![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/sekciyne_zasidannya.jpg?itok=OtGlHqMM)
У повсякденній роботі на ниві освіти та науки вся велика університетська родина чітко розуміє поставлені перед нами завдання. В щоденному вирі життя намагаємося ефективно працювати, аби відповідати високому освітньому статусу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Працюємо ще й тому, що ефективним механізмом самореалізації, яка врай важлива в умовах сучасного суспільства, є саме добросовісне навчання та наукова діяльність. Остання, в свою чергу, дозволяє відкрити «двері» неабияких можливостей у сучасному глобалізованому світі. В світі, де вирішальну роль у процесі професійної реалізації відіграє високий рівень освіти та кваліфікації, ерудованість і ґрунтовний багаж знань.
Високі вимоги до навчальної діяльності загартовують студентів, формують навички самодисципліни та самоорганізації. Але попри все, крім освітньої діяльності, надзвичайно важливою є й наукова. Саме наука є тим осередком, що дозволяє розкрити потенціал студентів, зрозуміти їх прагнення та зрештою долучитися до розбудови української держави. Тому, що саме наука й ефективні рекомендації науковців, студентів (адже саме вони є майбутнім України) дозволять ефективно розвиватися Україні.
Теза Ф. Бекона про те, що «знання – це сила» є як ніколи актуальною, але при цьому слід додати, що знання стає «потужною зброєю» в сучасному суспільстві лише в тому випадку, якщо реалізується в практичній діяльності.
Саме тому «Фестиваль науки», який проходив у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки є особливо доречним. Студенти, аспіранти, викладачі інституту соціальних наук СНУ імені Лесі Українки з превеликим захопленням долучилися до роботи секційних засідань, круглих столів, відкритих лекцій.
Атмосфера під час проведення «Фестивалю науки» була і справді неймовірною. Усміхнені обличчя, добре підготовлені доповіді та достойні виступи формували неповторне відчуття «Свята Науки».
Початок «Фестивалю науки» в Інституті соціальних наук ознаменувала відкрита лекція професора Романа Арцишевського на тему «В. І. Вернадський як видатний мислитель XX століття (до 150 річчя від дня народження)». Після прочитаної лекції та жвавої дискусії студенти захоплено обмінювалися враженнями та навперебій один одного говорили про те, що «ще раз замислились над недосяжною науковою та, зокрема, філософською спадщиною видатного українського мислителя XX століття. Надзвичайно цікавою лекція видалася і з погляду на те, що Роман Антонович зіставив основні ідеї та концепції В. І. Вернадського із сучасними парадигмами розвитку глобалізованого світу».
В інституті соціальних наук працювали такі секції: «Актуальні проблеми філософської антропології» (керівник – доктор філософських наук, професор Роман Арцишевський); «Актуальні проблеми релігієзнавства» (голова – старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства, кандидат культурології Тетяна Колосок); «Історико-філософські інтерпретації» (керівник – кандидат філософських наук, професор кафедри філософії та релігієзнавства Станіслав Пхиденко); «Теоретична культурологія» (керівник – кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності Сергій Возняк); «Історія культури» (керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри культурології та менеджменту соціокультурної діяльності Галина Кутузова); «Методи та технології емпіричних соціологічних досліджень» (керівники – кандидати соціологічних наук, старший викладач кафедри соціології та соціальної роботи Ольга Кузьмук та доцент кафедри соціології та соціальної роботи Світлана Сальнікова); «Соціологічна інтерпретація соціальних змін» (голова – доктор філософських наук, професор Леонід Кондратик).
По завершенню секційних засідань обрано кращі доповіді. Так, у секції «Актуальні проблеми філософської антропології» найкращим виступом відзначився студент IV курсу спеціальності «Філософія» Сергій Цигульов із доповіддю «Філософсько-політичні засади інтегрального націоналізму Д. Донцова». Як зазначив професор Роман Арцишевський, «Фестиваль науки» в Інституті соціальних наук пройшов досить активно, але не настільки як хотілося б, оскільки ми ставили за завдання долучити до наукової роботи і студентів I-го курсу. Хоча наші студенти активні і прагнуть до самореалізації в науковому середовищі. Цікаво та плідно пройшла робота в секції «Історія філософії» під керівництвом Станіслава Пхиденка. «Що стосується тем та напрямів наукових досліджень, які викликали найбільший інтерес аудиторії, то такими,– за словами Р. А. Арцишевського,– є теми, в яких порушуються питання біоетики, проблеми людини і людського буття та історико філософські теми».
Найкращою доповіддю секційного засідання «Актуальні проблеми релігієзнавства» став виступ Яни Сокол на тему «Зображення феномену сакрального засобами кінематографу (на прикладі творчості А. Тарковського)».
У секції «Теоретична культурологія» найяскравішими були виступи студенток ІІ курсу спеціальності «Культурологія» Світлани Килюх («Філософія щастя: критерії і шляхи його досягнення») й Анжели Вільчинської («Етіологія моральних цінностей сучасної молоді»). А найкращим став виступ студента ІІ курсу спеціальності «Культурологія» Андрія Куцика.
Професор Сергій Возняк зауважив: «Влучно обрати тему доповіді, безумовно, дуже важливо, але набагато важливішим є підбір правильних і зрозумілих слів, які б змусили слухача задуматися над проблемою, що розглядається. В усіх цих відношеннях Андрій був на висоті, тому його перемога і була цілком заслуженою. Під час його виступу розглядалися такі питання: Що таке вибір? Який вибір є правильним? Як вибір може впливати на наше життя? Чи варто прислухатися до порад друзів, батьків, обираючи?»
У процесі роботи секції «Соціологічна інтерпретація соціальних змін» кращою доповіддю обрано виступ студентки ІІІ курсу спеціальності «Соціологія» Оксани Матвіїшиної на тему «Українська мова: скарб нації чи нав’язана необхідність». Як зазначила у своєму виступі студентка, саме мова формує свідомість, творить людину, культуру, історію. Як основа духовності народу, мова є джерелом існування нації: без мови не існує нації, без мови нація гине. Виступ Оксани Матвіїшиної є досить ґрунтовним, осмисленим. Студентка звертає увагу і на те, що нині спостерігається процес дискримінації української мови. Ця обставина зумовлена тим, що сотні років поневолення зробили свою чорну справу та нинішнім поколінням ще довго доведеться відроджувати велич і багатство рідної мови. У висновку доповідачка резюмує: кожен із нас має усвідомити важливість мовного питання та плекати рідне слово щодня і повсякчас.
Виступ студентки 21-ї групи спеціальності «Соціологія» Олесі Штик «Особливості підготовки звіту про результати дослідження» визнано кращим на секційному засіданні «Методи та технології емпіричних соціологічних досліджень».
Третій день «Фестивалю науки» в інституті соціальних наук присвячений проведенню круглих столів. Перший круглий стіл був проведений під керівництвом доктора філософських наук, професора, завідувача кафедри філософії та релігієзнавства Романа Арцишевського під назвою «Методологія та методика викладання філософії».
Модератором другого круглого столу під назвою «Роль соціології в соціально-політичному житті українського суспільства» виступив доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології та соціальної роботи Леонід Кондратик.
Проведення круглих столів стало достойним завершенням проведення «Свята науки» в Інституті соціальних наук, оскільки дало змогу підвести підсумки і окреслити напрями подальших науково-практичних досліджень.
Так, професором Арцишевським Романом Антоновичем в рамках проведення круглого столу була здійснена презентація книги за його авторством під назвою «Світоглядна освіта: теорія, історія, методика». Книга, по суті, є своєрідним узагальненням напрацювань професора у сфері світоглядної освіти. Під час презентації автор зосередив увагу на проблемі необхідності розробки світоглядної освіти в системі освіти України, на формуванні у молодого покоління гуманістичних та моральних принципів та відповідного світогляду. Ця робота є ще й актуальною з погляду на те, що, за словами Р. А. Арцишевського, на сьогодні не повною мірою розроблена методика викладання філософії.
Активна та цікава дискусія спостерігалася і в роботі круглого столу «Роль соціології в соціально-політичному житті українського суспільства» під головуванням професора Леоніда Кондратика. На початку Леонід Йосипович слушно зацитував відомого соціолога Р. Мілза і наголосив на тому, що «соціологія широко застосовується в нашому житті», тому необхідним є розвиток соціологічної уяви та соціологічного мислення, оскільки саме соціологія дозволяє нам бачити соціальний світ під різним кутом зору.
У ході роботи круглого столу стає очевидним визначальний вплив соціології на соціально-політичне життя країни. Без соціологічних теоретизувань та апробації їх на практиці, без використання результатів конкретних емпіричних соціологічних досліджень неможливо зрозуміти ситуацію, що відбувається в суспільстві. Соціологія дає можливість озброїтися тим необхідним арсеналом знань, що дають змогу володіти ситуацією, та, в свою чергу, управляти суспільними процесами. Та, звісно, за можливістю, і прогнозувати хід розвитку суспільства.
Проте в роботі круглого столу наголошується і на деяких недоопрацюваннях в середовищі соціологічної інформації, що теж подекуди мають місце в нашому українському суспільстві. Зокрема, подекуди не достатньо чітко розроблений та обґрунтований інструментарій соціологічного дослідження призводить до отримання неякісних результатів, таких, що не відображають реальний стан речей у суспільстві. За результатами круглого столу були розроблені висновки та рекомендації щодо оптимації та ефективного проведення конкретних соціологічних досліджень.
Підсумовуючи, слід наголосити на тому, що «Фестиваль науки» є продуктивним середовищем для пошуку нових талановитих науковців, розкриття творчого потенціалу студентів, виникнення нових, творчих ідей, задумів, а також є мотивом для подальшої роботи над собою та над удосконаленням своїх наукових розробок.
Отже, нехай щорічний «Фестиваль науки» дає потужний старт для всіх молодих талановитих науковців!!!
Ольга КУЗЬМУК,
куратор НТАіС Інституту соціальних наук
СНУ імені Лесі Українки
старший викладач кафедри соціології та соціальної роботи,
кандидат соціологічних наук
Фото автора й Олександра ДУРМАНЕНКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело