З 14 березня купуйте новий випуск глянцевого додатка «Маршрут № 1. Україна – модниця!». Читайте у ньому про «моду як вияв внутрішнього світу», чому вона не може бути аполітичною та як впливає на актуальні події.
Здавалося б, сьогодні, коли Україна переживає серйозні історичні випробування, не час говорити про моду, думати про легкі весняні сукні, оригінальні черевички, сумочки, капелюшки та прикраси. З іншого боку, це джерело натхнення й позитиву, яких нині так не вистачає. Згадаймо хвилюючі історії наших бабусь, мам та інших жінок, що пережили воєнні часи. Про маленькі радості: як зі старих штор шили сукні, з килимів – черевички. Або «сцени» з документальної книжки Світлани Алексєєвич «У війни не жіноче обличчя», коли жінки на війні перешивали свої військові речові мішки на спідниці… За це начальство карало їх, але знову й знову жіноцтво шило та перешивало, удосконалювало, прикрашало й урізноманітнювало свій гардероб, естетизувало навіть те, що, здавалося б, не мало жодних шансів стати красивим. Зі свіжих прикладів – майдан. Волонтерки попри втому й знесилення намагалися гарно виглядати. На Грушевського можна було зустріти дівчину, яка щодня приносила їжу і гарячий чай. Її біла курточка й лижні штани почорніли від сажі, але вона завжди одягала… віночок.
Сьогодні, як і колись, моду не можна розглядати як щось ізольоване і просто красиве, як красу заради краси. У ній ми «зчитуємо» суспільні настрої того чи того часу, історичні події, традиції. Гортаючи альбоми з модою тих чи тих часів у різних країнах, ми чітко можемо лише за візуальними образами прослідкувати розвиток суспільства: «відлиги» та важкі часи, часи дефіциту та безмежного вибору… Сьогодні в Україні нова мода – не кітч «до теми», а така, що переосмислює та продукує.
«У часи перевиробництва не лише речей, а й інформації, інтелект та почуття повинні пробиватися назовні. Якби я була дизайнером, мріяла би присвятити колекцію жінкам офіцерів і солдатів кримських гарнізонів. Адже, на мою думку, мода не може бути аполітичною, особливо коли це стосується правди і торкається глибинних почуттів людей. У 2009-му я розізлилася на Карла Лагерфельда, який, незважаючи на війну в Грузії, випустив колекцію «Париж–Москва», присвячену Росії, – пише у своїй традиційній колонці головний редактор газети “День” Лариса Івшина. – Події в Україні та світі мають відображатися на моді. Принаймні мені цього дуже б хотілося... Ось, наприклад, у Вікторії Барон була колекція, присвячена Київській Русі, яку вона зробила задовго до подій на майдані. Але коли молодь рятувалась у стінах Михайлівського монастиря, я сказала, що ми повертаємось у часи Батия... Тож така мода – ще й пророк...»
У новому «Маршруті № 1» читайте про важливі соціальні й арт-проекти 34-го Ukrainian fashiоn week, вплив революційних подій у країні на моду – в актуальному інтерв’ю з Іриною Данилевською. Також автори «Маршруту № 1» підготували для Вас низку цікавих та ексклюзивних матеріалів – легенди ХХ століття, які задавали моду, збірний образ жінки-весни–2014 від Наталі Балабанової, «Кулінарний гід» зі «скарбами» Кримського півострова та витонченим смаком ліванської кухні. Також на сторінках «Маршруту» – один день із українською моделлю Альоною Бевзою, унікальна інфографіка про еволюцію народного вбрання від часів Київської Русі до ХVІІІ ст. та безліч іншої цікавої інформації.
Запитуйте «Маршрут № 1. Україна – модниця!» з 14 березня в місцях продажу преси або замовляйте на сайті газети «День».
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело