Карантин і самоізоляція стали обов’язковими умовами для збереження здоров’я та життя громадян різних країн, і Україна – не виняток. Тому ми, соціологи факультету психології та соціології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, провели онлайн-опитування на тему «Життя в умовах карантину», щоб дізнатися як змінився побут українців.
До участі запрошували усіх охочих жителі України. Всього взяли участь 322 особи. Опитування проводили упродовж місяця (з середини квітня до середини травня).
Отже, як засвідчує аналіз результатів відповідей респондентів на запитання «На сьогодні багато країн світу зазнають впливу від пандемії коронавірусу. Чи слідкуєте Ви за новинами про пандемію коронавірусу в Україні та світі?», «так» відповіли 85 % опитаних, «ні» – 15 %.
Зазвичай джерела отримання інформації про коронавірус – інтернет-ресурси (83,2 %), телебачення (46 %), а також відомості від друзів і колег (23,9 %).
До ймовірного запровадження після карантину «touchless economy» (безконтактної економіки зі збереженням масочної системи у місцях скупчення людей і постійної дезінфекції) «позитивно» ставиться 28,3 % респондентів, «швидше позитивно» – 40,7 %, «негативно» – 8,8 %, ще не визначилися з відповіддю на запитання – 15 %.
Загалом українці під час запровадження карантину зарекомендували себе відповідальними, дисциплінованими людьми. Таку ж тенденцію ми простежуємо й аналізуючи результати нашого онлайн-опитування: «так, дотримуюся карантину» відповіли 70,8 % респондентів, «ні, не дотримуюся» – лише 1 %.
«Епідемія (пандемія) коронавірусу для Вас – це»: 64,6 % опитаних зазначають, що «коронавірус оголив проблеми кожної країни, зокрема й України, показав надзвичайно недосконалу систему охорони здоров’я»; варіант відповіді «захворювання складне, але, як на мене, інформація про нього дуже роздута засобами масової інформації» обирає 50,4 % респондентів; про те, що це «період, який рано чи пізно закінчиться», думає 31 %.
«Захворіти коронавірусом» для 41,6 % опитаних – це «нічого, доведеться долати цю недугу, сподіватимуся, що моя імунна система впорається»; 31,9 % «стараються ставитися до цього спокійно, зрештою, в основному захворювання протікає легко, іноді навіть безсимптомно, лише незначній частині хворих потрібна госпіталізація»; 4,4 % вважають, що «це кінець, ліків від цієї недуги немає»; 2,7 % «не бояться захворіти коронавірусом».
Щодо відчуття безпеки, то 85 % опитаних «стараюся створювати собі безпечні умови самостійно і вдома, і на вулиці, дотримуватися прийнятих інструкцій»; 9,7 % стверджують, що про жодну безпеку «не може йтися в такий скрутний час»; 5,3 % говорять про те, що «масочний режим хоч якось створює відчуття безпеки».
На запитання «Як Ви проводите свій час у період карантину» 37,2 % і 54,9 % відповідно «продовжують працювати дистанційно» та «продовжують навчатися дистанційно»; 38,9 % «спілкуються з рідними та близькими» та «займаюся хатніми справами»; саморозвиваються 25,7 % респондентів; 8,8 % «стараються знайти можливості для підробітку, оскільки я та моя сім’я відчуваємо нестачу матеріальних ресурсів»; достатньо велика кількість (30,1 %) «сидить у соціальних мережах».
До слова, 94,7 % респондентів, що взяли участь в опитуванні, користуються соціальними мережами. Із них 39,8 % – «від 1 до 3 годин», 15,9 % – «від 5 до 8 годин».
До дистанційної роботи «позитивно» ставиться 49,6 %, вважаючи, що «це добре, якщо хтось може працювати, не виходячи з дому, і при цьому отримувати заробітну плату»; 30,1 % демонструють нейтральну позицію, зазначаючи, що «щодо дистанційної роботи спокійний, хтось працює дистанційно, хтось – не дистанційно»; 20,4 % осіб, що взяли участь в опитуванні, оцінюють дистанційну роботу «негативно», оскільки це «свого роду дискримінація, не всі можуть працювати вдома, багато хто через запровадження карантину і неможливість працювати дистанційно втратив роботу».
До дистанційного навчання позитивно ставиться 43,4 % респондентів, які акцентують на тому, що «головне – це бажання людини вчитися, тим більше, що сучасний інтернет-простір дає багато можливостей для самоосвіти»; 31 % налаштовані негативно і зазначають, що «дистанційне навчання – це не навчання, хоча б тому, що можливості контролю за процесом суттєво обмежені»; 25,7 дотримуються нейтралітету: «Якщо немає інших можливостей навчатися, то можна і дистанційно».
Значущими проблемами, які виникають під час перебування на карантині, на думку наших респондентів, є: «неможливість перебувати на свіжому повітрі» – 45,1 %, «нестача коштів» – 32,7 %, «відсутність роботи» – 25,7 %. На конфлікти у сім’ї вказує 12,4 % опитаних, на неможливість купити продукти – 13,3 %.
На запитання «Якими стали Ваші відносини з рідними та близькими під час карантину» 68,1 % зазначають, що «не змінилися», для 14,2 % – «покращилися, але не суттєво», для 8 % – «погіршилися, але не суттєво».
Конфлікти «практично не виникають» у сімей 46,9 % опитаних, «часто виникають» – у 8 %.
Щодо очікувань до життя після скасування карантину, то 40,7 % вважають, що воно «не зміниться»; 15 % зазначають, що «погіршиться, але не суттєво»; песимістично налаштовані лише 4,4 % респондентів, які обирають варіант «значно погіршиться».
Під час карантину 35,4 % опитаних «працюють дистанційно», 8 % «працюють і дистанційно, і час від часу виходять на роботу»; «під час карантину втратили своє робоче місце» 3,5 %.
Гендерний розподіл учасників опитування такий: 15,9 % – чоловіки, 84,1 % – жінки. Середній вік опитаних – 34 роки.
Як засвідчують результати онлайн-опитування, громадяни України слідкують за ситуацією з коронавірусом, щоб унеможливити поширення хвороби – дотримуються карантинних заходів. Хоча вимушене перебування вдома стало для багатьох своєрідним викликом, та попри це більшість опитаних під час карантину навчаються або працюють дистанційно, знаходять час для заняття улюбленими справами та спілкування з рідними. До речі, для багатьох респондентів карантин не зіпсував стосунки з рідними та не сприяв потраплянню у конфліктні ситуації. Хоча карантин в Україні триває вже досить довго, та значна частина опитаних вірять у життя після карантину, сподіваються, що воно покращиться або не зміниться. І лише менше як 5 % українців налаштовані песимістично.
Ольга КУЗЬМУК,
кандидат соціологічних наук,
доцент кафедри загальної і соціальної
психології та соціології;
Валентина ЛЮБЧУК,
кандидат соціологічних наук,
старший викладач кафедри загальної і
соціальної психології та соціології