![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/golovna_26.jpg?itok=GGVZnPjd)
5 грудня у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки з робочим візитом завітав доктор філософії, професор Докторської школи економіки та статистики Національного університету «Габріеле Д’Аннунціо» у м. К’єті-Пескара (Італія), ад’юнкт-професор економічної теорії та економіки підприємництва в Національному університеті м. Орадья (Румунія), Почесний доктор Лесиного вишу Еджидіо Карло Рангоне.
Детальніше про своє перебування у СНУ імені Лесі Українки професор Рангоне розповів журналісту інформаційно-видавничого центру:
– У нашому університеті Ви не вперше. Яка мета сьгоднішнього візиту?
– Після того, як Ви вшанували мою роботу, вручивши в жовтні почесний титул Doctor Honoris Causa, я переповнився бажанням допомогти в практичній реалізації проекту Ботанічного саду. Також я буду докладати максимум зусиль для введення СНУ імені Лесі Українки в європейський освітній простір.
– Що Ви плануєте обговорити з ректором Лесиного університету Ігорем Коцаном?
– Найголовнішим предметом нашої розмови стане організація й облаштування у вашому виші Ботанічного саду. Це спільний проект із залученням інвестицій із боку різних університетів Румунії, Франції, Мальти, Італії, ЄС загалом, США та приватних осіб. Цей проект має бути прикладом міжнародного співробітництва на найвищому рівні.
– Які перспективи співпраці з університетом і біологічним факультетом зокрема?
– Перспектива в нас одна – облашування Ботанічного саду на Волині за безпосередньої участі вашого біологічного факультету. Ботанічний сад – це впровадження «ноу-хау» й напрацювань, досвіду Університету м. Павія в СНУ імені Лесі Українки. Створення ботсаду у вашому регіоні надасть можливість здійснювати науково-дослідницькі роботи на світовому рівні, покращить мобільність студентів і викладачів у Європі.
– Сьогодні Ви маєте зустрітися зі студентами СНУ імені Лесі Українки. Основна тема бесіди?
– По-перше, я викладач економіки, тому будь-яка зустріч зі студентами, які цікавляться цією наукою, чудова, пізнавальна й інформативна. По-друге, сьогодні я зайду до студентської аудиторії без попередньо підготовленого конспекту. Це має бути живий діалог із молоддю, які цікавляться економічними питаннями. А я зроблю все можливе, щоб мої відповіді були інформативними, повноцінними, глибокими за змістом, навчально-розвивальними.
Після інтерв’ю професор зустрівся зі студентами. Глобалізаційні процеси в економіці, світова економіка, економічна ситуація в Італії та Європейському Союзі загалом, економічне піднесення в Китаї – ось ті проблеми, що найбільше хвилювали майбутніх волинських фахівців.
Щодо глобалізації, то Еджидіо Рангоне вводить власний термін «глєбалізація». Адже сьогодні, на думку вченого, цей процес полягає в тому, що економічні ресурси сконцентрувались у маленьких групах людей, що призводить до зубожіння простого населення і збагачення окремих осіб. Це нагадує епоху Середньовіччя. Та щоб не відбулося перетворення глобалізації в глєбалізацію, треба діяти разом, а не наодинці, повинен відбуватися повноцінний обмін.
За його словами, успіх Європейського Союзу залежить від наявності справжнього централізованого керівництва та справжнього Центрального банку.
«Яку економічну систему може взяти Україна за приклад?» – цікавило всіх присутніх. На що пан Рангоне дав чудову відповідь: «Можливості запровадження китайського досвіду мінімальні. А ось використання західноєвропейського чи американського досвіду є прийнятнішим варіантом. Хоча найкраще йти власним шляхом. Для цього все є. Україна – дуже потужна держава, має сильний сільськогосподарський, машинобудівний сектори. Потенціал у вашої країни й людей величезний, лише не розпорошіть його».
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело