![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_8599.jpg?itok=IlE2AQPG)
14 листопада в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся круглий стіл «Студентство України – вільний голос майбутнього».
На початку голова студентської ради СНУ Володимир Ковальчук і модератор заходу – заступник декана з виховної роботи історичного факультету Тарас Літковець розповіли присутнім історію виникнення Міжнародного дня студента.
Так, свято, яке сьогодні є чи не найвеселішим у році, почалося з трагічних подій. 28 жовтня 1939 р. нацистська окупаційна влада в Чехословаччині придушили демонстрацію студентів Карлового університету. При цьому був поранений студент Ян Оплетал, який згодом помер. 15 листопада його тіло мали перевезти додому в Моравію. Похоронна процесія перетворилася в антинацистську демонстрацію. У відповідь понад 1200 студентів потрапили до концентраційних таборів. 17 листопада 9-х спудеїв розстріляли без суду та слідства. На згадку 17 листопада стало Міжнародним днем студентів.
1941 р. у Лондоні Міжнародною студентською радою була відмічена друга річниця загибелі студентів. 1989 р. у Чехії відзначення свята переросло в масові антикомуністичні виступи, заворушення, а згодом – в Оксамитову революцію. В Україні 1990 р. силами студентів була ініційована Революція на граніті. Вони розбили наметове містечко на площі Жовтневої революції (нині – майдан Незалежності) й розпочали голодування з вимогами відставки Уряду УРСР, яке успішно завершилося.
2004 р. у Мумбаї (Індія) під час проведення світового соціального форуму низка міжнародних і національних молодіжних організацій вирішила здійснити «перезапуск» свята і провести заходи на глобальному рівні. Відтоді в ООН почали офіційно відзначати День студента, що продовжується і до сьогодні.
Як бачимо, студенти – найреволюційніша частина суспільства, яка рухає його вперед. На переконання Т. Літковця, студентство – «оплот і авангард активності». Вони здатні змінити долю не лише однієї країни, а й цілого світу. Але чому ж студенти СНУ імені Лесі Українки, на думку присутніх, не є такими?
Висувалося безліч здогадів: і відсутність відповідної законодавчої бази, і недостатня підтримка керівництвом студентського самоврядування, і лінь студентів, і небажання, і боязнь змін тощо. Слухаючи їх, мимоволі пригадала свої студентські роки, на які припала Помаранчева революція. Більшість тоді брала у ній участь. І не лякали нас ні виключення з університетів, ні сильні морози, ніщо. Здається мені, що причина пасивності сьогодні (та й у всі часи) зовсім не в зовнішніх чинниках, а у самих студентах. Якщо людина має запал у серці, вона буде активною. І не потрібно якихось неймовірних зусиль (особливо юридичних документів), аби підштовхнути її до цього. Розвивайтеся самі – і тоді за вами підуть інші.
Ви молоді, креативні, розумні та сміливі. Тож успіхів вам у всіх ваших починаннях. Адже разом ви – сила!
Інна МОГІЛЕВСЬКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело