23–25 квітня на базі спортивно-оздоровчого табору «Гарт» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (оз. Світязь) проходила міжнародна науково-практична конференція «Національні природні парки – минуле, сьогодення, майбутнє», присвячена 30-річчю створення Шацького національного природного парку.
У роботі конференції взяли участь 67 представників із 29 установ України та Польщі, зокрема СНУ імені Лесі Українки, Шацького національного природного парку, Національного університеут водного господарства та природокористування, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України, Національного університету біоресурсів і природокористування, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Національних природних парків «Голосіївський», «Подільські Товтри», «Гуцульщина», «Кармелюкове поділля», Карпатського біосферного заповідника, Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Інституту агроекології і природокористування НААН України, Приватної ветеринарної клініки м. Піш (Польща), Полєського парку народового та ін.
Значних зусиль до організації цього заходу доклали ректор СНУ імені Лесі Українки, доктор біологічних наук, професор І. Я. Коцан, завідувач кафедри географії СНУ імені Лесі Українки, доктор геологічних наук, професор Ф. В. Зузук, доценти кафедри зоології СНУ імені Лесі Українки, кандидати біологічних наук О. П. Зінченко і К. Б. Сухомлін, декан біологічного факультету СНУ імені Лесі Українки, кандидат біологічних наук, доцент А. І. Поручинський, декан географічного факультету СНУ імені Лесі Українки, кандидат географічних наук, доцент М. М. Мельнійчук, директор Шацького національного природного парку П. В. Юрчук.
Тематика конференції тісно пов’язана з низкою Міжнародних угод і конвенцій (Бонською, Бернською, Рамсарською, Генсельською), нормативно-правових актів: Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», постановами Кабінету Міністрів України «Про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення», «Про біотичне різноманіття …» та ін.
Робота конференції проходила за десятьма напрямами: загальні питання, проблеми та перспективи розвитку національних природних парків; особливості проведення наукових досліджень у національних природних парках; гідрохімічні дослідження озерних екосистем парку; роль національних природних парків у формуванні регіональних та національної екомереж; еколого-освітня діяльність; екотуристична рекреаційна діяльність; національні природні парки у системі фонового моніторингу; дослідження флори, фауни, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття; моніторинг, моделювання і прогнозування ймовірних загроз об’єктів ПЗФ України; національні парки в міжнародній екологічний мережі біосферних резерватів.
На конференції відзначено значні досягнення колективу Шацького НПП під керівництвом П. В. Юрчука в галузі збереження біорізноманіття екосистем краю. Проте говорилося і про небезпеки. Науковці й дослідники-географи, біологи, екологи, геологи констатували, що найгострішими екологічними проблемами Поліського регіону України є розвиток деградаційних процесів на землях меліоративного фонду; замулення, заростання аквальних комплексів із гігрофільною рослинністю; трансформація біотичного і ландшафтного різноманіття; сильватизація колишніх сільськогосподарських угідь. Також учасники засідань висловили стурбованість щодо можливих негативних наслідків розробки Хотиславського кар’єру крейди в прикордонній зоні Білорусі поблизу території України, що загрожує екосистемі Шацьких озер, існуванню озера Світязь та інших прилеглих озер, запасам питної води, зміною соціальних і побутових умов проживання населення, погіршення умов відтворення аборигенної іхтіофауни, деградацією меліорованих систем, збереженню флори і фауни.
З огляду на загрози й можливі екологічні соціальні та економічні наслідки для України від реалізації цієї промислової програми Білорусі та оскільки це питання може бути вирішено лише на урядовому і міжнародному рівні, учасники конференції ухвалили таке:
1) Шацькому національному природному парку, Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, Фізико-механічному інституту імені Г. В. Карпенка НАН України та Інституту гідробіології НАН України із залученням спеціалізованих наукових установ інших відомств підготувати проект регіональної програми «Хотиславські загрози» з прогнозування і поточного оцінювання екологічної ситуації в регіоні можливого впливу Хотиславського кар’єру.
2) Розглянути можливість створення Шацького радіоекологічного банку зі змішаним капіталом (державні + приватні інвестиції), керованим радою директорів, відповідно до видів ресурсоспоживання та природокористування, який би регулював рівень природокористування, ресурсопотік, витрати на реабілітацію та моніторинг, екологічну освіту населення.
3) Рекомендувати місцевим адміністраціям сприяти розширенню робіт зі збільшення лісистості території шляхом заліснення низькопродуктивних та порушених земель для оптимізації вікової структури лісів Полісся і покращення екологічного стану навколишнього середовища.
Вл. інф.
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело