21 листопада в інститут філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки завітав поет, прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, бубабіст Олександр Ірванець. Зустріч зі студентами організувало мистецьке об’єднання «стендаЛь».
Пан Олександр приїхав до свого рідного Луцька з презентацією двох видань – книги віршів «Пісні війни» та перекладами п’єс Януша Гловацького «Найвищі будинки, найглибші могили». До речі, автор привіз уже 26-ту авторську збірку творів і 8-му перекладних.
Розпочалася розмова з перекладів польських п’єс. Чому обрано саме твори Януша Гловацького? Популярність і ще раз популярність: п’єси Я. Гловацького йдуть на Бродвеї (Нью-Йорк, США), в Києві в Молодому театрі (зокрема, вистава «Четверта сестра»). Присутні почули уривки з п’єси «Попелюха» (дії відбуваються у виправному закладі для дівчат). Пан Олександр пишається цим перекладом, адже він не просто перекладав, а й навіть творив власне український тюремний сленг (бо ж досі злочинці використовують російський). Читання п’єс було артистичне, жартівливо-іронічне, за що молодь віддячувала гостю уважним слуханням, сміхом і бурхливими оплесками.
Знаково, що в День гідності та свободи в студентській аудиторії Олександр Ірванець сіяв поезію, написану напередодні Євромайдану та в період найзапекліших боїв та в миті невеликих перемог. Спершу суспільно-політичні й іронічно-сумні вірші публікував на власній сторінці у Facebook, де отримував сотні лайків. Усе це окрилювало поета, підвищувалася самооцінка та зростало бажання до перемоги та волі. Ідея видати ці твори окремою книгою виникла в Леоніда Фінберга, головного редактора видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія». Як зізнався Олександр, збірку він уявляв собі лише з великою кількістю фотофактів Революції гідності. Зрештою, так і сталося. «Пісні війни» стали мегаілюстрованою та глибоко змістовною збіркою. До видання ввійшло 20 поезій. У політичних віршованих «штучках» О. Ірванця присутня жорстока, негативно забарвлена лексика (цього й треба було очікувати, адже саме цим творчість відзначається справжністю, відвертістю, епатажністю, реальністю). «Ситуація, що виникла в Україні, не потребує лагідних слів, пестливих чи зменшувальних суфіксів», – наголосив поет.
Після Ірванцевого монологу настав час полілогу. Студентів цікавила перекладацька «кухня», український кінематограф, друзі-письменники, місце української літератури у світі, видавнича діяльність (на думку пана Олександра, найкраще і найуспішніше видавництво в Україні – «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», проте загалом відзначає занепад видавничої діяльності в державі. Можливо, лише через 10 років Україна похизується видавництвами західноєвропейського рівня).
Звісно, студенти і викладачі змогли поповнити свою домашню бібліотеку безцінними книгами Олександра Ірванця. Також автор зробив дарунок книгозбірні СНУ імені Лесі Українки, де на полиці будуть стояти новенькі збірки поезій та перекладів.
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
P. S. І трішки віршів!
За рік до початку
Не рефлексуй, не ремигай,
Якщо ти України син,
Негайно валянки вдягай
І знов наколюй апельсин!
Згадай ту осінь, і той сніг,
Згадай той весь прекрасний час,
І замість нам боятись їх,
НЕХАЙ ВОНИ БОЯТЬСЯ НАС!
(22 листопада 2012 р.)
***
Ми мусимо і будемо триматися,
Що б там не домовлялись угорі.
А вже сьогодні – п’ятниця,
тринадцяте.
Готуєтесь до свята, упирі?
Та ми іще побачим, хто святкує,
А хто тут просто так, не приділах.
Осиковий кілок і срібна куля
Ще знайдуться у нас на вовкулак!
(13 грудня 2013 р.)
***
Змивай новорічне похмілля!
Для тебе сумна новина:
Скінчилося перемир’я,
У твоїй країні війна.
Вона поновилась зненацька.
Негадана і неждана,
Війна оця громадянська,
Велика і вітчизняна.
Що скажеш ти синові, доньці,
Або чужим дітлахам,
Допоки в твоїй сторонці
Панує неситий Хам?
І як воно буде – нести
В майбутнє оцю вину?
Вставаймо, браття і сестри!
Пора іти на війну!
(11 січня 2014 р.)
Ось і знову ми з вами до краю
дійшли,
Бо почули: «Вставай і йди!»
Стоїмо тепер тут – ми єврохохли,
Єврокацапи і єврожиди.
Ми на повні легені п’ємо
Газ із димом – за жмутком жмут.
А чому ми тут стоїмо?
БО НАША ЄВРОПА ТУТ!
(20 січня 2014 р.)
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело