Дійсні члени Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) математично-природописно-лікарської секції (МПЛС) у 20-30-х рр. ХХ ст. підтримували дружні наукові стосунки з такими членами Української академії наук, як академіки Дмитро Граве і Микола Крилов, але найтісніші – з академіком Михайлом Кравчуком.
Математики не обмежувалися публікацією тільки статей. Було опубліковано й монографії, зокрема В. Левицького, М. Зарицького і М. Чайковського, які мали особисті зв’язки з академіком Кравчуком. В одному із 42 листів до В. Левицького (10.09.1927 р.) Михайло Кравчук пише: «Як дозволите, то Вашу працю “Трактриса як евольвента ланцьової лінії” я подам до редакції журналу “Записки Київського Інституту Народної Освіти”, де я беру участь, яко член редакційної колегії. Велика Вам дяка за пам’ять: маю надію, що ця Ваша розвідка – не остання з тих, що побачать світ у Києві…».
Михайло Кравчук народився 30 вересня 1892 р. у с. Човниці Ківерцівського району Волинської області. У 1910 р. золотий медаліст Луцької гімназії стає студентом фізико-математичного факультету Київського університету св. Володимира. 1924 р. Михайло Кравчук блискуче захистив докторську дисертацію, а 1925 р. йому присвоєно звання професора. 29 червня 1929 р. він обраний дійсним членом Української академії наук.
Про молодого талановитого Кравчука професор Чайковський довідався в серпні 1918 р., коли подав заяву та наукові матеріали про надання йому посади доцента у новозаснованому Кам’янець-Подільському українському університеті (КПУУ). Справу Чайковського, а також його наукові праці Граве передав М. Кравчуку, який написав на них досить похвальний відгук (про цей факт М. Чайковський говорив на міському семінарі у Львові 31 жовтня 1967 р.). Після цього міністерство освіти задовольнило прохання 31-річного доктора філософії про надання йому посади доцента кафедри чистої математики КПУУ.
Після праці в КПУУ професор Чайковський викладає в гімназіях Галичини. Однак працювати стає все важче. Польська влада безцеремонно втручається в навчальний процес, чиняться всілякі політичні утиски щодо українців у панській Польщі. До того ж, учений не мав можливості віддаватись улюбленим науковим дослідженням.
1924 р. М. Чайковський звернувся до М. Кравчука з проханням допомогти переїхати в Радянську Україну. М. Кравчук запропонував йому посаду доцента в Київському інституті народного господарства, але, на жаль, інститут не міг запросити Чайковського до праці.
Наукові зв’язки Михайла Кравчука стають більш дієві з 1925 р., коли він обраний дійсним членом НТШ. Цей зв’язок був в основному з головою МПЛС В. Левицьким. Листування стало на той час єдиним можливим видом наукового спілкування. Таких листів налічувалося близько сорока. У них іде мова про М. Чайковського та М. Зарицького.
В академіка Михайла Кравчука як дійсного члена НТШ було кілька спроб зустрітися з членами НТШ у Львові. У 1927 р. НТШ відзначало 30 років діяльності МПЛС НТШ та 30-річчя директора 25-ти томного збірника МПЛС В. Левицького. Професор Кравчук хотів особисто познайомитися зі львівськими математиками, але польська влада не дозволяла.
У вересні 1928 р. в Італії (м. Болонья) проводиться Міжнародний математичний конгрес, на який запрошено академіка Кравчука. 30 березня 1928 р. він пише лист «...хотів би спланувати подорож так, щоб заїхати хоч на кілька днів до Львова (та і на свою батьківщину – до Луцька)». Відвідати рідні місця Кравчук так і не зміг через відмову йому в одержанні візи на поїздку до Польщі.
Зустріч усе-таки відбулася. Професор Чайковський познайомився з академіком Кравчуком на нараді (у Харкові 1929/1930 н. р., другий семестр), яку народний комітет освіти України скликав у справі реорганізації Інституту народної освіти. 25 березня 1931 р. Чайковського як завідувача навчальною частиною фізико-хіміко-математичного Одеського інституту відрядили у Харків на нараду. Це була друга зустріч Чайковського з Кравчуком. Взимку 1931 р. Микола Чайковський і Михайло Кравчук деякий час разом провели у Кисловодську (Кавказ, Росія), де в результаті плідної дискусії вийшла публукація «Про незвідність деяких многочленів». Цю тему продовжував М. Чайковський, узагальнивши її системою рівнянь.
Проте зустріч Кравчука з Чайковським у Кисловодську Радянська влада інкримінувала як зв’язки з націоналістами.
Співпраця М. Чайковського і М. Кравчука продовжувалася роботою в Республіканській термінологічній комісії, участю в розробці проекту Українського термінологічно-фразеологічного словника, написанням програм для середніх шкіл.
У 1932 р. Чайковський домовився з академіком Кравчуком про написання підручника з вищої алгебри для університетів (Михайло Кравчук підготував розділ про наближені обчислення, а Микола Чайковський – про комплексні числа та про рівняння третього і четвертого степенів). Але у зв’язку з арештом науковців робота була припинена, а рукописи зникли.
Якби не були заарештовані професор М. Чайковський та академік М. Кравчук, то можна було б побачити багато спільних цікавих математичних досліджень.
Г. М. ВОЗНЯК,
дійсний член НТШ, професор Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка;
О. Г. ВОЗНЯК,
доцент Тернопільського національного економічного університету
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело