![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/5_2.jpg?itok=Hi97XbZo)
2015 року Анна Авраменко закінчила історичний факультет і одержала кваліфікацію політолога. Дівчина вирішила після навчання стати волонтером та ще взимку подала аплікаційну форму на участь у міжнародному молодіжному обміні Європейської волонтерської служби / European Voluntary Service (EVS) у рамках програми «Еразмус+».
– Анно, звідки виникла ідея стати волонтером?
– Декілька років тому один хлопець розповів мені про можливості для молоді та, зокрема, про EVS. Не дуже вірила, що є програми, які покривають усі витрати, й у те, що звичайна дівчинка з невеликого міста може пройти такий великий конкурс. Тоді я не надала цьому значення, а дарма. Також викладачі нашої кафедри політології та державного управління неодноразово наголошували нам про те, щоб ми брали участь у різноманітних програмах і тренінгах, адже молодь повинна бути активною. В кінці 2014 р. у стрічці новин прочитала інформацію про потребу волонтерів в Естонії. Основні вимоги: щире бажання приділити свій час волонтерській роботі, середнє знання англійської та відмінне володіння російською мовою. Так я загорілася цією ідеєю: вчусь на IV курсі, отже вже восени змогла би поїхати на програму. Оскільки конкурс не маленький, спочатку отримала понад 20 відмов, перш ніж отримала лист з омріяною позитивною відповіддю.
– Чи мала раніше ти подібний досвід роботи волонтером?
– Звичайно. Я була волонтером на музичних фестивалях, екологічних заходах. Також волонтерила під час Революції гідності. Перед від’їздом реалізувала власний проект – тренінг про історію волонтерського руху «Voloнтерство UA» в рамках програми Студії живої історії за підтримки колеги Ірини Полєтухи.
– Де ти зараз перебуваєш? Які були твої перші враження?
– Зараз я працюю в Талліні, Естонія. Перше відчуття – шок. Ще вчора я була в рідному місті, а сьогодні в двоповерховій квартирі, де, крім мене, ще шість волонтерів – українка, росіянка, дві німки, австрійка й іспанець.
– Що входить у твої основні обов’язки?
– Я волонтерка в дитячому садочку. Працюю з дітками від 3 до 6 років, котрі не можуть самостійно ходити ніжками. Придумую всілякі ігри, допомагаю пересуватись, їсти, ходити на прогулянки. В мене чудовий колектив, який постійно підтримує та ставиться з розумінням.
– Чи проходиш ти якесь навчання під час роботи волонтером?
– Мій проект триває 9 місяців. За цей час у мене будуть курси вивчення естонської мови та безліч тренінгів, які збирають усіх естонських волонтерів: ми говоримо про те, що нас непокоїть, ділимося досвідом та можемо знайти нових друзів. Також за цей час я повинна написати власний проект і реалізувати його. Відповідно матиму змогу отримати фінансування від Erasmus+.
– Які цікаві події відбулись за місяць твого перебування в Талліні?
– Встигла побачити майже всю Естонію, адже вона дуже маленька. Відвідала Ригу, а в планах – подорожі Європою.
– Що ти хочеш побажати нашим студентам?
– Дорогі студенти, пам’ятайте один чудовий вислів «Give the best of yourself – is a good beginning to improve the society». Я взяла його собі на озброєння. Навіть коли я приїхала сюди, то він висів у мене над ліжком.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО,
заступник декана з виховної роботи
історичного факультету
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело