24 жовтня у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки відбулося відкриття ІІ науково-практичної конференції «Стан та перспективи інноваційно-інвестиційного розвитку м. Луцька».
Захід організовано з ініціативи та за сприяння голови Наглядової ради університету, народного депутата України Ігоря Палиці.
Ігор Петрович висловив побажання учасникам конференції, щоби питання, які вони порушуватимуть, практично реалізовувалися, а наше місто ставало сучасним, європейським зі здоровою, культурною, освіченою молоддю і безліччю туристів.
У своєму вітальному слові міський голова Микола Романюк подякував голові Наглядової ради СНУ імені Лесі Українки за ініціативу організації заходу, на якому обговорюватиметься, яким ми хочемо бачити Луцьк сьогодні, завтра і завжди. «Якщо ми спільно дбатимемо про місто, в ньому буде приємно жити. Зробімо це разом!» – зазвав Микола Ярославович.
В. о. ректора СНУ ім. Лесі Українки Ігор Коцан подякував організаторам конференції Ігорю Палиці та Миколі Романюку, завдяки яким конфренція стала постійною. Також закликав об’єднати зусилля науки, бізнесу та влади. Ігор Ярославович запропонував створити комітет, який би займався розробкою програм економічно-соціального розвитку Луцька, куди б науковці вишу подавали свої проекти і вони втілювалися. «Ми повинні зберегти ідентичність нашого міста. Все, що побудовано до сьогодні в Луцьку, має бути збережено, а не зруйновано», – наголосив І. Коцан.
Розпочалося пленарне засідання доповіддю доктора економічних наук, професора Наталії Павліхи «Конкурентні переваги Луцька та Любліна: порівняльний аналіз міст». Мета дослідження – здійснити бенч маркетинг конкурентних переваг двох європейських міст. Порівняльний аналіз охоплював наявність ресурсів, рівень і динаміку економічного розвитку, освіти, ринок праці. У нашого міста є багато таких же проблем, які були й у Любліна. Серед нагальних – залучення інвестицій (податкові пільги іноземним інвесторам), удосконалення житлово-комунального господарства, транспортної системи, побудова сміттєпереробного заводу (у нас є лише сміттєзвалище біля с. Брище, яке, за оцінками експертів, заповнене на 90 %), реанімація аеродрому Луцька. Ми повинні скористатися досвідом Польщі у їх розв’язанні.
Кандидат історичних наук, доцент, декан історичного факультету Анатолій Шваб окреслив стан і перспективи збереження та дослідження Старого міста та необхідність створення центру реконструкції Луцька. Він займатиметься популяризацією міста, реставрацією автентичних пам’яток, розробкою концепції увіковічнення визначних подій (інформаційні дошки, монументальні пам’ятники), підготовкою багатотомної історії Луцька та створенням сайту віртуальних подорожей містом різних епох.
Виступ старшого викладача кафедри екології та охорони навколишнього середовища хімічного факультету Марії Боярин був присвячений оптимізації природокористування в басейні р. Сапалаївка (район Теремнівських ставків), де площа заростання водоростями й іншими рослинами становить 70 %. Там є проблеми замулення ставків, їх засмічення, розмивання берегів, а гідротехнічні споруди потребують капітального ремонту.
Проект створення ботанічного саду представила його директор Оксана Соломонюк. Так, на його території мають бути оранжерея для тропічних рослин, японський, кам’янистий сади, ділянка в стилі кантрі, французький город, розарій, зони для людей із обмеженими фізичними можливостями, похилого віку, з дітьми тощо. Також доповідач висунула ідею співпраці зі школами, створення гуртків, де діти допомагали би прибирати у ботанічному саду, доглядати за деревами та квітами. «Разом ми зможемо створити у Луцьку один із найкращих ботсадів України», – запевнила О. Соломонюк.
Студентка ІV курсу факультету міжнародних відносин Юлія Поліщук закликала розташувати велостоянки для студентів на території навчальних закладів, адже це корисно, швидко та зручно і є першим кроком до створення велодоріжок у майбутньому.
Третьокурсниця Коледжу технологій та бізнесу СНУ ім. Лесі Українки Ірина Рогоча переймалася незадовільним санітарним станом міста. Протягом лютого–травня 2013 року реалізовуватиметься проект «Сміття go home!». В його рамках організовуватиметься конкурс серед дизайнерів, студентів і просто охочих на розробку найкреативнішого смітника. Стартуватиме акція «Подаруй місту смітник». Усі бажаючі зможуть придбати свій іменний смітник. Також планується зйомка соціального відеоролика «Збережи та підтримай чистоту свого міста», його розповсюдження у соцмережах, на телебаченні, розробка соціальних біг-бордів. Наостанок Ірина наголосила: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять», – тому потрібно популяризувати серед населення екологічну культуру.
Студент-математик Антон Євтушок порушив проблему відсутності фінансування, систематичності та наукового підґрунтя в організації дозвілля молоді, адже інтелектуальні ігри («Що? Де? Коли?», брейн-ринги, дебати) мають безліч прихильників. Необхідно показати, що образ людини-інтелектуала назавжди залишиться модним.
Студент Артур Опейда представив проект «Віртуальний Луцьк». Глядачі побачили 3D панораму Луцького замку зі звуковим супроводом, інформаційною довідкою, фото з подій, відео з Лицарського турніру тощо. Віртуальні тури набувають усе більшої популярності. З їх допомогою туристи можуть зорієнтуватися у місті. У планах – створення віртуальних екскурсій усіма визначними пам’ятками Луцька.
Магістр факультету психології Юлія Цьось шукала відповідь на питання, який має бути головний фонтан міста? Для цього необхідно проаналізувати найбільш відвідувані фонтани світу (фонтани невинних (Париж), «Мудре правління» (Відень), Треві (Рим), із якого щороку виловлюють 700 тис. євро, сучасні фонтани Бурдж Дубай, Белладжіо (Лас-Вегас), мультимедіафонтан у Вроцлаві). Так, найкраща ідея для центрального фонтану нашого міста – мотиви «Лісової пісні» Лесі Українки.
Опісля виступів голова Наглядової ради Ігор Палиця висловив безліч конструктивних пропозицій по кожному проекту:
1.Щодо велодоріжок, то потрібно створити їх схеми, внести на карту Луцька, затвердити в ДАІ, провести бесіди з водіями, питання оренди двоколісних засобів. Виникне й проблема з крадіжками. Тому варто подивитися, як в інших країнах борються з цим.
2.Стосовно Теремнівських ставків: залучити спеціалістів із розробкм схеми каналізації; рішення міськради про заборону вигрібних ям; заборонити використання на схилах неорганічної хімії, як у Європі; створити при СНУ імені Лесі Українки мобільної лабораторії для аналізу води раз у добу.
3.Для втілення ідеї ботанічного саду необхідно 20 млн. євро. Залучити ці кошти можна за допомогою гранту або шляхом продажі землі навколо нього, яка повністю окупить цей проект.
4.Щоби вирішити гостре питання смітників, потрібно розробити бізнес-проект (підрахувати кількість машин для прибирання, місця розташування смітників, сортування сміття тощо).
5.«Все, що розвиває логіку, вміння думати, дуже потрібне», – погодився Ігор Петрович. Та це мають бути речі цікаві телебаченню, аби заробляти на цьому гроші. Тому першочергове завдання – знайти відповідне приміщення, а благодійний фонд «Новий Луцьк» повність візьме на себе його облаштування.
Усім доповідачам залишається лише взяти на озброєння усі поради голови Наглядової ради для успішної реалізації своїх проектів, а Ігор Палиця фінансово допомагатиме їм. А міський голова М. Романюк пообіцяв, що пропоновані ідеї обов’язково будуть враховані.
Конференція продовжилася секційними засіданнями: «Розвиток міста як наукового та освітнього центру», «Сприяння залученню інновацій в економіку міста», «Реформа житлово-комунального господарства», «Екологічна безпека та природно-ресурсний потенціал», «Інвестиційні перспективи розвитку міста», «Менеджмент та економіка підприємств міста Луцька», «Розвиток туристичного потенціалу».
Інна МОГІЛЕВСЬКА
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело