15 жовтня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки зібралося поважне товариство – лікарі, психологи, педагоги – для обговорення досить актуальної нині проблеми – соціально-психологічної адаптації дітей із порушенням розвитку.
Цьому питанню була присвячена VІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Психогенеза особистості: норма і девіація (Турбота про дітей з порушенням розвитку: багаторівневий підхід)» із циклу «Сучасні підходи до інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами».
Гостей привітав доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічної та вікової психології СНУ Ярослав Гошовський, котрий наголосив: «Психологія неповносправної особистості – в нинішніх умовах актуальний напрям».
Його думку підтримали і владці. Зокрема, начальник управління освіти Луцької міськради Олег Гребенюк відзначив: «Рівень розвитку держави визначається рівнем догляду за пенсіонерами та дітьми, у тому числі неповносправними. Відповідно ми, педагоги, є прихильниками практичного розв’язання цієї проблеми: як працювати з такими дітьми? Тому очікуємо на практичні шляхи та поради». А перший заступник міського голови Святослав Кравчук загалом визнав: «Добре, що зараз ми можемо говорити про людей із фізичними вадами (ДЦП, аутизм, олігофренія, синдром Дауна, порушення зору чи слуху), які заслуговують на контакт із оточуючим світом. Вони врешті-решт повинні почуватися теж людьми. Хоча діяльність міської влади в сфері роботи з неповносправними є незадовільною».
До вітальних слів долучилися шановані гості. Завідувач кафедри психології розвитку Брестського державного університету імені О.С. Пушкіна, постійна учасниця таких конференцій Ірина Валітова повідомила: «Ця проблема однакова в усіх пострадянських країнах. Ми трішки відстали від розвинених держав, оскільки запізно звернули увагу на діточок із фізичними вадами. Я не хочу сказати, що ми зовсім “темні”, просто нам необхідні підтримка, порада та “нове слово”».
З інтелектуальною гуманітарною допомогою завітала досить потужна делегація фахівців у галузі розвитку особистості зі США (доктори Джеймс Сміт, Сароджіні Баден, логопед Роберт Бакендорф, педіатр Сара Бауер) на чолі з директором Української медичної місії Джимом Піпоном. Цікаво, що цьогоріч вони приїхали зі спостерігачами – бізнесменом, котрий спеціалізується на організації схожих конференцій у Східній Європі, та батьком дев’яти дітей (із них 5 – власні, окрім того, остання народилася зі синдромом Дауна, та 4 – всиновлених із України з такою ж хворобою). Джим Піпон наголосив, що вони тут, аби вдосконалити здоров’я українського суспільства. «Ми будемо не тільки вкладати сюди, а й навчатись у вас», – додав месіонер.
Після вітальних і вступних промов конференція перейшла у робочий режим: дискусії щодо діагностики та корекції затримки розвитку в дітей, командного підходу до вирішення проблем неповносправних осіб. У центрі уваги спеціалістів були питання ранньої діагностики, оцінки та лікування аутизму, дитячого церебрального паралічу.
Наступні два дні вирізнялись оптимальною практичністю. Американські доктори запропонували цікаві та корисні майстер-класи: «Покази для використання протезно-ортопедичних виробів та іншого адаптивного обладнання для дітей з порушеннями рухового апарату», «Сенсорна інтеграція і стратегії лікування», «Адаптація аутичної дитини до класної кімнати», «Методи комунікації: розвиток цільових комунікативних навичок та використання фотографій, комунікаційних дошок і знаків», «Оцінка готовності дитини з особливими потребами до школи».
Загалом пленарні та секційні засідання відзначалися політематичністю, а розв’язання поставленої проблеми – багаторівневим підходом.
Про особливості цієї конференції ми поговорили з доктором психологічних наук, професором Ярославом Гошовським:
– Яка мета цьогорічного заходу?
– Мета нашої конференції дуже гуманістична, просоціальна, ресоціалізаційна та рекреаційна. Про що йдеться: глобальні трансформації світового простору та часу призводять до різноманітних суїцидальних мутацій, тобто людство невпинно через різні загрози, екологічного, політичного, економічного характеру амортизується, тобто підвищується кількість неповносправних людей як із інтелектуальними, так і фізичними відхиленнями. Відповідно тверезо свідомі сцієнтичні сили повинні докладати максимум спільних зусиль, щоби здійснити і профілактику, і корекцію такого загрозливого стану справ, які на планеті Земля на жаль існують.
– Які є напрацювання попередніх наукових заходів?
– У межах Волинського регіону наша кафедра педагогічної та вікової психології проводить уже восьму науково-практичну конференцію. Запрошені традиційні наші партнери з Білорусі, а також американські колеги, котрі залишили багато своєї інформації та спеціально обладнаної апаратури, зокрема це цілий клас для корекції неповносправних дітей. Ось уже рік він працює. Ясно, що ми маємо досить потужний експериментальний майданчик на базі ЗОШ № 20 і сприяння дирекції. Наші студенти проводять там лабораторні заняття зі спеціальної психології – це робота з олігофренами, дітьми з сурдо-тифлорозладами.
– Ваші очікування.
– Нинішня конференція зібрала еліту в галузі логопедії, психології, соціальної педагогіки і, безперечно, медицини. Тому ми сподіваємося, що наші американські колеги запропонують якесь своє специфічне, вузько прагматичне, але функціональне бачення проблем роботи з неповносправними дітьми. Ми маємо власний багатющий досвід, але знайомство з напраюваннями інших завжди приносить користь.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело