Проблема студентської адаптації – одна з найбільш серйозних соціальних проблем сучасності, що вимагає вже не стільки поглибленого вивчення, скільки пошуку продуктивного рішення на практичному рівні. Тому протягом вересня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки тривав проект відділу молодіжної політики та соціальної роботи «Адаптація першокурсників до умов навчання в університеті».
Для ефективної соціально-психологічної адаптації профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи, кандидат психологічних наук Тетяна Кулик запропонувала програму психологічної підтримки молоді, яку проводила в декілька етапів. Мета програми – вивчити психологічні особливостей студентів на першому етапі навчання, виявити чинники, що впливають на динаміку і якість адаптаційного процесу, розробити систему рекомендацій, що зможуть забезпечити підвищення ефективності навчальної діяльності студентів та дозволять молоді успішно функціонувати і розвиватися в університетській системі відносин.
Перший етап – анкетування
За допомогою анкети «Особливості соціальної, психологічної адаптації студентів першого курсу» були визначені типові для першокурсників очікування, ілюзії, переживання і складнощі, пов’язані з процесом адаптації до умов університетського навчання. У ході діагностичного етапу з’ясовано ряд питань, які є значущими для подальшої ефективної адаптації студентів. Зокрема, свідомість вибору навчального закладу, вплив оточення на зроблений студентом вибір, подальші цілі та плани першокурсника, сформованість почуття відповідальності за власну успішність у навчанні.
Другий етап – інформування
Під час інформаційних лекцій «Психологічні поради першокурсникам» молодь дізналася про специфіку вишівського навчання, яка багато в чому зумовлена відсутністю систематичного поточного контролю за якістю засвоєння знань. У середній школі, як відомо, контроль за навчальною роботою та засвоєнням виучуваного матеріалу здійснюється на кожному уроці. У ВНЗ, де немає щоденної перевірки знань, випускники шкіл отримують у цьому плані більшу свободу дій. Саме тому профконсультант Тетяна Кулик намагалася сформувати у студентів психологічну установку на самовиховання, самоосвіту, саморегуляцію своїх дій та поведінки.
Також розглядались й інші питання, як-от: для чого потрібні лекції? Як слухати і як використовувати лекційний матеріал? Як краще поводитися на семінарах і як підготуватися до них? Як краще конспектувати навчальний матеріал? Що таке сесія і як підійти до неї «озброєним»?
Третій етап – консультування
Можна виокремити два головних критерії соціально-психологічної адаптації: по-перше, це успішність, почуття задоволеності результатами навчальної роботи; по-друге, так званий соціальний успіх, який полягає як в освоєнні нових умов життя, так і в завоюванні авторитету в студентському колективі й у викладачів ВНЗ. Саме з цими двома критеріями пов’язані основні страхи молоді, а саме: невпевненість щодо налагодження товариських взаємин з одногрупниками та страх перед майбутніми іспитами. Це з’ясувалося під час індивідуальних бесід та консультацій зі студентами першого курсу, які були спрямовані на подолання в молоді станів невпевненості й підвищеного занепокоєння. Під час спілкування було помічено, що деякі з них починають уже зараз, ще задовго до самої сесії, переживати страх перед іспитами. Тривожні думки про можливу невдачу спричинені різними ситуаціями: «не здати іспити», «не отримати стипендію», «розчарувати батьків». Такі стани відволікають від навчання, заважають зібратися, зосередитися, позбавляють студентів упевненості у собі, у своїх можливостях.
Четвертий етап – тренінг
Для запобігання станів занепокоєння та знаходження оптимальних моделей поведінки у студентському середовищі 27 вересня профконсультант Тетяна Кулик провела психологічний тренінг «Адаптація студентів-першокурсників до умов навчання в університеті».
Під час заходу проводили корекцію хибних очікувань і типових ілюзій щодо навчання, знаходили оптимальні моделі поведінки у студентському середовищі, добирали оптимальні стратегії навчання, формували почуття згуртованості групи через включення першокурсників у групові дії для вирішення поставлених завдань. Наприкінці заняття студенти отримали «мотиваційний поштовх» – підвищення мотивації навчання пов’язане з актуалізацією життєвих планів, мрій щодо професійної самореалізації.
Бажаємо всім першокурсникам знайти і не загубити відчуття самого себе, зрозуміти, чого хочеться, та йти до поставленої мети!
Тетяна КУЛИК,
кандидат психологічних наук,
профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело