21 грудня в рамках співпраці профконсультанта відділу молодіжної політики та соціальної роботи СНУ імені Лесі Українки Тетяни Кулик із Луцьким міським центром зайнятості відбувся профорієнтаційний семінар «Молодь на ринку праці».
Старшокурсники біологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки ознайомилися з правилами написання якісного резюме, шляхами пошуку роботи, технологією написання рекомендаційного листа та його призначенням.
Фахівець з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних Луцького міського центру зайнятості Надія Герило надала інформацію про допомогу фахівців служби зайнятості в підготовці та розміщенню відеорезюме на інтернет-ресурсах служби зайнятості. Пані Надія розповіла, що міський центр зайнятості консультує громадян, які звертаються до служби зайнятості, про можливість отримання роботи; надає інформацію про вимоги до тієї чи іншої професії; обліковує вільні робочі місця; допомагає громадянам вибрати відповідну роботу; організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або скеровує їх до інших навчальних закладів, що здійснюють підготовку та перепідготовку працівників; надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи; реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. грошову.
Вакансій на сайті центру зайнятості (http://trud.gov.ua) достатньо, але переважно це або робочі вакансії, або вакансії з не дуже привабливою оплатою праці. Проте, не варто ігнорувати можливості центрів зайнятості. Треба використовувати будь-який шанс для пошуку роботи, адже багато підприємств традиційно співпрацюють саме з цими структурами.
Шляхи пошуку роботи
Процес пошуку роботи повинен передувати якийсь підготовчий період. Найважливішим тут є реалістична оцінка своїх можливостей. Адже багато роботодавців шукають фахівців, які вже мають якийсь досвід роботи. Тому передусім необхідно підготуватися до того, що першою роботою стане робота на найнижчому щаблі кар’єрних сходів з невисокою оплатою праці.
Найпопулярнішим нині способом залишається пошук у колі знайомих. На другому місці – реклама в ЗМІ. Оголошення про вакансії публікують близько 50 % усіх компаній. Третю позицію займають послуги кадрових чи рекрутингових агентств.
Найбільший відсоток вакансій заповнюють люди, які довідалися про них через особисті канали. Не бійтеся запитувати. Не думайте, що хтось може образитися на ваше прохання про сприяння у працевлаштуванні, але й будьте готові до такого: на кожні ваші 20 розмов щодо пошуку роботи лише одна-дві реакції будуть недоброзичливими, половина – відверто байдужими. Кілька осіб пообіцяють вам сприяння, але далі своїх обіцянок не підуть. Не розчаровуйтеся! Ця ситуація не має нічого спільного з вашою кандидатурою безпосередньо: такий стан справ стандартний. Продовжуйте пошук, не припиняючи його навіть за умов, що хтось твердо пообіцяв вам допомогу.
Робота з оголошеннями в засобах масової інформації та використання інтернет-ресурсів. 15–20% кандидатів знаходять роботу за оголошенням, опублікованим у періодичних виданнях. Є дві основні стратегії роботи з оголошеннями. Перша – розміщення власних оголошень про пошук роботи на спеціалізованих інтернет-сайтах, публікуєте їх у друкованих виданнях, розклеюєте на стовпах. Повірте, що це доволі малоефективно. Серйозні роботодавці не обтяжують себе передплатою великої кількості газет у пошуках працівника і не переписують номери телефонів на парканах. Друга стратегія полягає у відзивах на вже опубліковані оголошення. Виділіть час для перегляду вакансій. Крім того, ви зможете зв’язатися з роботодавцями, обминаючи кадрові агентства.
Деякі випускники не мають проблем з працевлаштуванням. Проте, на жаль, далеко не всі. Частина випускників опиняються у суворій дійсності, де пошук роботи вимагає надзвичайних зусиль. Чому ж? Фахівці у сфері працевлаштування так відповідають на це запитання:
1. Тому, що ніколи не шукали роботи.
2. Тому, що мають дуже аморфне поняття про ринок праці.
3. Тому, що чекають, коли роботу знайдуть для них батьки, родичі або знайомі.
4. Тому, що чекають поки їх будуть шукати, нікому не пропонуючи себе.
5. Тому, що шукають не роботу, а посередника, який за «винагороду» допоможе їм з працевлаштуванням.
6. Тому, що шукають роботу тільки у вузькому проміжку своєї спеціальності чи спеціалізації, не звертають уваги на споріднені сфери, де також можуть бути потрібні їх знання і вміння.
7. Тому, що хочуть отримати роботу з високими заробітками і водночас з малими вимогами до кваліфікації претендента.
8. Тому, що хочуть отримати роботу не більше ніж за100 метріввід свого дому.
9. Тому, що не хочуть зрозуміти, що перша робота дає такий необхідний досвід, без якого не буває наступної.
10. Тому, що не хочуть тверезо оцінити себе, адекватно співставити вимоги, вигоди і недоліки вакансії з своїми знаннями, здібностями, навичками і досвідом.
11. Тому, що при першій невдачі опускають руки і не йдуть вперто і наполегливо до поставленої мети.
12. Тому що не знають і лінуються проаналізувати свої нахили, досягнення, переваги і розвивати їх.
13. Тому, що не хочуть з’ясувати свої недоліки і позбутися їх.
14. Тому, що не вміють подати себе і не хочуть цьому вчитися.
15. Тому, що не хочуть повірити в себе і працювати над собою.
16. Тому, що не хочуть зробити ошатним і привабливим своє резюме, висвітлити в ньому саме ту інформацію, яка важлива для роботодавця.
17. Тому, що неправильно визначилися з вибором своєї спеціальності й отримали фах, який їм не подобається і не підходить психологічно.
18. Тому, що не відносилися належно до навчання і не отримали фахових знань та навичок необхідного рівня – здобули не освіту, а диплом.
19. Тому, що належно не використали можливості адаптації на виробництві під час проходження практики.
20. Тому, що беруться за пошуки роботи тільки після завершення навчання, а не заздалегідь.
21. Тому, що самі не знають, чого хочуть.
Під час заходу молодь дізналася, що мати вузькопрофільні професійні навички недостатньо, потрібен набір додаткових знань, умінь та навичок, які стануть у нагоді. Вища освіта не може гарантувати працевлаштування, однак вища освіта може дати важливі навички, які допоможуть реалізуватися в тій чи іншій сфері, але без самоосвіти, без постійного самовдосконалення це нічого не варте.
Пам’ятайте, пошук роботи – надзвичайно складне завдання.
Залучайте до союзництва всі можливі способи пошук, вдосконалюйте свої знання та професійні навички, наполегливо крокуйте до своєї мети.
Тетяна КУЛИК,
кандидат психологічних наук,
профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи
При використанні цієї інформації обов`язкове посилання на першоджерело