12 березня в інституті філології та журналістики Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбулася урочиста академія до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Відкриваючи її, декан інституту, доцент Юрій Громик підкреслив злободенність Кобзаревого слова в наш нелегкий для України час і наголосив, що сьогодні, як ніколи, потрібно особливо уважно вчитуватися в рядки Шевченкових поезій, які допомагають українцям почуватися саме українцями.
Було заслухано доповіді завідувача кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, професора Марії Моклиці («Алегорія у творчості Т. Шевченка»), докторанта кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури, доцента кафедри української літератури Ольги Яблонської («“Де ж слава ваша??? На словах!”: Шевченкові розмисли про нову національну еліту»), доцента кафедри української літератури Лариси Семенюк («Молитовний дискурс поезії Тараса Шевченка»), професора кафедри української мови, завідувача кафедри романських мов та інтерлінгвістики Ніни Данилюк («Мовний образ Божої матері в Євангелії та в поезії Тараса Шевченка»), завідувача кафедри слов’янської філології, професора Луїзи Оляндер («Художньо-філософський образ світу Тараса Шевченка в поезії та мистецтві»), завідувача кафедри історії та культури української мови, професора Світлани Богдан («Самономінації в епістолярних текстах Тараса Шевченка»), доцента кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Вікторії Соколової («“Смерть поета” Р. М. Рільке як присвята Т. Шевченкові (проблема адресації та перекладацьких версій)»), професора кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури Надії Колошук («Шевченківські мотиви в поезії Івана Гнатюка») та доцента кафедри соціальних комунікацій Олени Кошелюк («Шевченко як об’єкт психоаналітичних розвідок»).
Кожна з цих доповідей стверджувала сучасний погляд на різні аспекти творчості Великого Кобзаря, доповнюючи, а то й переосмислюючи вже відомі грані поетичного, образотворчого, релігійного світогляду, думок і прагнень Генія та Національного Пророка України. Власне, це була навіть не сама лише філологія, а спілкування зі студентами та викладачами в плані синтезу наук, де мовознавство, літературознавство, філософія, релігієзнавство, психологія творчості, зрештою, психоаналіз поєднувалися у дивовижній гармонії й слугували завданню створити в слухача більш розмаїте уявлення про постать і багатовимірну творчу й духовну спадщину Тараса Шевченка.
Максим КИРИЛЕНКО
Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело