![](/sites/default/files/styles/width_862/public/field/image/dsc_2305.jpg?itok=vMkAa3Jh)
Неможливого немає – світ без кордонів, або Тарас Тар16 травня студенти СНУ імені Лесі Українки мали унікальну зустріч із найвідомішим українським (хоч проживає у США) бізнесменом (про нього писали у журналі «Forbes»), котрий, перетворивши своє захоплення комп’ютерними іграми в найулюбленішу та найприбутковішу роботу, зумів заснувати і продати фірму зі створення ігор американському виробнику.
Цікавість і любов до комп’ютерних ігор у Тараса з’явилася ще в дитинстві (10 років), коли побачив найелементарніші програми зі стрибаючими кониками. Проте це захоплення було не стільки у бажанні грати, а творити своє, у його уяві з’являлися нові ідеї. 1989 р. організував однодумців, із котрими пустили у суспільство безкоштовні ігри. Проте у складні 90-ті рр. ХХ ст. він займався виготовленням продуктів харчування.
Однак у 1999 р. Тарас вертається в ІТ-індустрію, у якій уже 14 років: займається ігровим бізнесом, розробкою, виготовленням і розповсюдженням комп’ютерних ігрових продуктів, інфраструкторою виробництва, організаційною роботою. «За ці роки я робив усе: складав сценарії до ігор, вигадував дизайн, укладав договори, продавав компанії, – але не займався програмуванням», – закцентував пан Тарасов.
Із 2010 р. Тарас Тарасов займається серійним підприємництвом, тобто масовим виготовленням великої кількості ІТ-продуктів (ігор). Чому саме такий напрям обрав? Усе доволі банально. «Ігри – це розваги. Для чого люди заробляють гроші? Щоби відпочивати. Тому ми даємо продукт, щоби люди відпочивали і розважалися», – так пояснив Т. Тарасов.
Упродовж усієї зустрічі гість неодноразово присутнім наголошував: «Сьогодні легко займатися ІТ: треба мати як мінімум смартфон і доступ до інтернету». А також необхідно максимально спілкуватися, їздити на всілякі світові конференції (навіть якщо вони на перший погляд видаються не важливими) – це забезпечить особистий розвиток, зав’язування потрібних бізнесових контактів і вивчення потреб ринку. Адже в Україні, як би це не звучало прикро і парадоксально, немає ІТ-ринку. Тому тут нашим комп’ютерникам не знайти інвестора та дистриб’ютора на ІТ-продукт.
Під час бесіди звучала і досить актуальна тема: ІТ-технології та освіта, зокрема навчально-розвивальні програми в освітньому процесі. Так, це важливо, адже в Європі, США вже у садочках вводяться такі програми, в Україні зовсім інша ситуація. Як відзначив Тарас Тарасов, розробники хочуть цим займатися, навчальні заклади хочуть мати такі продукти, та українська влада створює великі перепони, знищуючи весь цей бізнес.
У завершальних словах пан Тарасов обнадіяв волинську молодь: «ІТ-індустрія – це великий простір, у якому може знайтися місце будь-яким спеціалістам: математикам, програмістам, аналітикам, менеджерам, психологам, філологам, дизайнерам, художникам».
Іванна МИСЛИВА-БУНЬКО
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело