Гадаю, зайве стверджувати, що Ольга Ляснюк – популярна людина не лише в луцьких, не лише у волинських, а й у загальноукраїнських масштабах. Не лише тому, що очолює Волинську організацію Національної спілки письменників України. І не лише тому, що є лауреаткою цілої низки престижних літературних премій та конкурсів (зокрема, пані Оля – переможниця Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат видавництва «Смолоскип», конкурсу «Просто так!» та ін.; додаймо сюди ще й нещодавно отриману в Польщі премію ІІІ Міжнародного Троєстику Літературного – а це вже вихід на європейський рівень). Річ у тім, що Ольга Ляснюк – вельми талановита письменниця, добра й товариська людина і надзвичайно цікава співрозмовниця. Такі знаходять друзів усюди.
Саме у дружньому, невимушеному, жвавому і, я б сказав, домашньому форматі відбулася 22 жовтня зустріч із пані Ольгою, в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Очільницю Волинської організації НСПУ представила присутнім ведуча дійства – методист університетської книгозбірні Світлана Кресак, котра водночас навела найхарактерніші вислови про Ольгу Ляснюк її наставників та колег по перу – Олександра Рисака, Віктора Давидюка, Ігоря Павлюка та Віктора Вербича. «Винуватиця торжества», прочитавши короткий прозовий твір «Привид осені», одразу ж запропонувала аудиторії своєрідну літературну гру: слухачі називали номер сторінки з тієї або іншої книжки (чудовий зоровий ряд становили поетичні збірки «Босоніж у вічність» /2000/, «Третє бажання» /2003/, «АНАЛОГіЯ» /2006/, «Поцілунки у скло» /2010/ і умовно прозова «[без іронії]» /2016/), а авторка читала твір, опублікований на ній. Власне на цій грі й базувалася основа згаданої зустрічі плюс численні запитання ведучої та присутніх у залі людей, яких цікавило буквально все: яким був перший вірш поетеси, що переважає в її творчості – поезія чи проза, − що є чинником натхнення, коло читання (назвала Джонатана Сафрана Фоера, Еріка-Емманюеля Шмітта, Надію Гуменюк, Володимира Лиса та ін.) тощо. Ольга Ляснюк дала на них упевнені, вичерпні й дотепні відповіді, а на коли прозвучало запитання «Що Ви найбільше цінуєте в людях?» – мовила: «Щирість і вміння прощати». Йшлося також про Міжнародний фестиваль «Лісова пісня», який відбувся у вересні цього року.
Свою оцінку творчому доробку письменниці дали її колеги по перу і Спілці – заслужена журналістка України, лауреат багатьох престижних премій Надія Гуменюк, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри соціальних комунікацій Лесиного вишу Наталія Шульська та редактор відділу зв’язків із громадськістю СНУ імені Лесі Українки, керівник літературно-драматургічної частини Волинської обласної філармонії Ігор Ольшевський.
А далі настав час квітів, подарунків, автограф- і фотосесії.
Максим КИРИЛЕНКО
При використанні матеріалів гіперпосилання на ресурс обов'язкове