор із наукової роботи Михайло Яцишин. У сучасному глобалізованому світі, на переконання Михайла Михайловича, важливо, щоб наш навчальний заклад був гідно представлений в академічному середовищі закордонних університетів. «Оскільки ми декларуємо наш навчальний заклад як науковий центр у Східній Європі, тому необхідно наукові видання вводити до наукометричних баз даних», – підкреслив Михайло Яцишин.
Заступник директора бібліотеки Галина Онисько розповіла про наукометричні бази даних (БД), їхню актуальність і можливості, назвала найпопулярніші й найуніверсальніші наукометричні БД – Web of Science та Scopus, чітко окреслила етапи формування наукового журналу з метою його включення до реєстраційних, реферативних і наукометричних БД.
Галина Дмитрівна подала мінімальний набір вимог до наукових журналів, які хочуть потрапити до БД:
1) усі статті попередньо рецензуються (3–4 рецензенти);
2) регулярна основа виходу журналу (у конкретний місяць) і наявність ISSN. Варто пам’ятати, що друкований і електронний варіанти журналу повинні мати різні ISSN;
3) англомовний сайт наукового журналу;
4) авторське резюме і ключові слова англійською мовою. Оскільки анотація до статті покликана виконувати функцію незалежного від статті джерела інформації, то авторам потрібно писати її оригінальною англійською мовою, інформативною, структурованою та компактною (від 100 до 250 слів). Чому саме така увагу до резюме? Адже коли кирилична стаття надходить на експертизу в міжнародну систему, єдиним джерелом змісту статті є авторське резюме та ключові слова;
5) пристатейні списки літератури латиницею подають окремо під назвою References;
6) подання наукової статті в журнал за чіткою схемою;
7) дотримання єдиної системи цитування – Ванкуверської (послідовність цитування) чи Гарвардської (за алфавітом);
8) дотримання етики наукових публікацій.
Доповідь Галини Дмитрівни викликала жваве обговорення серед науковців. Дискусійним виявилося питання інтеграції «Наукового вісника СНУ імені Лесі Українки» до світових наукометричних баз даних. Як виявилося, спершу університетський вісник потрібно роз’єднати на самостійні серії, надати їм сталий порядковий номер, отримати для кожної серії окремий ISSN, уніфікувати вимоги до оформлення статей у журнал, працювати над якістю наукових студій. Лише тоді – створювати фаховий, інформативний, постійно поповнюваний сайт, уводити до різних реєстраційних БД, зокрема Ульріха. І лише після проведення цієї досить копіткої та вкрай необхідної роботи з підвищення рейтингів наукових журналів СНУ імені Лесі Українки можна говорити про подання заявок до наукометричних баз даних.
Насамкінець проректор із наукової роботи Михайло Яцишин закликав головних ректорів і відповідальних секретарів наукових видань бути максимально ініціативними, а ректорат водночас зобов’язується щосили сприяти просуванню журналів у світовий академічний простір.
Тож перший крок зроблено, семінари на цю тематику продовжуватимуться, адже наукометричні БД, без сумніву, сприяють репрезентації наукових доробків наших учених та університету загалом у світовому масштабі.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело