![Візит ректора Ігоря Коцана Візит ректора Ігоря Коцана](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/risunok5.jpg?itok=e5YbNXlU)
На початку квітня ректор СНУ мені Лесі Українки Ігор Коцан перебував у Республіці Польща у складі делегації Спілки ректорів вищих навчальних закладів України у рамках проекту Варшавської політехніки «Польсько-українська співпраця представницьких організацій ректорів задля вдосконалення діяльності закладів вищої освіти», який реалізується Фундацією польських ректорів і Спілкою ректорів вищих навчальних закладів України за рахунок коштів Міністерства науки і вищої освіти Республіки Польща та під патронатом Міністерства освіти і науки України.
Також до складу делегації Спілки ректорів України увійшли ректори Анатолій Мазаракі (Київський національний торговельно-економічний університет) (керівник делегації), Анатолій Васильєв (Сумський державний університет), Микола Дмитриченко (Національний транспортний університет), Володимир Пономаренко (Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця); проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Бех; радник міністра освіти і науки України Наталія Лукова-Чуйко; відповідальний секретар Спілки ректорів України Ярослав Болюбаш.
Польську сторону представляли Єжи Возніцький – президент Фундації польських ректорів, лідер проекту; Ян Шмідт – президент Конференції ректорів академічних шкіл Польщі, ректор Варшавської політехніки; Веслав Банись – почесний президент Конференції ректорів академічних шкіл Польщі, член Правління Європейської асоціації університетів, член Ради Національної агенції академічних обмінів Польщі; Анджей Лесицький – ректор Познанського університету імені Адама Міцкевича; Веслав Белявський – ректор Варшавського університету природничих наук; Себастьян Томаш Колодзейчик – голова Ради Національної агенції академічних обмінів NAWA; Ірина Дегтярьова – програмний координатор проекту; проректори Познанського університету.
Ігор Коцан взяв участь у дискусії на тему «Фінансування університету: нові правила регулювання та механізми» за результатами дослідження, проведеного в Україні та Польщі групою українсько-польських експертів. Під час обговорення було розглянуто питання системного рівня (суб’єкти, які повинні брати участь у фінансуванні вищої освіти; модель фінансування закладів вищої освіти, зокрема алгоритм (формула) та його критерії; фінансування сталих видатків ЗВО, зокрема на утримання матеріальної бази, включаючи витрати на електроенергію) й інституційного (фінансування організаційних підрозділів у ЗВО; централізація та децентралізація фінансового менеджменту; підзвітність (відповідальність) і прозорість діяльності університету; досвід ЗВО у підвищенні ефективності економічної діяльності). Результати дискусії представлені у фінальному документі «Спільна резолюція КРАШП – Спілка ректорів ВНЗ – Фундація польських ректорів», який буде направлений у Міністерство освіти і науки України та Міністерство науки і вищої освіти Республіки Польща як аргументація для збереження державного фінансування. Поспілкувався Ігор Ярославович і з директором із питань управління, фінансування та розвитку суспільної політики Європейської асоціації університетів (Бельгія) Томасом Естерманном, який теж долучився до обговорення проекту резолюції.
Українські ректори також взяли участь у роботі конференції «Університет XXI століття: від Гумбольдта до Університету 4.0», організованої Познанським університетом імені Адама Міцкевича з нагоди свого 100-річного ювілею, та відвідали нові об’єкти навчальної та науково-дослідної інфраструктури – факультет політології та журналістики і Великопольський центр передових технологій. Варто зауважити, що Познанський університет імені Адама Міцкевича – один із найбільших наукових центрів у Польщі. Заклад освіти також має відділення в Гнєзно, Каліші, Пілі та Слубіці. У Великопольському центрі передових технологій, який відвідала українська делегація, функціонують лабораторії, скомпоновані за трьома напрямами: наука про матеріали (лабораторії мікроскопії та наномеханічних вимірювань, масової спектрометрі, NMR спектрометрії, термального аналізу, інфрачервоної спектроскопії, рентгенівських променів, хроматографії), біотехнологій (лабораторії біомедичної біотехнології, рослинної біотехнології, промислової біотехнології), хімічні технології та нанотехнології (лабораторії синтезу особливих умов, термальних аналізів, електрохімічної, термальної та механічної обробки, особливого обладнання, обробки пластику, реологічних, механічних характеристик).
Крім того ректором Ігорем Коцаном досягнуто домовленостей про підготовку двосторонніх договорів про співпрацю між СНУ імені Лесі Українки та Познанським університетом імені Адама Міцкевича, якими передбачено реалізацію програми «Подвійний диплом», програми обміну студентами для проходження теоретичного навчання та практик і двостороннє стажування викладачів обох університетів тощо.
Зважаючи на досвід польських колег, Ігор Ярославович під час засідання ректорату 16 квітня закцентував на потребі вивчити досвід функціонування Великопольського центру передових технологій (Познань) і на його основі оновити концепцію наукового парку СНУ імені Лесі Українки, створивши такі ж лабораторні комплекси. За задумом робочої групи, науковий парк – це академічна взаємодія з діловими, громадськими та добровільними організаціями для створення соціального, культурного й економічного впливу через обмін знаннями; платформа для кластера знань на основі підприємницької діяльності з передачею технологій та обміном досвідом із університетом; інноваційне середовище як інструмент для забезпечення підприємницьких амбіцій ЗВО, а також вигодонабувача підприємницьких досягнень університету.
Потреба у створенні такого об’єкта в Луцьку зумовлена й такими чинниками: близькість до країн Євросоюзу та Білорусі; невеликі підрозділи у регіональних інноваційних центрах – чудова платформа для втілення стартапів і потреб малих компаній. Спорудження наукового парку лише посилить авторитет університету. Враховуючи стратегію розвитку СНУ імені Лесі Українки, науковий парк:
- прискорить розвиток соціального, культурного й економічного секторів через обмін науковими знаннями;
- налагодить співпрацю з національними та міжнародними організаціями з освіти, бізнесу тощо;
- стане діловим партнером для представників місцевого бізнесу;
- забезпечить фінансову стійкість університету та вигідне позиціонування на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
До переваг такої моделі функціонування парку ректор Ігор Коцан зарахував:
- виконання відповідальності університету щодо зростання національної та регіональної економіки;
- можливості академічної взаємодії університету (від робочих місць для студентів до великих спільних науково-дослідних проектів (наприклад, «Горизонт–2020»));
- забезпечення сприятливих умов для спільного розвитку бізнесу й університетських досліджень;
- високотехнологічне обладнання робочих місць;
- підвищення репутації університету через великомасштабну взаємодію з бізнесом.
Цей напрям роботи вимагає і створення відповідних структурних підрозділів. Окрім науково-виробничого парку повинні функціонувати й центр інновацій і студія комерціалізації, аби сформувати ефективну взаємодію у трикутнику нові технології та послуги – комерціалізація інтелектуальної власності – підприємство. Команда супроводу підприємств забезпечуватиме три основні функції:
- розвиток бізнесу (передача знань і консультування, стратегічні партнерства, ділова інтеграція в ЄС);
- інтелектуальна власність (комерціалізація інтелектуальної власності, нові технології та послуги, студентське та випускне підприємство, студія комерціалізації);
- ділове розміщення (науково-виробничий парк, центр інновацій, студія комерціалізації).
Озвучив ректор й очікувані результати від проекту наукового парку: молоді компанії можуть отримати професійний супровід від СНУ, іншу будь-яку необхідну допомогу чи замовити дослідження в лабораторіях наукового парку. За прогнозами, за рік у науковому парку буде започатковано низку стартапів, а СНУ зможе залучити 6–10 компаній.
Відділ зв’язків із громадськістю
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело