Четвертокурсниці факультету філології та журналістики Ольга Квятковська та Наталія Юсюк поспілкувалися зі студентами, які разом із ними навчаються в рідній альма-матер, і переконалися, які багатогранні та цікаві особистості наповнюють філологічно-журналістську родину. Ними стали Максим Кравчук, Ірина Плескач, Роман Царенко й Анастасія Хазова. Ці студенти встигають не лише вчитися, але й беруть активну участь у житті університету та й поза його межами також.
‒ Максе, чому ти обрав саме ФФтаЖ?
‒ Не знаю, чи можна сказати, що я обрав ФФтаЖ. Думаю, швидше він мене обрав, а не навпаки. Взагалі я з Вінницької області, і від мого рідного міста до Луцька відстань близько 400 кілометрів.
Насправді багато зірок на небі зійшлися для того, щоб я вступив на ФФтаЖ, бо шлях мій був без перебільшення тернистим. Зараз про це вже згадую з думкою, що воістину добре те, що добре закінчується. Перед університетом я навчався в коледжі на тій же ж спеціальності ‒ видавничій справі та редагуванні. Там я прийшов до висновку, що в невеликому містечку, в невеликому закладі освіти не так уже й багато можливостей. Склав ЗНО, подав заяву на відрахування за власним бажанням (через яку в мене й виникло досить багато труднощів), і ось я тут ‒ в місці, де можливостей предостатньо.
‒ Як наш факультет допоміг розкритися тобі як особистості?
‒ На ФФтаЖі знайшлося дуже багато людей і серед студентства, і серед викладачів, які стали для мене джерелом енергії, натхнення та бажання займатися чимось корисним. Дехто з них часто пропонував мені долучатися до подій, щодо яких неможливо лишатись осторонь, що я, в принципі, і не робив.
‒ Знаю, що ти актор театру «Гармидер». Як тобі вдалося туди потрапити?
‒ Пам’ятаю, якось я гортав стрічку у «Фейсбуці» і побачив оголошення про тренінг-кастинг, який проводив «Гармидер». Заповнив форму. Прийшов на просто неймовірну в плані емоцій і всього іншого подію й отримав роль у грі-читці. Подальша доля учасників залежала лише від них самих. Я зробив свій вибір.
‒ Тобто кожен із вас мав обрати, чи залишатись у «Гармидері», чи ні?
‒ Я би не став так категоризувати: «залишатися чи ні». Напевно, в когось було бажання та можливість, а в когось ‒ ні.
‒ У підсумку поділися: чи радив би ти вступати абітурієнтам саме на ФФтаЖ?
‒ Однозначно радив би. Я точно не уявляв п’ять років тому, що буду навчатись у Луцьку, займатися тим, що мені дійсно подобається, спілкуватися, співпрацювати та просто проводити час із надзвичайно цікавими та різноманітними людьми, більшість із яких я зустрів саме на ФФтаЖі.
Максим Кравчук – студент ІІ курсу спеціальності «Журналістика»
(освітня програма «Видавнича справа та редагування»)
Максим як актор театру «Гармидер»
‒ Іро, що стало причиною того, що ти обрала саме факультет філології та журналістики?
‒ Після закінчення коледжу, коли я думала про подальше навчання, я обирала не так заклад, як саме місто. У Київ не хотіла тому, що було дуже далеко, в Рівне ‒ теж ні. Хотіла в Луцьк, бо він мені подобається. Одночасно я подавала документи на два факультети СНУ імені Лесі Українки ‒ культури і мистецтв (на відділення хореографії) й філології та журналістики. Пройшла на обидва, але обрала саме ФФтаЖ тому, що він мені дуже близький. Я люблю мову, з другого класу постійно їздила на олімпіади та конкурси з української мови імені Петра Яцика. Мене це дуже захоплювало. До того ж, здається, що саме моя спеціальність більш престижна й у майбутньому буде більше можливостей для її реалізації. І так склалася доля, що саме цього року вперше оголосили набір групи студентів після закінчення коледжу, і мені випала чудова нагода потрапити саме туди.
‒ Розкажи докладніше про свою спеціальність. У чому полягає новизна?
‒ Спеціальність має назву «Середня освіта (Українська мова та література. Світова література)». Також можна вибирати між польською та англійською мовами. Я обрала першу, оскільки англійську не вивчала взагалі. Тим більше, польська цікавила мене вже давно, а тут випала така чудова можливість. Термін навчання скорочений ‒ 2 роки. Після цього можна вступати до магістратури.
‒ Знаю, що окрім любові до танцю, в тебе є й інша ‒ пісня. Чи маєш ти можливість розвивати ці таланти на ФФЖі?
‒ Факультет однозначно допомагає мені розвивати ці таланти, тому що вже за один рік навчання я встигла взяти участь у конкурсі «Міс ФФтаЖ», підготовка до якого була дуже витривалою та ретельною. Я ставила вальс для студентів, які готували перформанс. Також допомагала в організації та постановці хореографічних виходів для містера нашого факультету. Можу з упевненістю стверджувати, що ФФтаЖ ‒ це дуже-дуже вагомий крок у моєму житті.
‒ Радила б ти вступати абітурієнтам саме до нашого факультету? Чому?
‒ Звісно я раджу вступати на наш факультет, тому що ФФтаЖ ‒ це любов. Тут неймовірний декан, чудові студенти, хороші приятелі, друзі… Й узагалі, нереальна підтримка та шалена атмосфера, яка панує в нас на факультеті, ‒ це щось фантастичне.
Ірина Плескач – студентка І курсу
спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)»
Ірина на конкурсі «Міс ФФтаЖ»
‒ Романе, чому обрав саме ФФтаЖ?
‒ Із самого початку я планував вступати на історичний факультет, але коли отримав державне місце на ФФтаЖ, то дуже зрадів. Я завжди цікавився історією та літературою, а на нашому факультеті ці два моїх захоплення поєднуються.
‒ Як ФФтаЖ допоміг тобі розкритися?
‒ Дуже багато чим завдячую нашому факультету. Тут я вперше спробував виступати перед великою кількістю людей, вперше спробував себе як актор. Під час навчання в школі ніколи не виступав перед публікою, тому для мене це було чимось новим і цікавим.
‒ Чи радив би ти вступати до нас? Чому?
‒ Завжди усім друзям-абітурієнтам раджу вступати на ФФтаЖ. Аргументую це тим, що тут викладачі справді знають і люблять свої предмети, завжди лояльно та з повагою ставляться до студентів. Практично кожного дня на факультеті відбуваються усілякі дійства: театральні постановки, презентації книг, зустрічі з цікавими людьми.
‒ Я знаю, що ти граєш на гітарі та маєш чудовий голос. Як часто використовував свій талант на факультеті?
‒ Не дуже часто доводилося грати на гітарі чи співати. Співав тільки одного разу, під час заходу «На перонах долі». Там була сценка, де п’ятеро друзів-студентів чекають на свій потяг на вокзалі і вирішують трохи поспівати. Ми там співали всі разом. А от гітару я використовую в університеті частіше. Але здебільшого беру участь у різних перформансах як актор, а не музикант.
Роман Царенко – студент ІІІ курсу спеціальності «Філологія (Українська мова та література)» (фото з конкурсу «Містер ФФтаЖ»)
Роман із друзями-студентами
‒ Анастасіє, чому ти обрала ФФтаЖ?
‒ Я дуже хотіла навчатися на журналіста. Під час вступної кампанії відмовилася від державного місця на філології у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Я йшла за покликом серця ‒ обрала журналістику. До того ж, мені радили факультет філології та журналістики знайомі зі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Свого часу це був, справді, вартісний вибір. У нас хороший факультет.
‒ Як під час навчання на ФФтаЖ ти розвивалася, чим займалася ще?
‒ За 4 роки навчання було багато чого. Це і волонтерство у ВБФ «Серце до серця», і навчання у телешколі, і перші сюжети та зйомки на волинському телебаченні, навчання у Літній школі журналістики від усеукраїнської газети «День», відвідини національних телеканалів, розвиток туризму та молоді мого рідного містечка Клевань, неформальна освіта та безліч іншого, всього навіть не перечислю. Рік працювала SMM-спеціалістом, поєднавши роботу з навчанням. ФФтаЖ дає хороші професійні поштовхи. Викладачі завжди пропонують різні можливості, зокрема, як займатися науковою діяльністю, так і розвиватися практично. За ці чотири роки я намагалася взяти максимум і, думаю, що мені це вдавалося. У більшості випадків ставила у пріоритет на розвиток практичних навичок і намагалася спробувати якнайбільше, бо тільки з досвідом ти розумієш, що тобі насправді потрібно.
‒ Радила б вступати на ФФтаЖ?
‒ Викладачі та декан нашого факультету ‒ Юрій Васильович ‒ усіма силами сприяють розвитку кожного студента. Якщо ти хочеш розкриватись і розвиватися ‒ це вдасться, бо можливостей вистачає, і дуже важливо, коли викладачі підтримують і допомагають. ФФтаЖ ‒ це одна велика родина, де, окрім хорошого професійного розвитку, для тебе створюють можливість відвідувати різні заходи та зустрічатися з відомими людьми, з якими можна поспілкуватися особисто. У майбутньому це може зіграти для студента важливу роль.
Я отримала хороші знання, які мені знадобилися. Думаю, тут очевидна відповідь, чи я порадила би вступати до нас на ФФтаЖ ‒ звичайно, так!
‒ Я знаю, ти заснувала ГО «Віадук». Що надихнуло на такий крок? З чого ти починала?
‒ Надихнула проблема пам’яток архітектури національного значення України, що знаходяться у Клевані, зокрема замок князів Чарторийських XV століття та костел Благовіщення Пресвятої Діви Марії. Ще у той час усім якось було байдуже до цього, до розвитку туризму як такого, а мені, якщо чесно, це все боліло. Крім того, цікавилася розвитком молоді. Довго думали з Романом Смиком, переживала, не знала з чого почати створення ГО, та і мені потрібно було дочекатися 18-річчя, щоб зареєструвати документи. Почала спілкуватися щодо цього з Оксаною Салівончик, яка має величезний досвід у громадському секторі. З її допомогою та підказками все і втілили. Сьогодні Оксана – частина нашої команди, і я цим пишаюся. У нас справді дуже хороша команда, де кожен прагне розвитку, і це круто.
‒ На твоїй сторінці у «Фейсбук» можна побачити яскраве фото з провідними телеведучими телеканалу «1+1». Як тобі вдалося потрапити на «1+1»?
‒ Чесно скажу: зі мною зіграла випадковість, завдяки курсу Андрія Моклиці «Газетно-журнальне виробництво». Під час навчального процесу викладач дав нам завдання ‒ створити власний розворот. Я ж до цієї справи підійшла серйозно, і на наступний день пішла у магазин, де перегортала безліч журналів. Мій вибір зупинився на «Viva». Тоді я зосередилася на структурі, а не на сенсі. Отже, я придбала журнал, зробила свій розворот, орієнтуючись на знання та «Viva», а через кілька днів шукала щось для виконання завдань і випадково побачила у новинах «1+1», що проходить фотоконкурс. Потрібно було зробити фото саме з цим журналом, який я придбала. Подумала, а чому б і ні? Взяла участь, стала однією з переможниць і поїхала на екскурсію на «1+1». Випадковості у нашому житті невипадкові.
Анастасія Хазова – студентка ІV курсу спеціальності «Журналістика»
Фото Анастасії з ведучими телеканалу «1+1»
Фото надані інтерв’юєрами
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело