Минулого тижня відбулась прес-конференція ректора Лесиного вишу Ігоря Коцана «Освіта та наука у СНУ імені Лесі Українки: перспективи та пріоритети». Її скликали, аби обговорити основні аспекти здійснення міжнародної співпраці, звернути увагу на пріоритети і сформувати плани на майбутню роботу в освітній і науковій сфері університету та національної вищої школи, дати відповіді на запитання волинян щодо розвитку вишу, ознайомити з новими законами та тенденціями розвитку науки та освіти не лише України, а й світу.
Китайська система освіти незабаром прийде і на Волинь
Ігор Ярославович зупинився на системі освіти в Європі, об’єднанні вищих навчальних закладів, організації міжнародної співпраці у СНУ імені Лесі Українки, відкритті представництв у Європі.
Кількість випускників шкіл, що стають студентами вишів, яких в Україні налічується 334, невпинно зростає. Якщо за часів Радянського Союзу вишу освіту здобували 15-20% випускників, то тепер 80%. Тому постало питання якості вітчизняної освіти, монополізації, об’єднання вищої школи задля конкурентоспроможності в європейському просторі.
На сьогодні усі світові університети мають спільні об’єднуючі складові – навчальні, наукові, а згідно з вимогами часу з’явилася ще одна – інноваційна, тобто, необхідні у діяльності вишів нововведення. За словами ректора, наразі СНУ імені Лесі Українки якраз і працює над впровадженням нововведень у діяльність університету. Серед них – зміна статусу та оголошення університету Східноєвропейським національним, що передбачає можливість інтеграції у науковий освітній простір.
Сьогодні основний акцент в науковому світі ставиться на прикладні дослідження. У нашому університеті кожна наукова розробка повинна мати практичну реалізацію. Зараз ми затверджуємо тему докторської дисертації, потім проводиться упродовж 5 років наукове дослідження, захищається дисертація, а після цього ми шукаємо шляхи практичної реалізації своїх напрацювань.
Має бути навпаки. Спочатку повинно бути замовлення підприємств на предмет дослідження, затверджена тема дисертації на вченій раді університету, наукові результати якої будуть практично реалізовані. Цього будемо прагнути, і кожна кафедра нашого університету повинна виконувати прикладні дослідження. Так працюють в провідних університетах світу.
Сьогодні досить актуальним є питання ефективного використання бюджетних коштів. Тому потрібно максимально звернути увагу на підготовку наукових кадрів. Захисти докторських та кандидатських дисертацій мають відбуватися вчасно (до закінчення навчання). Рішення про зарахування на навчання до аспірантури та докторантури будемо приймати на вченій рада університету і тільки при умові коли є виконано не менше 50 % дисертаційного дослідження. Персональна відповідальність за невчасний захист докторських та кандидатських дисертацій буде покладатися на наукових керівників та консультантів.
Особливу увагу слід звернути на кафедри університету, де протягом останніх п’яти років взагалі не проводився прийом на навчання в аспірантуру та докторантуру та на ті кафедри, де такий прийом відбувався, але не було захищено жодної кандидатської чи докторської дисертації.
Результати прикладних досліджень актуальні, але не слід забувати і про фундаментальні дослідження. Оскільки, класичні університети – це впершу чергу фундаментальна наука, яка приносить найбільші дивіденди. Як приклад, можу привести слова нашого професора, доктора фізико-математичних наук Свідзинського Анатолія Вадимовича: «Тихо Браге, данський астроном хотів провести наукові дослідження, але не мав на це коштів. Тоді Король дав йому гроші та острів, де Браге побудував унікальну обсерваторію де провів численні спостереження. Він сам зробив інструменти та з високою точністю виміряв координати планет. Через 27 років матеріали цих спостережень допомогли німецькому вченому Йоганну Кеплеру розрахувати траєкторії планет та встановити форму траєкторій – Закони Кеплера. Пізніше Ісаак Н’ютон пояснив ці закони і відкрив всесвітнє тяжіння». Інший приклад: «Ерне́ст Ре́зерфорд, британський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії описав будову атома. Через 35 років було розроблено атомну бомбу». Як бачимо, фундаментальні наука має надзвичайно важливе значення, тому такі дослідження в нашому університеті потрібно активно підтримувати та розвивати.
У планах університету такі нововведення: зміна його структури, знаходження додаткових джерел фінансування, впровадження міжнародної співпраці. Для цього викладачами та ректором університету вивчається досвід закордонних університетів щодо новітніх критеріїв визначання рейтингу вишу. Якщо раніше на рейтинг впливав науковий та викладацький рівень, то тепер велику роль відіграє наявність у начальному закладі іноземних студентів.
Тобто аби виправдати статус «Східноєвропейський національний», в університеті має навчатись 10% студентів з-за кордону. Ефективність роботи закордонних університетів на даний час оцінюється за кількістю іноземних студентів, які там навчаються. Якщо університет немає 10% іноземних студентів, то такий вуз може не отримати ліцензію на освітню та наукову діяльність. Також важливу роль відіграє академічний кадровий потенціал. Тому СНУ посилює роботу відділу міжнародного співробітництва, планує створити у ньому підрозділи, які працюватимуть з іноземними студентами, зі створення позитивного іміджу університету. Ігор Ярославович впевнений, що у недалекому майбутньому і СНУ знайде партнерів для того, аби концентрувати свій потенціал і стати конкурентоспроможним у світі науки, освіти й інноваційних технологій.
А починати об’єднувати університети, на думку Ігоря Коцана, потрібно з об’єднання кафедр. Наразі найбільш ефективна кафедра СНУ налічує 20 кандидатів та докторів наук. «Кафедра, створена під одного викладача, що на ній працює до п’яти осіб, не є результативною».
Серед новітніх систем освіти Ігорю Коцану імпонує китайська. На сьогодні в Китаї налічується 100 мільйонів студентів. У 2030 році уряд Китаю задекларував у країні вже 400 мільйонів студентів. В Китаї виконуються державні програми, де кожен рік 1 мільйон студентів за державні кошти навчаються у вишах світу. Крім того, за державні кошти створюються центри при найвідоміших вишах світу (наприклад, Інститут Конфуція), аби китайські викладачі могли вивчати наукові програми та згодом передавати необхідну інформацію у свою країну. Навіть в Україні є такі центри при трьох університетах. Тобто в Китаї розуміють, що вкладені в освіту кошти не пропадуть, і всіляко підтримують освітні та наукові програми на державному рівні. Ігор Ярославович впевнений, що китайська система освіти незабаром прийде і на Волинь.
Майбутнє – за дистанційним навчанням
На всесвітньому економічному форумі, що відбувся у Далласі, засновник компанії «Майкрософт» Білл Гейтс озвучив думку, що майбутнє освіти – за дистанційним навчанням у режимі он-лайн.
У XIX ст. локомотивом економіки була пара, в XX ст. – електрика, в XXI – інформаційні технології. Ігор Коцан упевнений, що при запровадженні системи дистанційного навчання випускникам не потрібно буде вступати до вишів в Україні, а, сидячи вдома за комп’ютером, можна буде здобувати освіту в будь-якому вищому навчальному закладі світу. Тож у СНУ також запроваджується дистанційне навчання, вже створений офіс інформаційних або «хмарних» технологій, що невдовзі розпочне роботу. 1111 користувачів-викладачів зможуть мати доступ до інтернету, писати спільні проекти, проводити спільні дослідження, обмінюватись інформацією для написання спільних статей, створювати спільні наукові програми для викладання того чи іншого предмету.
Крім того, СНУ відкриває представництва на кордоном, зокрема, у березні цього року після дружньої зустрічі делегації асоціації «За майбутнє» (м. Мадрид, Іспанія) з адміністрацією університету було підписано угоду про співпрацю.
Також підписано договір з Краківською гірничо-металургійною академією імені С. Сташіца, яка безплатно зарахує до себе 15 студентів з фізичного факультету СНУ, що навчаються за спеціальністю «інформатика», на спеціальність «інформаційне управління». Йде обговорення можливостей подібної співпраці з вишами Італії, Франції, Польщі, Америки, Німеччини.
У СНУ впроваджують мовну стратегію
У СНУ в 2011 році на вченій раді ухвалили рішення щодо запровадження мовної стратегії. Згідно з ним, усі викладачі мають вільно володіти якоюсь іноземною мовою, насамперед англійською. Натомість керівництво вишу планувало підтримати таку ініціативу 10-15-відсотковою надбавкою до заробітної плати. На жаль, ця стратегія не була виконана.
Та в 2013/2014 навчальному році серед першокурсників будуть обрані ті, хто буде навчатися у групах з викладанням усіх предметів англійською мовою, що, безумовно, підніме рейтинг самих студентів і дасть їм змогу здобувати другу освіту за кордоном та бути більш конкурентоспроможними на ринку праці серед усіх інших випускників вишів.
Як приклад вдалого впровадження мовної стратегії, ректор вишу навів досвід Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому після проведення соціологічного опитування і виявлення 8% студентів, що вільно володіли англійською мовою, створили центри з вивчення іноземної мови. Студентів університету практично зобов’язували навчатись додатково в цих центрах. Така стратегія дала результати. За рік відсоток студентів з вільним знанням англійської мови збільшився з 8 до 30%.
В СНУ так само створені курси іноземних мов. Та, на жаль, наразі волинські студенти виявляють дуже малу активність у вивченні мов. Заставити їх практично неможливо, бідкається Ігор Коцан. «Невже вони не розуміють, що знання англійської мови надасть їм квиток у щасливе, забезпечене майбутнє».
У Луцьку планують збудувати надсучасні ботанічний сад...
У 1997 році на баланс СНУ була передана 10-гектарна ділянка землі у розмірі 10 га – територія ботанічного саду. «На жаль, в результаті політики Луцьких міських депутатів, з цих 10 га залишилось тільки два. Навіть не питали нашої згоди, коли віддавали добрий шматок землі під створення дитячої залізниці».
У результаті нам було віддано в оренду 10 га землі на вулиці Потебні. Причому віддати землю у постійне користування чи надати ділянці статус природоохоронної зони депутати Луцької міської ради не можуть через розташування на її території частини річки Стир.
Та незважаючи на цю прикру обставину, спільно з університетом Німеччини був розроблений проект будівництва надсучасного ботанічного саду вартістю 20 мільйонів євро. З цих грошей 5-10% має профінансувати СНУ, для отримання інших коштів будуть залучати інвестиції, надавати заявки на отримання грантів. Проект ботанічного саду підтримав і Луцький міський голова Микола Романюк.
…та студмістечко – науково-технологічний парк
Ознайомив Ігор Коцан і з проектом будівництва студентського містечка, а точніше, цілого науково-технологічного парку, що планують збудувати на території колишньої військової частини, що на розі вулиць Львівської і Червоного Хреста у Луцьку. Наразі розроблена передпроектна пропозиція. Триває процес погодження у Міносвіти і в Адміністрації Президента.
На 5 жовтня запланована міжнародна науково-практична конференція, тема якої буде стосуватися інфраструктури університетів, трансферу технологій, і створення науково-технологічних парків. До Луцька запрошені 200 ректорів найбільших українських та іноземних вишів. До цього часу проект має бути готовий.
Площа майбутнього студмістечка – науково-технологічного парку – близько 100 тисяч квадратних метрів, при цьому, якщо брати середню ринкову ціну квадратного метра такого будівництва (500 доларів), вартість всього проекту сягає 50 мільйонів доларів. А проектна документація вартує до 5% від вартості всього проекту (приблизно 2 мільйони доларів). «Є домовленість з головою Наглядової ради Ігорем Петровичем Палицею. Він допоможе з фінансуванням цього проекту». Крім того, СНУ шукатиме інших інвесторів, братиме участь у грантах. Очікують і допомоги із державного бюджету. Та Ігор Ярославович стовідсотково впевнений, що гроші знайдуться.
Крім того, Ігор Коцан висловив щиру вдячність народному депутатові Ігорю Палиці як колишньому випускнику вишу та нинішньому голові Наглядової ради за безкорисливе регулярне вкладання коштів у розвиток СНУ.
Реалізація проекту займе близько двох років. В першу чергу передбачено будівництво наукових лабораторій, а навколо них – інфраструктури. Навчальний корпус розрахований на 8 поверхів. Перші два поверхи – виставкові зали, музеї, конференц-зали тощо. Інші шість поверхів займуть шість факультетів природничого напряму: математика, фізика, хімія, географія, біологія та право. Кожен з цих факультетів буде мати свою наукову лабораторію.
На території студмістечка будуть також наукові та виробничі приміщення, бібліотечний корпус, центр дозвілля, спортивний комплекс, басейн, їдальня. Окрім гаражів та парковки, передбачене зведення і підземного паркінгу. Збудують тут також два 9-поверхових гуртожитки для студентів та житловий будинок на 216 квартир для викладачів. Приміщення колишнього військового госпіталю, який лишився на території, планують реконструювати під адміністративний корпус.
Незважаючи на грандіозність цього проекту та немалі гроші, що потрібні для його реалізації, Ігор Коцан упевнений в успішному втіленні його в життя. До речі, спілкуючись з викладачами СНУ, почула думку, що інколи озвучені Ігорем Ярославовичем ідеї їх дивують та бентежать, та проходить трохи часу, і всі задуми ректора СНУ імені Лесі Українки реалізуються. Тож весь викладацький склад підтримує Ігоря Коцана та вірить, що незабаром про Луцьк, як про перше місто з надсучасним науково-технологічним парком, заговорять по всій Україні та за кордоном.
Ірина БЕЛОЦЬКА
Газета "Луцький замок" №22 від 30 травня 2013 року