Головне завдання, яке розв’язує наукова школа професора Івана Олексеюка – це пошук нових матеріалів для різноманітних галузей напівпровідникової техніки. Мета полягає не лише в знаходженні нових речовин і дослідженні їх основних властивостей, але й у подальшій рекомендації для практичного застосування. Покроковий пошук нових матеріалів можна подати такою схемою.
Схема пошуку нових матеріалів
Враховуючи багатофазність більшості композицій, які використовують для приладобудування, на перший план виходить вивчення фазових рівноваг у багатокомпонентних системах. За 35 років досліджено понад 300 квазіпотрійних систем. Ступінь вивченості системи залежить від її перспективності і може обмежуватися аналізом окремих полі- чи ізотермічних перерізів, а може бути повнішою і включати побудову проєкції поверхні ліквідуса та просторової діаграми стану.
Ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем дають нам уявлення про наявність тетрарних сполук, дво- та трифазні рівноваги в цих системах.
Ізотермічні перерізи квазіпотрійних систем AI2X – ZnX – DIVX2
Проєкції поверхонь ліквідуса досліджуються лише для найперспективніших систем, де передбачений ріст монокристалів тетрарних сполук або у яких наявні області склоутворення. Проєкція поверхні ліквідуса показує області первинної кристалізації фаз системи, що дуже важливо при виборі методів й умов одержання монокристалів цих фаз.
Проєкції поверхонь ліквідуса квазіпотрійних систем Cd(Hg)Se – Ga2Se3 – GeSe3
Використовують здебільшого три методи росту монокристалів: хімічних транспортних реакцій, спрямованої кристалізації розплаву (для сполук, що плавляться конгруентно) та розчин-розплавний метод (для інконгруентних сполук чи сполук із високою температурою плавлення).
Кристали Cu2CdSiS4 (ліворуч) і Cu2CdInSe2Te2 (праворуч), одержані методами хімічних транспортних реакцій і горизонтальним варіантом методу Бріджмена-Стокбаргера, відповідно
Методом спрямованої кристалізації ми одержали нелеговані та леговані рідкісноземельними металами монокристали нелінійнооптичних кристалів AgGaGeS4 i AgGaGe3Se8. Ці кристали уже мають промисловий розмір. Із них можна вирізати робочі елементи об’ємом 1–2 см3. Одна з найперспективніших сфер використання кристалів AgGaGeS4, AgGaGe3Se8 – параметричні генератори світла. Це новий клас нелінійно-оптичних матеріалів, які здатні перетворювати світло з ІЧ-області у видиму. Промислового розміру одержані кристали та низка галогенідних кристалів Cs2HgCl4, Cs2HgBr4, TlBr, PbI2, Tl4HgI6 i Tl3PbCl5 також перспективні для використання в нелінійній оптиці й акустооптиці.
Леговані та нелеговані монокристали AgGaGe3Se8 i AgGaGeS4, одержані методом спрямованої кристалізації
Проведені наукові дослідження знайшли своє відображення у великій кількості публікацій. Кількість публікацій щороку становить декілька десятків. Загалом за більш ніж 35-річний період існування наукової школи Івана Олексеюка видано понад 1000 публікацій, із яких більшість – статті в українських і зарубіжних журналах із високим імпакт-фактором, тези доповідей на українських і міжнародних конференціях, низка патентів і монографій. Аналіз частоти цитованості цих публікацій (h-index Scopus) професора висока – 18, h-index Google Scholar – 22.
Статті та тези доповідей наукових конференцій, опубліковані науковою школою професора Івана Олексеюка упродовж 1997–2015 рр.
Важливий чинник успішного функціонування наукової школи – її кадровий потенціал. Упродовж усього періоду роботи професор Іван Олексеюк приділяв велику увагу підготовці наукових кадрів. Так, за період науково-педагогічної діяльності та за час існування наукової школи захищено 1 докторську та 35 кандидатських дисертацій.
Наші науковці співпрацюють із великою кількістю наукових центрів України та закордону. Це Політехніка Ченстоховська (Республіка Польща), Ужгородський національний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка. Багато молодих учених, випускників наукової школи працюють чи стажуються в наукових закладах США, Канади, Німеччини, Швейцарії, Іспанії та Польщі.
За багаторічну плідну науково-педагогічну працю Іван Олексеюк отримав нагороди та відзнаки. Іван Дмитрович – заслужений діяч науки і техніки України (1996), нагороджений орденами Ярослава Мудрого (1997), Христа-Спасителя, Архистратига Михаїла, нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський» (2017). Відмінник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000).
Колектив факультету хімії, екології та фармації (2018 р.)
Іван Дмитрович ділиться науковими знаннями зі студентами
Докладна інформація про Івана Олексеюка – за посиланням: http://194.44.187.2/eljourn/1/pok_oleks.pdf
Колектив факультету хімії, екології та фармації